Вибори між горами

Вибори між горами

Міжгірщина опівдні 21 липня 2019-го року, коли Україна обирає нову Верховну Раду. Палац культури у селі Синевир: перед будівлею пасуться, калатаючи дзвониками, дві корови, на траві розлігся, висолопивши язика, місцевий пес, який часом підбігає до виборців, а кілька людей на ґанку не надто жваво обговорюють найгарячішу тему не лише цього дня, але й останніх і, певно, майбутніх тижнів. Дехто з них уже обмиває подію пивом, сидячи за столиками кав’ярні через дорогу.

Кілька кроків сходами і через вестибюль: ми в головній залі клубу, прикрашеній червоним драпіруванням і уже спущеними кульками, що лишилися, певно, після випускного. Це найбільша виборча дільниця закарпатського округу 70, під номером 210272.

Тут голосують 2452 виборці. Пообіді навіть утворюються черги, яких ми не побачили на жодній іншій дільниці Міжгірського району. Після 13-ї години стрімко зростає кількість тих, хто прийшов проголосувати, адже люди прямують на дільницю після церкви. На Закарпатті явка виборців традиційно узгоджується із часом завершення служби: кого коли б не обирали, а чи президента, а чи сільського голову, члени комісій чекають, доки мине богослужіння, адже до того візити на дільницю хіба поодинокі. Заступниця голови цієї ДВК Василина Стець не виняток, і доки тут не надто велелюдно, дає лад робочому столу. Разом з тим, жінка відзначає: на цьогорічних виборах портрет виборця дещо інший, ніж в останні роки. Якщо раніше активніше голосували люди середнього віку і літні, то зараз «підтягнулася» молодь. Це, вочевидь, пов’язано з персоною нового президента та його популярністю, котра проектується і на партію «Слуга народу» й уже за кільканадцять годин здивує державу результатми. Утім, пані Василина в бесіді не дає ніяких прогнозів, не називає жодних політичних сил і навіть імен кандидатів: об’єктивна і професійна. Натомість інформує, що тут голосують і туристи: у список внесені 10 виборців, які взяли так звані «відкріпні» вдома, аби проголосувати в Синевирі, де відпочивають.

У Синевирській Поляні з туристами вийшов і казус: готуючись до візиту на озеро Синевир, люди обирають за місце голосування однойменне село. А потім поселившись у найближчому до нього селі – Синевирській Поляні – вирушають на дільницю в сільраду і – не знаходять себе у списках: села ж бо різні. Члени комісії відправляють гостей власне до села Синевир, але чи дістануться вони туди, незрозуміло. Та все ж, як і в Синевирі, восьмеро гостей голосують тут, у Синевирській Поляні. А от на дільниці в селі Подобовець у списку виборців, котрі змінили місце голосування – уже 23 людини: село направду туристичне, вабить любителів пройтися горами, власне, як і сусідній Пилипець, і ці гості завчасно спланували своє голосування.

Що ж до найколоритнішої дільниці дня – Синевирської Поляни, то там справді з душею підійшли до організації процесу навіть у дизайні приміщення. Кабінки для голосування прикрашені іконами і штучними квітами, самі вони наскрізні, а коридори, які спрямовують виборців до та із кабінки, відокремлені вазонами.

У комісії панує жіноцтво: по 20-ій годині чоловіків хіба просять розпломбувати скриньки та витрусити вміст на столи, а от сортують, рахують і заповняють протоколи виключно жінки під пильним керівництвом секретарки сільради пані Марії.

Те, що пані Марія не є членом виборчої комісії, з’ясується вже згодом, а вдень саме вона бадьоро зустрічає відвідувачів і розповідає нам про процес голосування на дому. Так, через географічну специфіку цієї дільниці, яка охоплює 4 населені пункти і 12 присілків, членів комісії зі скринькою спершу відвезли за 9 кілометрів у Слободу, а затим вони пішки обійшли всіх 32 виборців, що голосували вдома, «намотавши» по «берегах», як тут кажуть, більше 20 кілометрів.

Скриньку принесли перед 15-ю годиною, перевернувши, поставили поблизу двох стаціонарних, а відповідальних відправили в сусідню кімнату підживитися й трохи спочити: попереду ще нічні підрахунки. У нас порядок, у нас спокійно – констатують у Синевирській Поляні. Ми ще повернемося сюди на завершальний етап виборчого дня.

Наразі ж відвідуємо, певно, наймальовничішу виборчу дільницю Закарпаття. Членам ДВК 210230 – це друга за кількістю виборців із трьох дільниць у селищі Міжгір’я – пощастило з інтер’єром: вони працюють у великій світлій залі Держлісгоспу.

Тут настрою додають пейзажі Верховини, зі стін також дивляться державні лідери України різних часів: князі, гетьмани, отамани, президенти, а у передпокої стенди з агітацією навіть «охороняє» опудало вовка.

