Голова Закарпатської організації Спілки письменників України, відомий поет Василь Густі в ужгородській книгарні «Кобзар» завершив щорічну акцію «Письменник за прилавком» представленням своїх книг та спілкуванням з читачами.
Василь Густі розповів про свої книги у «хронологічному порядку»: «Вперше у серії «Між Карпатами і Татрами» вийшли мої переклади словацькою мовою. Переклала Валерія Юричкова і за те, що ця книжка вийшла до мого 60-річчя, я маю подякувати Тетяні Ліхтей. За останні роки мої книги – «Березове колесо», «Ріка під кригою», «Полин гіркий, полин солодкий» і цьогорічна – «Зоря Біловежі», – каже письменник.
«У всіх книга спільне – це те, що у кожній є частина моєї душі, частина мого життя, яким воно було: і радісним, і не дуже радісним. Те все, через що я переживав, усе є в моїх книжках», – зізнається письменник та додає що для нього «Зоря Біловежі» – особливо дорога. «Тут є моя лірична драма про Духновича, про дуже цікавий, драматичний період у його житті, коли він був в Ужгороді, потім – у Біловежі. Це був період його становлення. Твір написаний і про ті переживання, які були характерні для нього у той час, бо він був і людиною, і поетом, і монахом білого кліру, але переживав і жив повноцінним життям, як і всі інші. Була і любов, і розчарування, були й високі ідеали. І все це треба було якось поєднувати. Як він це робив, що йому це дало – є у поемі «Зоря Біловежі»», – розповів Василь Густі.
«Тут іще є такі поеми-діалоги, наприклад про Івана Рогача з нашого Великого Березного і його сестру Анну, і про Королівське Євангеліє, як воно творилося. З попередньої книги включена поема «На зламі ночі» – про тих дітей, яких закарпатці у червні 1944 року врятували у селі Червеньово. Це був такий концтабір на колесах. Драматична сторінка з історії війни, з історії нашого краю. Вона повчальна дуже і показує, наскільки для наших краян характерне милосердя», – каже поет.
Щодо того, яким був це рік для закарпатської книжки, Василь Густі зазначає, що, попри тривожні події, важкий для країни час, книга й література розвивається: «Цей рік був і важким, але й плідним. Не можу сказати, що відбувся якийсь стрімкий злет у розвитку закарпатської літератури, однак, зазначу, що цей рік – великий крок уперед. Маємо лауреата Шевченківської премії Мирослава Дочинця, маємо нових видань , які зараз перелічувати – просто не хочу, бо боюся когось пропустити, маємо лауреатів обласних літературних премій. Молоді письменник також добре рухаються. Для нас усіх важливо писати. Писати ще цікавіше, ще захопливіше. Бо наша праця – для читача. І знаєте, навіть отак зайшовши просто в книгарню, помітно, що люди цікавляться закарпатською літературою, читають, слідкують за літературним новинками. Рік був нелегким для усіх. Але закарпатська книжка розвивалася і далі, маю надію, справи підуть ще краще», – каже Василь Густі.
На думку письменника, популяризувати закарпатську книгу треба спільно: «Тут бачимо зв'язок сімя-школа-супсільство письменник. Треба, що воно було все спільно. Ми творимо цю книжку спільно. Книжка наразі є тим матеріалом, який єднає різні соціально-культурні прошарки, покоління єднає. І наскільки буде міцнішим цей зв'язок, тим буде міцніше наше суспільство. І в духовному плані, і в соціальному, і в моральному. Книжка важлива, книжка потрібна і цей «Книжковий Миколай» ще раз підкреслює, наскільки добре, коли до цієї справи ми беремося усі разом», – зазначає поет.
До книгарні «Кобзар» якраз у годину «Письменника за прилавком» заглянула також ще одна закарпатська письменниця Марія Свида-Панько: «Як істинна закарпатка, патріотка свого краю, звичайно, завжди слідкую за новинками нашої літератури. І за творчістю Василя Густі також. Мені імпонує його така глибока любов до нашого краю, оспівування і прийдешнього, і минулого, і теперішнього. Ми з ним давно знайомі. Пишаюся тим, що наші закарпатські письменники настільки талановиті, настільки їх визнають в країні, що вони удостоюються державних премій. Приємно, коли внучка купує мені книжку Мирослава Дочинця, а їй кажуть, що зараз – це сама затребувана книга. Добре було б, аби наші поети, письменники й надалі так прославляли наш край», – каже пані Марія, яка також нещодавно поповнила «книжковий фонд» «Кобзарая» своєю новою книгою. «Це моя третя книжка . «Родовідними стежками» називаються якраз тому, що у ній мені хотілося скласти історію свого роду – роду Свидів. Моя родина заслуговує на такий книжковий подарунок»,– каже Марія Свида-Панько
Василь Густі, крім простого спілкування з читачами ще й вітав їх з новорічними та різдвяними святами: «Із наступаючими святами усіх наших читачів, усіх шанувальників художнього слова, усіх, хто допомагає закарпатським письменникам, щоби вони творили, щоби народжувалися книжки, щоб книжки йшли до людей. Вітаю всіх наших краян, кожну-кожну родину, усіх синів і дочок нашої золотої Срібної Землі. Щоб усі були здорові, щасливі», – бажає читачам Василь Густі і зачитує поезію про місяці минулого року, в якому дякує кожному з них.
Акція «Письменник за прилавком» наразі завершилася. Наразі чекаємо на нагородження переможців книжкового конкурсу «Книга на Миколая».