Референдум Великобританії про Brexit не слід згадувати як голосування покоління – це було голосування старшим поколінням за зниження рівня життя наступних поколінь …
Існує багато теорій про те, чому британці 23 червня 2016 року проголосували за вихід з Європейського Союзу (52% проти 48%): ворожість до імміграції, неприязнь до брюссельських бюрократів, занепокоєння щодо суверенітету, настрої проти еліти, невдоволення тих, хто залишився позаду глобалізацією, довгу історію євроскептицизму та різку антиєвропейську пресу. Варто для себе дати ключові відповіді на запитання і, можливо, відповідь для кожного читача стане більш прозорою…
Що таке Європейський Союз
Європейський Союз (ЄС) — це група з 28 країн (станом на сьогодні 27 без Британії), які торгують і дозволяють своїм громадянам вільно пересуватися між країнами, щоб працювати та жити.
Як і чому Велика Британія планувала «розлучитися» з ЄС
Велика Британія приєдналася до Європейського економічного співтовариства (регіональної організації, яка мала на меті забезпечити економічну інтеграцію між своїми державами-членами) у 1973 році, яка потім стала частиною Європейського Союзу, коли його було створено в 1993 році.
Однак Сполучене Королівство завжди тримало дистанцію від ЄС. Вона має власну валюту - фунт стерлінгів і утрималася від приєднання до Шенгенської угоди, яка скасовує внутрішній прикордонний контроль всередині ЄС. Політичне братство в Британії завжди включало людей, які були проти ідеї ЄС, і ця опозиція посилилася після фінансової кризи 2008 року. Імміграція мігрантів з бідніших країн ЄС і страх біженців із Сирії, Африки та Близького Сходу ще більше посилили скептицизм серед виборців і політиків.
У 2012 році тодішній прем'єр-міністр Девід Кемерон пообіцяв провести референдум щодо того, залишитися Великобританії в ЄС чи вийти з нього. Він дотримав свою обіцянку, і Великобританія провела референдум 23 червня 2016 року. Невдовзі після оголошення результатів Кемерон подав у відставку.
Як Британія голосувала на референдумі в ЄС
Голосування за вихід виявило значні розбіжності всередині країни, оскільки всі регіони країни, крім Шотландії, Північної Ірландії та Лондона, проголосували за вихід. Географія – не єдина тріщина в країні. Виборці суттєво відрізнялися за віком та освітою. Найдраматичніший розкол відбувається за освітньою лінією. 68% виборців із вищою освітою проголосували за те, щоб залишитися в ЄС.
Вік – ще одна цікава дилема…Загалом 82% респондентів віком від 18 до 24 років, які мають перевагу при голосуванні, заявили, що вони б проголосували за «Залишитися» на другому референдумі, як свідчать середні дані опитувань, проведених за останні три місяці, тоді як лише 18% цієї вікової групи заявили, що вони б голосувати Вийти.
Навпаки, дві третини людей віком від 65 років підтримали б вихід, тоді як лише одна третина підтримали б залишитися. І не тільки наймолодші та найстарші виборці мають дуже різні погляди на Brexit. Кожна вікова група різна. Чим молодша людина, тим більша ймовірність, що вона віддала перевагу «Залишитися», а не «Вийти».
В результаті Сполучене Королівство розділилося на людей молодше 45 років, які в цілому виступають за те, щоб залишитися в ЄС, і людей старше 45 років, які хочуть покинути ЄС.
Голосування щодо членства Великої Британії в Європейському Союзі відбулося за різними партійними лініями, зі значним розколом у головних політичних партіях Британії. Консерватори проголосували за вихід, 61% проти 39%. Виборці лейбористів (65%) і ліберал-демократів (68%) здебільшого проголосували за «Залишитися», але значна меншість проголосувала за «Вихід». Лише UKIP, де 95% проголосували за вихід, і Зелені, де 80% проголосували за те, щоб залишитися, уникли значних внутрішніх розбіжностей під час голосування.
Чому Brexit є такою великою проблемою
Для Великобританії Європа є найважливішим джерелом іноземних інвестицій, і її членство в ЄС допомогло Лондону зміцнити свої позиції як світового фінансового центру. Погрози великих компаній покинути Британію через Brexit стали досить частими. Згідно з оцінками уряду, економіка країни була б на чотири-дев’ять відсотків меншою за Brexit (залежно від того, як вона покине блок). У той час як успішний Brexit може стати благом для робітничого класу, який бачить імміграцію як загрозу своїй роботі, молоді британці, які мріють навчатися за кордоном, побоюються.
І на завершення, для тих українців, котрі проти інтеграції України до ЄС, хочу відповісти «мовою цифр» Британії після Brexit…
Торгівля Великобританії не оговталася так швидко від пандемії, як інші розвинуті економіки (рис. 1).
Відкритість торгівлі Британії впала різкіше, ніж в інших розвинуних економіках після Brexit (рис.2)
Зростання населення Британії, народженого за кордоном, сповільнилося після голосування за Brexit (рис.3)
Прямі іноземні інвестиції у Великобританію впали після голосування за Brexit (рис.4)
Brexit придушив торгівлю Великобританії, приплив прямих іноземних інвестицій та імміграцію (рис.5)
Brexit зменшив відкритість торгівлі Великобританії, приплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ) та зростання імміграції. Нові прикордонні конфлікти та вищі транспортні витрати створюють нові перешкоди для торгівлі, і приплив ПІІ навряд чи повернеться до рівня, досягнутого в 1990-х і 2000-х роках. Зменшення відкритості торгівлі може обмежити конкуренцію для вітчизняних фірм, перешкоджаючи інноваціям. Менш різноманітна робоча сила та низькі рівні ПІІ також можуть перешкоджати зростанню продуктивності. Сполучене Королівство є меншим гравцем у світовій економіці, ніж це було до Brexit, і воно має адаптуватися, щоб уникнути найгірших економічних наслідків. Це може завдати довготривалої шкоди економіці Великобританії. Проте, ми маємо поважати вибір суверенної країни!
Одним із багатьох парадоксальних результатів Brexit є посилення ролі, яку Велика Британія відіграє у світовій політиці, зокрема в поточній агресивній війні між росією та Україною. Лондон показав себе сильним партнером Києва у наданні оборонної зброї та підтримці територіальної цілісності України та при прийнятті рішень не оглядається на бюрократів з Брюсселю.
Марина КОРОЛЬ, доктор економічних наук, професор, заступник декана з наукової роботи факультету міжнародних економічних відносин УжНУ