У першій половині дня членам дільниці дещо нудно, та і надворі нема жодної компанії людей, яка б обговорювала політику, утім, уже скоро починається сплеск відвідуваності: завершилася служба в одній із трьох ближніх церков, затим чекають тих, хто був в інших.

Певний колорит загалом властивий дільницям Міжгірського району: тут тобі і портрет Кобзаря та рушники на стінах і кабінках для голосування в приміщенні бібліотеки Подобовця, амбар у Синевирі, клуб в Ізках…

Панує така собі виборча пастораль. І, врешті, на жодній із дільниць ані спостерігачі, ані правоохоронці не зафіксують ніяких надзвичайних ситуацій. Навіть не буде скандалів зі спробами голосувати без паспорта, що, власне, є доволі звичним порушенням у селах: часом люди приходять на дільницю до односельців, не озброюючись документом, мовляв, «тут і так усі всіх знають». Тиша і спокій. Утім, у підсумку виборчого дня округ 70 покаже найвищу явку по Закарпаттю: відвідуваність сягне 50,45%, навіть перевищивши показник 68-го округу  із центром в Ужгороді, де проголосували 49,18% виборців.

Міжгірський район Закарпаття, частина української Верховини, належить до 70-го виборчого округу, котрий є чи не найскладнішим географічно. Адже повністю чи частково округ охоплює одразу 6 районів області: також Воловецький, Великоберезнянський, Свалявський, Перечинський і частину Мукачівського. У кожному районі свої лідери, свої впливові люди, своє бачення щодо тих, хто має представляти громади у парламенті, тож і перелік кандидатів строкатий.

Андрій Шекета, депутат Закарпатської обласної ради, уродженець Міжгірщини, села Майдан, розповідає про передвиборчу ситуацію на окрузі:

«Щодо саме Міжгірщини, то на окрузі було одразу три мажоритарні кандидати з району: Василь Щур, Іван Шкирта і Юрій Гайдур. Враховуючи те, що кампанія була коротка, багато бруду на цих виборах не вилилося. З того, що було несподіваного – це обшуки, які проводилися в представників штабів (різних!) на території району за підозрою в організації підкупу виборців. Траплялися поодинокі передвиборчі маніпуляції, типу заасфальтувати пару ям і сказати, що це початок грандіозного ремонту всієї дороги. Вочевидь, були спроби підкупу, це вже традиційно, і розпочаті кримінальні провадження це підтверджують. Була історія з агітаційною продукцією. Василь Щур, чинний голова райради, який є представником партії «Опозиційна платформа – за життя», випустив агітпакети, де використовував не лише колір партії «Слуга народу», але і слово «Зе!», також були і білборди в такому стилі. Тобто, Щур імітував, що його підтримує команда Зеленського, це не є правдою, адже від них кандидатом є Михайло Лаба, який, до речі, звернувся з приводу такої агітації в правоохоронні органи. У підсумку Щур отримав результат менший, ніж очікував, і саме в рідному районі, який не висловив йому довіри. Особливість ситуації в 70-му в тому, що було 5 сильних кандидатів, які впливові на своїх територіях і впізнавані в окрузі. А на загальній хвилі захоплення цією політичною силою найбільше голосів отримав кандидат під брендом «Слуги народу». Загалом, я б назвав цю кампанію відносно спокійною, це відчувалося й на самих дільницях у день виборів».

Й от власне про результати. Сюрпризів не сталося. Як багато де на Закарпатті, партія «Слуга народу» підтвердила свою стрімку популярність й у 70-му окрузі. Так, за даними на 12-ту годину 24 липня опрацьовано 89,15% протоколів, 47,66% виборців проголосували за «СН».  Певним здивуванням можна вважати хіба те, наскільки великий розрив у голосах за цю силу відносно до всіх інших. Другий результат показує ВО «Батьківщина» з 14,9%, далі йдуть «Опозиційна платформа – за життя», «Опозиційний блок», замикає 5-ку «Сила і честь».

Щодо мажоритарників, то лідером ставМихайло Лаба, чинний голова Невицької сільської ради (Ужгородщина), набравши 26,06%. У найближчого конкурента Івана Дрогобецького 18,55%, третій Василь Щур із 17,68%.

Отже, у районі «виборчої пасторалі» драма розгорталася не на показ, а в умах і душах. Тут кардинально проголосували проти сил, які ще зовсім нещодавно, до президентських виборів, уособлювали владу. І хоча результати загалом подібні до тих, які усереднено показала вся Україна, тут вони більш загострені на показник «проти». Помітний більший акцент на проросійські сили і менша кількість симпатій, відданих проукраїнським демократичним силам (без урахування перемоги «Слуги народу»). Це (окрім активної всебічної пропаганди й згадок про підкупи)  можна пов’язати і з від’ємним рейтингом донедавна ще влади, а ще – з великим впливом православної церкви Московського патріархату у загалом доволі релігійному регіоні.

Алла Хаятова. Фото – Сергій Гудак, для Zaholovok.com.ua

Loading...

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
CAPTCHA
Питання для відсіювання автоматичного коментування.
Введіть відповідь на питання