Букток (BookTok) – це рух, який поширюється у “TikTok”, де користувачі діляться всім, що пов’язано з книжками: оглядами, рекомендаціями, емоційними реакціями, обговореннями персонажів і сюжетів, підбірками за жанрами тощо. Після початку повномасштабного вторгнення у нашій країні поширилося таке явище, як “Букток”, хоча існувало воно й до воєнної агресії. За інформацією видання “Forbes Ukraine”, покупці почали значно частіше цікавитися класикою: книги Т. Шевченка, І. Франка та Л. Українки за минулий рік купували удвічі-втричі більше, ніж до повномасштабної війни. Після 2022 року суттєво зріс інтерес і до сучасної української поезії.
Гортаючи стрічку соцмереж, дуже легко натрапити на відео буктокерів – блогерів, які розповідають про книги у форматі блогу. Одна з них – Наталія Могила. Проживаючи в Одесі, у свої 28 років вона вирішила ділитися враженнями від прочитаного й розповіла нам про свій шлях.
– Нато, як ви прийшли до буктоку? Пам’ятаєте, коли вирішили: «Все, я роблю контент про книги»?
– Я дивилася відео різних дівчат, думала про те, що теж можу робити подібне і я маю, що сказати світу. Загорілась ідеєю, але вирішила: “потрібно місяць на подумати” . Бажання не пропало, й мені довелося купити штатив та світло за 3 копійки. Далі сіла знімати перше відео, хоча до цього ніколи нічого подібного не робила!
– У чому полягає сенс вашого блогу? Це хобі, спосіб демонструвати людям якісні книги чи ще й підзаробіток?
– Я завжди ставилася до свого блогу як до роботи, а не як до хобі. З часом це дійсно стало “моїм хлібом”. Окрім того, мені подобається, що є середовище, де можна проявляти себе та ділитися думками.
– Як думаєте, чому вас полюбила аудиторія?
– Якщо чесно, сама досить частенько розмірковую над цим питанням. Сподіваюся, що вона бачить у мені комфорт, щирість, позитив.
– Який найважчий аспект роботи буктокерки?
Особисто мені найважче встигати зробити все, що хочу. Бо я проводжу декілька книжкових клубів і постійно відвідую цікаві події… Дуже важливо розуміти, де межа можливостей, щоб не вигоріти й не перестати любити читати.
– З якої книги почався ваш шлях відданого читача?
– Я читаю все життя, тому точно сказати не можу, але наче це був Гаррі Поттер. Досі пам’ятаю, як першу книгу мені подарувала тітка на день народження.
– Яка книга “потрапила в серденько”? Які жанри або автори вам зараз подобаються найбільше й чому?
– Дуже люблю “Колонію” Макса Кідрука і з нетерпінням чекаю, коли отримаю “Колапс” – другу частину цього науково-фантастичного циклу. А загалом читаю все: фентезі, трилери, любовні романи… Міксую жанри й беру те, що відгукується в серці.
– Наскільки я знаю, ви співпрацюєте з відомими українськими видавництвами. Нато, скажіть, що відчували, коли це сталося вперше?
– Коли мені вперше написали щодо співпраці, я була в захваті! Тим паче це було одне з найбільших українських видавництв. Здається, за півтора року діяльності в блозі встигла попрацювати майже з усіма друкарнями. З видавництвом “Readberry” підтримую ділові зв’язки на постійній основі, адже проводжу їхні книжкові клуби.
– Про що мрієте як контентмейкерка — про власний проєкт, авторську книжку?...
– Хочу створити свій книжковий клуб в Одесі, і він буде вже зовсім скоро. Звісно, мрію про мільйон підписників, стільки ж переглядів. Маю ще один масштабний проєкт у планах, але поки не можу розкрити карти.
– Коли ви відчуваєте найбільше натхнення для створення контенту?
– Коли я бачу відгуки та реакції аудиторії, і у мене стабільні, хороші перегляди!
– Як букток змінив книгоіндустрію?
– Я вважаю, що через букток дуже круто популяризують українські книги в межах нашої країни. Мені подобається, коли книжкові блогерки та блогери починають знімати різні формати, охоплюючи різні теми, бо таким чином вони розширюють аудиторію. Як наслідок – більше людей цікавляться книгами.
– Чи популярна зараз сучасна українська література? Якщо так, то з чого радите почати ознайомлення з літературою сьогодення?
– Як людина, яка слухала про нову книжку, стоячи у величезному натовпі на події Ілларіона Павлюка, і навіть сиділа на підлозі через брак місць, щоб почути Макса Кідрука, можу точно сказати: сучасна українська література зараз чудово розвивається! Видавництва радо починають друкувати праці сучасних українських авторів, а мені подобається ця тенденція. Сподіваюсь, час, коли українську літературу почнуть масово читати за кордоном, не за горами :)
– На вашу думку, чому сталося таке стрімке зростання цікавості до книг?
– Думаю, це вплив соцмереж і те, що в Україні сформувалося книжкове комʼюніті, такі речі приваблюють людей. Майже кожні вихідні в книгарнях проходять різні книжкові події, збільшується кількість книжкових фестивалів, як-от “Книжкова країна” та інші…
– Зараз, окрім читання паперових та електронних книг, поширюються аудіокниги. Як ви до цього ставитеся?
– Чудово! Аудіокниги – це суперзручно. Але помітила, що, коли слухаю, не можу поставити книзі високу оцінку, бо не сприймаю її нормально через аудіо і в мене не виходить повністю зануритися. Тому надаю перевагу паперовим, а іноді читаю електронні.
– Багато чуємо, що «аудіокниги — це не читання». Як ви вважаєте, чи можна це назвати читанням? Можливо, порадите платформи, на яких краще прослуховувати книги.
– Вважаю, що це одне і те ж. Якщо людина може нормально сприймати інформацію в аудіо, то яка різниця – читає вона книгу, чи слухає? Для прослуховування користуюсь “Абуком” і “Лібраріусом”.
– З чого варто розпочати шлях читання для того, щоб захопитися цим?
– Треба слідувати своїм інтересам і прислухатися до того, що подобається та захоплює. Подумайте, які фільми чи серіали любите дивитися, і починайте з того, що хоча б потенційно може вам припасти до душі. Корисно також проаналізувати відгуки, прочитати анотації або переглянути добірки книг, щоб зробити вибір. Бажано не починати одразу з циклу, у якому 10 товстих книжок.
Катерина Жеребак, студентка 4 курсу відділення журналістики УжНУ