Про проблему забудови майже усього високогір’я Українських Карпат у Закарпатті вітропарками, про ризики для природи від реалізації цих проєктів та порушення і скандали, що їх супроводжують, медіа писали вже не раз. Так само як і публікували фото та відео зруйнованих полонин і вирубаних старовікових лісів та пралісів.
«Закарпаття екологічне» розробило інтерактивні карти, які дозволяють побачити масштаби цього впливу комплексно: по відношенню до природоохоронних територій, відповідно до підтвердженого поширення червонокнижних видів, міграційних коридорів птахів та туристичних маршрутів.
Публікуємо інструкцію як користуватись інтерактивними картами. Вони двомовні – українською та англійською мовами:
проєкти вітряків і природоохоронні зони, птахи та звірі –
проєкти вітряків і туристичні маршрути –
Інструкція користування картами доступна тут.
Експерти у сфері охорони природи та туризму, які були залучені до розробки та оцінки інформації на картах пояснюють, як забудова високогір’я вітропарками вплине на птахів, ліс та природоохоронні території, поширення вразливих видів та гірський туризм.
Оксана Станкевич-Волосянчук, екологиня ГО «Екосфера», орнітологиня
Як показують дослідження, вітряки є причиною фізичної загибелі птахів не частіше, ніж скляні хмарочоси чи домашні коти. Але тут важлива, радше, не кількість птахів, а видовий склад. Ситуація стає критичною, коли гинуть види, внесені у червоні списки країн та регіонів, бо численність цих видів замала, вони знаходяться під охороною держав і втрата, навіть, кількох особин є відчутною в масштабах популяції. Це стосується, переважно, великих та хижих птахів, як лелека білий, журавель сірий, скопа чи луні, а також кажанів.
Ще одне питання, яке вислизає з фокусу уваги, коли йдеться про будівництво вітропарків, це каскадний вплив на біорізноманіття та екосистеми. Цей вплив полягає у тому, що території з вітряками з часом починають уникати особливо вразливі до впливу вітряків види - морські птахи, якщо мова йде про офшорні ВЕС; хижі птахи, кажани, якщо мова йде про поля і ліси. Це призводить до перебудови харчових зв’язків та усієї трофічної піраміди. Птахи і кажани, як правило, знаходяться на вершині трофічного ланцюга і контролюють численність багатьох інших видів - комах, дрібних птахів та гризунів. Якщо в екосистемі бракує хижих птахів та кажанів, то це призводить до неконтрольованого росту численності підконтрольних видів. Зростання численності гризунів може призвести до розорення, наприклад, підземних гнізд джмелів чи інших диких запилювачів. Це вплине на запилення переважної більшості рослин природних луків, поступової втрати лучного біорізноманіття та трансформації лучної екосистеми. Якщо мова йде про агроландшафти, де вирощуються сільськогосподарські рослини, то ріст численності комах та гризунів призводить до падіння врожайності або збільшення використання агрохімії для збереження врожаю.
Тому фахівці не рекомендують розміщення ВЕС на шляху міграцій птахів та кажанів. Під час міграцій птахи і кажани є найбільш вразливими, вони можуть потрапляти у різні несприятливі погодні умови. Тож при поганій видимості та негоді, знижуючи висоту польоту, птахи налітають на лопаті вітротурбін. У горах міграційний фронт є звуженим, він залежить від особливостей вітрових потоків, тому міграційні коридори у горах мають бути вільними від ВЕС. Ми знаємо, що через Українські Карпати пролягають міграційні коридори лелеки білого та лелеки чорного, а також балто-угорський міграційний коридор журавля сірого.
Також не рекомендують будувати такі об’єкти поблизу лісів та пралісів, де живуть хижі птахи, лелеки чорні чи кажани. Не рекомендують розміщувати ВЕС на природоохоронних територіях, зокрема на територіях Смарагдової мережі. Адже негативний вплив на ці території, якщо не є прямим, то однозначно є опосередкованим.
Петро Тєстов, експерт з питань ведення лісового господарства, керівник аналітичного відділу ГО «Українська природоохоронна група»
По-перше частина цих вітропарків пропонується до будівництва в межах територій Смарагдової мережі. Це безпосередній прямий вплив на охоронювані територій. По друге кожен вітропарк це не просто група турбін. Це будівництво автомобільних доріг там, де їх не було. Це будівництво ЛЕП. І це все буде йти через приполонинні ліси. В тому числі через праліси і старовікові ліси.
Це все кардинально змінює ландшафт, екосистему. Бо праліс це не просто дерева в лісі, це цілий природний комплекс і який вразливий до такого зовнішнього впливу.
Щодо законодавства - то є чіткі процедура стратегічної екологічної оцінки (СЕО) та оцінки впливу на довкілля (ОВД). В рамках першої Мінекономіки (колишнє Міндовкілля) та Закарпатська ОДА мають надавати свої зауваження, а розробник ДПТ (тобто громади) мають їх враховувати. Далі йде процес ОВД, де рішення про допустимість будівництва ве приймає Мінекономіки. Але ми маємо ситуацію де навіть департамент екології Закарпатської ОДА зайняв позицію що він готовий не просто закривати очі на порушення законодавства. Більше того, керівництво цього департаменту пропоную Уряду скасувати постанову Кабінету Міністра яка вимагає зберігати охоронювані види рослин. Парадокс - орган який би мав захищати довкілля навпаки сприяє його знищенню.
