На війні мукачівець Руслан - з перших днів. Освіта у Руслана медична, тож і позивний визначився автоматично – «Медик». В складі 101 окремої бригади ТРО пройшов шлях від солдата до командира зенітної батареї.
До війни Руслан працював на «швидкій» в Мукачеві та займався підприємницькою діяльністю, але з початком повномасштабного вторгнення, як і тисячі інших закарпатців, долучився до сил оборони. Воював на сході країни, за що нагороджений двома відзнаками Головнокомандувача «Срібний хрест» та іншими нагородами. Спочатку служив в стрілецькому підрозділі, потім в роті контрдиверсійної боротьби і, зрештою, очолив зенітний взвод, а згодом – і батарею. На рахунку його підрозділу - більше 200 знешкоджених повітряних цілей.
«Війна постійно змінюється. Ще вчора основним засобом на фронті проти повітряних цілей були кулемети і «зушки». Сьогодні ж у війську все більша роль за дронами-перехоплювачами. В моїй батареї всі розуміють, що кожна збита нами ціль – це збережені об’єкти і врятовані життя тих, на кого вона була націлена. Ця місія змушує нас докладати максимальних зусиль, щоб бути ефективними», - розповідає Руслан.
Як згуртовувати в єдиний організм багатьох незнайомих людей з різних регіонів та районів?
«Таємниці нема, головне – постійне спілкування. Тому всі питання вирішуються максимально швидко, моральний клімат позитивний, а бойовий дух завжди на висоті. Ми разом робимо найважливішу справу нашого існування - виборюємо право на життя України. Важливо лише це», - ділиться своїми думками про згуртованість і ефективність підрозділу «Медик».