У II столітті в Римі жила благочестива вдова Софія. Вона мала три дочки, які носили імена головних християнських чеснот: Віра, Надія та Любов. Згодом їх за благочестиве та героїчне життя зарахували до лику святих. Відтоді 30 вересня стало святом для всіх тезок прадавніх християнок. Нині Zaholovok.com.ua вирішив дізнатися – а чи відзначають свої іменини закарпатські Віра, Надія, Любов та Софія і як їм взагалі живеться з такими відповідальними іменами.
Віра Попович – координатор ЗГЖО «Веста»
Першою мене сьогодні уже привітала сестричка – вона зараз живе в Польщі. Потім зателефонували батьки, вітали і на роботі. Але загалом цей день у мене проходить за звичайним графіком – ранкова прогулянка з собакою, сніданок і на працю. Хоча настрій маю напрочуд натхненнний, радію сонячній погоді, та й взагалі відчувається якесь внутрішнє піднесення.
Цей день особливий для моєї родини ще й тому, що маємо цікавий тандем: я – Віра, моя рідна сестра – Надія, а сестра мого чоловіка – Любов. От ми одна одну й вітаємо завжди. А загалом моє ім’я мені дуже подобається. Відчуваю довіру людей до себе, і, головне, не забуваю вірити у себе і з вірою дивитися у завтрашній день.
Надія Добош – практикуючий психолог
Цей день у мене не дуже відрізняється від решти. Він досить буденний. Адже спочатку маю уроки психології в школі, потім – індивідуальні консультації, підготовку діток до навчання. Але в школі до мене вже, звичайно, підходили школярі, вітали.
Є у мене, до речі, подружки, які ніколи не забувають мене привітати з іменинами. Навіть я можу про них забути, але не вони.
Над тим, чи пасує мені це ім’я, раніше ніколи не замислювалася. Але думаю, що так. Адже все життя у мене проходить під гаслом іти вперед, досягати нових висот і завжди робити це з надією на очікуваний результат. Без надії, гадаю, я навряд чи змогла б чогось добитися.
Любов Оленчук – директор Закарпатського обласного музично-драматичного театру ім. братів А. та Є. Шерегіїв
Я навіть не знала, що сьогодні таке свято. Мені про це щойно, поки їхала в машині, сказали – подзвонили привітати. Але у нас у театрі як завжди багато роботи. Ми весь час у клопотах – щойно приїхали з гастролей з Одеси, вже збираємося на Київ. Паралельно готуємося до нових вистав, плануємо поїхати і в закарпатську глибинку. Але мені подобається такий темп. А той факт, що сьогодні ще й іменини, додає піднесення для того, аби ще більше зробити.
Стосовно мого імені, то ви знаєте, я за гороскопом скорпіон. А це дуже емоційний знак. Але на щастя, я ніколи довго не серджуся, не тримаю на людей зла, вірю в Бога і намагаюся робити людям добро, або, принаймні, не чинити їм лиха. І я, звичайно, люблю людей.
Софія Будник – завідувачка педагогічної частини обласного спеціалізованого дитячого пульмонологічного санаторію «Малятко», приватний підприємець
30 вересня святкуємо, тим паче, що у мене мама – Надія. Можливо, це відбувається не так помпезно, але це все-таки наче другий день народження. Тому привітання і подарунки я приймаю з радістю. Сьогодні точно не простий день. Він набагато яскравіший, ніж решта.
Ви знаєте, я дуже задоволена, що маю таке ім’я. Батьки обирали між п’ятьма іменами і папірець, на якому було написано «Софія» витягла моя старша сестричка. Тоді це не було популярним іменем, тому батьки вагалися чи все ж таки його обрати, і навіть впродовж двох тижнів називали мене Світланою. Але зрештою тато записав мене саме як Софію. І це ім’я мені дуже по життю допомагає. Адже в перекладі воно означає мудрість. І має відповідну енергетику. Й саме це, напевно, дає мені мудрості у відповідальних життєвих ситуаціях, а відтак - вберігає від проблем.
Людмила Олійник, спеціально для Zaholovok.com.ua