Мар’яна Теслович, геоекологиня, доктор філософії з природничих наук.
В Українських Карпатах види тварин, такі як ведмідь бурий, вовк сірий, рись євразійська та кіт лісовий, є найбільш уразливими до фрагментації природних середовищ існування через поєднання їхніх великих індивідуальних територій, високої потреби в безперервних лісових і напівприродних масивах, низької щільності популяцій та чутливості до фактора турбування з боку людини. Розрив єдиних природних масивів дорогами, інженерною інфраструктурою, вирубками та забудовою призводить до обмеження міграційних шляхів, ізоляції субпопуляцій, зниження генетичного різноманіття та зростання смертності внаслідок дорожніх наїздів і конфліктів із людиною. Для цих хижих видів характерні повільні темпи відтворення й тривалі цикли виховання потомства, тому навіть незначне додаткове антропогенне навантаження може спричиняти довготривале скорочення чисельності та втрату стійкості популяцій у фрагментованому ландшафті.
Детальнішу інформацю можна переглянути у наукових публікаціях за посиланнями нижче, - рекомендує Мар’яна Теслович.
1. Рись євразійська:
3. Кіт лісовий.
Гірський гід (анонімно)
Чим далі, тим все менше стає просто пішохідних маршрутів і стежок в наших Карпатах. Уже дуже мало місць де можна пройтися стежиною, чи то в лісовому масиві чи полонинами де б не було чути і видно моторизовану техніку. Однозначно - це не дуже радує пішохідного туриста, тому, що мають бути місця де можна пройтися у поєднанні з природою.
Будівництво ВЕС, що планується на вершинах основних гірських хребтів, теж, звісно, несе свій вплив на складену ситуацію. Тому, що проєкт перетинається, а місцями і повністю співпадає, з пішохідними туристичними маршрутами. Таке будівництво знищить пішохідні маршрути у тих місцях, як такі. Широкі дороги, під'їздні шляхи будуть сприяти звісно лише більшому антропогенному впливу. Навіть збільшенню кількістю людей, які просто виїдуть на автомобілі на гірські вершини, хребти. Пофоткаються півгодини, ну максимум годину і поїдуть вниз. Це теж свого роду можна розглядати, як збільшення можливих таких туристів. Але це аж ніяк не означає, що такі місця лише мають бути. Це не є рекреація як така. І не задовольняє рекреаційні та естетичні потреби у багатьох туристів. Такими локаціями є перевали із автодорогами, як у перспективі скоро може стати все наше високогір'я Українських Карпат. Як, наприклад, Синевирський, Ужоцький та інші. Це не означає, що у нас кожен хребет чи вершина має бути таким і втратити свою первозданність. Цінність та естетичність і краса гір буде втрачена, як така, назавжди. Не всі це розуміють звісно. Це свого роду як мистецтво. Хтось і на картині бачить лише фарби, а для деяких, і вони не мають значення. Туристи, що йдуть в гори, вони мають свої потреби звісно. Хочуть побачити і відчути красу, і велич гір та лісів. Це неможливо пояснити.
Гори створила природа мільйони років тому. І зміна рельєфу не несе по собі нічого гарного. Це створення вторинних екосистемних ландшафтів і то треба, щоб пройшли десятиліття, аби їх можна так назвати і трохи десь відбулося природнє поновлення. Мається на увазі на площадках та майданчиках, бо створені дороги, так і будуть дорогами лише. Який їх буде стан, залежить від багатьох факторів.
На початку вересня проходячи разом із колегою та туристами одним із маршрутів у наших горах по Боржавському хребті, ми зустріли невелику групу туристів із Польщі. Звісно, що трохи розговорилися, грілися теплими емоціями де вони були у наших горах, а ми у їхніх. Ну і заодно спитали, як їм краєвид той, що вдалині видніється у підніжжі г.Пікуй та початку Вододільного хребта. Ну, сказати, що їм явно це не до душі, то нічого не сказати. Всі розуміють, що потрібно шукати компроміс та створювати і умови та можливості для отримання альтернативних пошуків виробництва електроенергії. Вони своїм баченням допускали їх вже присутність та ту кількість, яка є в районі села Нижніх Воріт та перевалу. Але не уявляють для себе їх можливість встановлення на самому і по всьому Вододільному хребту. Як і на інших вершинах та хребтах у високогір'ї. Тобто скоріш за все іноземних туристів поменшає, або і взагалі не буде у наших Карпатах. Думаю, що і наших туристів не буде на пішохідних стежках у високогір'ї, якщо не збережемо красу, рельєф і первозданність Українських Карпат. Хоча б у якійсь частині. А для ВЕС та інших об'єктів альтернативних джерел електроенергії знайдуть інші місця.
Олена Мудра, «Закарпаття екологічне»