В Ужгородському прес-клубі відбулося засідання «П’ять місяців війни: як Ужгород допомагає переселенцям та сприяє інтеграції в громаду». Йшлося про кількісні показники та виклики, які отримувало місто упродовж 5-ти місяців війни, про забезпечення переселенців та міські, волонтерські ініціативи, плани на наступні періоди та завдання, які стоять перед містом.
Артем Погорєлов, заступник міського голови Ужгорода розповів, що велика кількість людей була очікуваною через найбільшу віддаленість міста від зони бойових дій та близькість до кордонів Європи. «Ми почали готуватися до приїзду людей, визначили основні проблеми з поселенням, була велика необхідність у створенні спальних місць. Через офіційний сайт звернулися до ужгородців. І ми дуже вдячні усім, бо навіть не уявляли такої кількості людей, які мали бажання допомогти», - каже Артем Погорєлов.
За його словами, кількість жителів у місті зросла у перші місяці війни удвічі, дані брали в мобільних операторів та згідно з реєстрацією переселенців. Згодом, коли завершилися бойові дії у Києві та області, частина приїжджих почала повертатися.
«Багато хто виїхав також закордон, на даний момент офіційно зареєстровано в Ужгороді майже 25 тисяч внутрішньопереміщених осіб (ВПО), у міських закладах та закладах обласного значення перебуває 1612 осіб. На сьогодні місто безкоштовно забезпечує харчуванням 120 дітей. З перших днів годували усіх, у «Дельфіні» переселенців харчували підприємці», - додав заступник мера.
Наразі першочерговою проблемою для міста є розміщення ВПО, адже люди вимушені проживати у спорткомплексах, Падіюні. «Вирішуємо питання, як знайти донорів, партнерів для будівництва або ремонту приміщень, де можливо обладнати місця по типу гуртожитків. Бо з 1 вересня починається освітній процес», - коментує Андрій Погорєлов.
Ужгородська міська рада створила також відділ з релокації бізнесу та взаємодії з організаціями з питань благодійної та гуманітарної допомоги. На сьогодні в Ужгород переїхало вже 62 підприємства, переважно це IT –компанії, є також промислове виробництво, виготовлення одягу. «Приходить дрібний бізнес з проханням перенести свої торгові точки з харчування з інших регіонів. Деколи просимо людей вивчити нашу ментальність, яка трохи відрізняється від інших регіонів, і зорієнтуватися на місцевого клієнта», - додав Андрій Погорєлов. На сайті міськради оприлюднено інформацію про релоковані підприємства та їхні потреби. Ужгородці можуть пропонувати свої послуги, наприклад, приміщення в оренду тощо.
Заступник мера також подякував численними волонтерським організаціям, завдяки яким місто легше прийняло навантаження. Також багато гуманітарної допомоги Ужгород отримав від міст-побратимів та ужгородців, які проживають закордоном. Вже на другий день війни, колишні ужгородці привезли з Чехії кілька автобусів допомоги.
Алла Келемец, директорка Департаменту соціальної політики Ужгородської міськради зазначила, що із 24878 зареєстрованих ВПО до 18 років - 8020 осіб, чоловіків – 8300, серед них і особи з інвалідністю, пенсіонери. «На той час, коли запрацювали програма (з реєстрації ВПО), у зв’язку з перевантаженням, система працювала погано, удень стояли дуже великі черги. Ми вийшли із ситуації, працюючи вночі: починали з 18.00 вечора, робили копії документів, вводили у програму і видавали документи наступного дня. У квітні на прийомі могло бути по 500 осіб. На сьогодні у різні дні це близько 100 людей, - коментує Алла Келемец. - Станом на сьогодні є проблеми з виплатами у тих ВПО, які вдруге переміщені. Наприклад, приїхали зі Львова, де зареєстровані. У такому випадку нам потрібно попросити у Львова особову справу».
З а словами Алли Келемец, велику допомогу надавали громадські організації та благодійні фонди: Неємія, Карітас, Карітас.Закарпаття, УжНУ, Дорога життя. «Ромська громада допомагала, бо багато переселенців-це роми. На початку також була організована бригада з психологів, які надавали допомогу. Було, що серед ночі у гуртожитках фіксували паніку у людей. Працівники міськради чергували серед ночі», - згадує Алла Келемец.
28 квітня Ужгородська міська рада прийняла програма соцзахисту ВПО, на діяльність якої виділено 15 млн. грн. За кошти програми організували харчування, були укладені договори з їдальнями.
Звертаються переселенці і в пошуках роботи. На сьогодні за даними міського центру зайнятості, влаштовано 136 осіб (190 запитів).
Вікторія Синьо, координаторка волонтерів гуманітарного центру «Совине гніздо» пригадала, що у перші дні війни сама принесла необхідні речі у Совине гніздо, побачила, що потрібно допомагати при сортуванні, так там і залишилася. «Перший тиждень-два ми пережили саме завдяки допомозі ужгородців і тому, що вони нам приносили. На початку ми видавали людям найнеобхідніше, починаючи від дитячого харчування, речей. Міська влада організувала поселення, формувала автобуси, які привозили людей,- розповідає Вікторія Синьо. - Лікарі чергували, у березні було багато людей з психологічними травмами і з простудними захворюваннями. До середини квітня ми працювали без вихідних. Від 200 до 300 волонтерів. З часом змінили розклад роботи, кількість ВПО зменшилася, якщо раніше приймали 2-3 тисячі щоденно, то зараз середня кількість - 1000 на день, розвозимо необхідне по гуртожитках. Маємо «соціальні дні». На місяць приймаємо 3-4 тисячі звернень. На території Совиного гнізда спільно працюють також міжнародні організації».
За словами Вікторії Синьо, багато переселенців, повертаючись додому, приносять речі назад. Наразі у волонтерського центру є потреба у дорослому літньому одязі та засобах гігієни, особливо дитячої: немає шампунів, присипок, кремів для підгузків. Також є нестача зубних паст. Тому допомозі волонтери будуть завжди раді.
