Закарпатський прозаїк, поет, перекладач, голова Закарпатської організації Національної спілки письменників України Василь Густі поділився враженнями про ужгородську акцію «Письменник за прилавком» та розповів про ситуацію в закарпатському письменницькому середовищі.
Книжкова акція в ужгородському «Кобзарі» піде на користь і читачам, і авторам, вважає Василь Густі: «У вирі сучасних подій ми бачимо, що книжка то підіймається вверх, то опускається знову вниз. Вона десь там - у тому коловороті, у тому страшному житейському вирі. І приємно, що вона частіше, все-таки, виходить на верх, відчувається потреба людей у книзі. Вікова історія книжки підтверджує, що суспільство без неї не обходиться навіть у цей «комп’ютерний вік». Вертаються ті добрі старі традиції, коли книжка різними шляхами – добрими, позитивними – йшла до людей. Завдяки Федору Шандору – науковцю, громадському і культурному діячеві нашого краю, повертається ще одна така гарна традиція, коли письменник за прилавком. Люди мають можливість побачити не тільки книжку, а й людину, яка цю книжку творила. Спілкування із автором дуже доповнює зв’язок читача і письменника. Разом із членами Національної спілки письменників, професійними літераторами, беруть участь у таких заходах і велика кількість молодих авторів, літератори, які мають уже дві-три книжки. Це свідчить про великий творчий потенціал у нашому суспільстві. Незважаючи на труднощі, цей потенціал зростає. І те, що багато людей прилучаються і до творення книжки, і до читання книжки – це один із показників нашого духовного зростання».
Літератор каже, що дуже добре, що така акція проводиться саме напередодні Миколая: «Це вселяє оптимістичні настрої. Я щиро вітаю і читачів, і авторів, і всіх тих, хто побував на цій акції, бо спілкування з книжкою – це завжди свято, яке залишається з людиною якщо не на все життя, то принаймні на тривалий період».
Щодо стану справ у письменницькому колі Закарпаття, Василь Густі зазначив: «Справи йдуть творчо. Люди у творчому пошуку. Ніколи літературне життя не було спокійним, ніколи воно не було гладким. Завжди суспільство ставило свої бар’єри, які треба було долати. Від цього залежить літературний процес».
Цьогоріч видання декількох книжок закарпатських авторів свідчать про те, що літературний процес на Закарпатті активний і результативний: «Цього року вийшла трилогія Дмитра Кешелі «Політ співочого каміння». Книгу одразу помітили, оцінили. Вийшла нова книга Мирослава Дочинця, нова книжка Олександра Гавроша, художньо-документальна повість Андрія Дурунди, вийшла книжка п’єс Петра Ходанича. Надія Панчук видала і книжку прози, і книжку поезій. Михайло Рошко випустив нову прекрасну книгу, Тетяна Ліхтей цьогоріч дуже активно і плідно продовжує свою прекрасну серію видань у проекті «Між Карпатами і Татрами», у якій вийшла книжка перекладів Петра Скунця, книжка перекладів Дмитра Креміня – це два шевченківські лауреати. Ціле сузір’я шевченківців!». Це дуже важливо. Здобутки є, є і проблеми. Як у звичайному житті, так і в літературі. Бо література і життя – невід’ємні. І своїми проблемами і здобутками підтверджують, що це – істина».
Висловлювання щодо того, що на Закарпатті немає літератури, Василь Густі заперечує: «Наш закарпатський письменник Петро Мідянка удостоєний Шевченківської премії, і знову закарпатець Мирослав Дочинець є номінантом на здобуття цієї премії. Сподіваємося, що на цей раз він теж стане шевченківцем. Це свідчення того, що, коли хтось каже, що на Закарпатті нема літератури, то це робить просто необізнана людина. Процес рухається! Минулого тижня у Києві проходило засідання Ради Національної спілки письменників, у якій я брав участь. І було дуже приємно, що, коли підбивалися підсумки 2012 літературного року в Україні, імена закарпатських письменників звучали на рівні. Їхні твори – вагомий здобуток у сучасній українській літературі. Інша річ, що є проблеми у книговиданні, є проблеми у книгорозповсюдженні. Але громадськість спільно з письменниками працюють над їх подоланням. «Книжковий Миколай», що проходить у Кобзарі – одне із свідчень того, що ці пошуки тривають. І вони не безуспішні».
Анна Семенюк, спеціально для Zaholovok.com.ua