Як ЗМІ та громадські організації співпрацюють для забезпечення інформаційних потреб нацменшин Закарпаття

В Ужгородському прес-клубі відбулося засідання, головною темою якого стала «Співпраця ЗМІ та громадських організації у забезпеченні інформаційних потреб нацменшин Закарпаття». Йшлося про видання для нацменшин на Закарпатті, медійні проекти громадського сектору, співпрацю ЗМІ тощо.

Юрій Бідзіля,завідувач кафедри журналістики УжНУ, який періодично здійснює моніторинг ЗМІ, зауважив, що найкраще інформаційні потреби нацменшин забезпечені в  угорськомовному середовищі. «Угорськомовних видань не тільки зареєстрована велика кількість, їх багато і виходить. Із словацькомовних вийшов один номер «Слов’янського слова». Стосовно громадських організацій, то найбільше їх серед ромів. Але не всі активно діють. На відміну від угорських НДО, які займається не тільки культурницькою, але й суспільною роботою, - каже Юрій Бідзіля.  --  Взагалі забезпечення  інформацією національних меншин, яких є велика кількість на Закарпатті,  -- важлива проблема. Проте на неї не звертають увагу в Києві. Мова, якою повинні говорити про Україну, має бути рідна мова тих, хто тут живе. Важливо, щоб до громадян нашої держави говорили їхньою мовою, щоб вони не черпали інформацію з неперевірених джерел».

Наступного року виповнюється 100 років з часу виходу першого номеру «Kárpáti Igaz Szó» угорськомовної газети Закарпаття. Сьогодні видання виходить двічі на тиждень: у четвер це 24-сторінкова кольорова газета, у суботу- 8-ми сторінкова. Детальніше про роботу редакції та нові проекти розповівЮрій Дунда,головний редактор „Kárpáti Igaz Szó UA-Online”. «У цьому році ми почали пілотний проект „Kárpáti Igaz Szó UA-Online”. Багато хто питає, яка мета, навіщо? Думали, що ми виконуємо вимоги «мовного» закону. Але мотивація у нас була інша: за останні 2 роки почалися незрозумілі політичні протистояння, незрозумілі речі в українсько-угорському середовищі. І все це роздмухувала не закарпатська преса, а київські медіа. У закарпатському угорському середовищі немає сепаратистських намірів, а існує толерантність, повага один до одного. Ми всі дружно живемо. Тільки один приклад, якщо взяти закарпатця, який народився 100 років тому і ще живе, то він автоматично був громадянином 5-ти країн, не покидаючи території. І Австро-Угорщини, і Чехословаччини, і Радянського Союзу, України.  

Це пояснення того, що Закарпаття специфічний регіон. І тому ми запустили україномовну версію газети. Ми хочемо, щоб люди нас трохи більше зрозуміли, ми не можемо інакше до україномовних читачів донести своє бачення. На сайті у нас є колонка автора, рубрика «Угорці Закарпаття». Двічі на тиждень даємо інтерв’ю з угорськими громадськими діячами, перекладаємо українською. Маємо також рубрику «Угорська правда», в якій публікуємо актуальні суспільно-політичні новини. Україномовна версія отримує хороші відгуки. Такий проект – це своєрідний місток між українськими та угорськими читачами. Ми повинні працювати, а не шукати речі, які роз’єднують». За словами Юрія Дунди, це стереотип, що угорськомовні читачі Закарпаття не цікавляться Україною, а налаштовані на Будапешт. «Ні, навпаки. Їх тяжко назвати аполітичними. Бачимо на онлайн-версії газети, що угорські читачі дуже цікавляться політичними  українськими новинами. А через мовні бар’єри не завжди можуть прочитати, що робиться в Києві та рівні держави».

Юрій Дунда також додав, що в області виходять ще два тижневика, обидва у Берегові. Також працює угорське ТБ «21 канал».

Протягом 11 років на Закарпатті виходила ромська газета «Романі Яг». Фінансову підтримку надавав Міжнародний Фонд Відродження. Про це розповіла Євгенія Навроцька,медіаекспертка з ромської проблематики, редакторка газети. «Але згодом МФВ змінив стратегію і почав підтримувати он-лайн видання. А державну підтримку нам обіцяли, але на практиці нічого не було. Потім фонд відродження поміняв стратегію, цікавлять он-лайн видання, - згадує Євгенія Навроцька. – Тоді Мирослав Горват створив сайт, протягом 3 років ми виставляли актуальну інформацію. Інколи друкували статті. Цей сайт теж закрився і тоді ми перейшли на ТБ, але згодом і там скоротили працівників та рубрики». Євгенія Навроцька розповіла, що серед ромів є унікальні люди і варто розповідати про них, а не поширювати стереотипи про ромів.

Серія відеоісторій про ромів готується в рамках іншого проекту. Про деталі розповів Володимир Навроцький,керівник КАПЛ “Вестед”,експерт проекту “Справедливість для ромів в Україні”: «З 2012 року я проводив моніторинг української  преси стосовно ромської тематики. Коли намагалися когось звинуватити, то це в 70% були роми. Чому такий великий відсоток не дуже позитивних новин про ромів? Найпростіше виставити скандальну. Ніхто не шукає хорошого, позитивної новини. Можна чекати, коли такі з’являться. А можна почати збирати по крупицях. Тому з липня до кінця року ми плануємо підготувати 10 відеопрограм позитивного змісту про ромів. Щоб змінювалися стереотипи, щоб змінювалася думка, що роми живуть на соціалку, не хочуть інтегруватися у суспільство».

Loading...

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
CAPTCHA
Питання для відсіювання автоматичного коментування.
Введіть відповідь на питання