В УжНУ з ініціативи Науково-дослідного інституту Центральної Європи розпочався проект «Публічні лекції. Університет – простір свободи». Це новий спосіб говорити на будь-яку тему з професіоналами у форматі діалогу або ж дискусії. Студенти та викладачі різних факультетів, а також усяк охочий з тих, хто й не має стосунку до вишу, може прийти, послухати, «замовити» тему або ж стати лектором.
Першу лекцію «Парадокси Празької весни» запропонувала кандидат політичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин Антоніна Стряпко. Вибір теми вона пояснила просто: «Зважаючи на події, які відбуваються у країні, дуже часто проводять паралелі з подіями 1968 року. Мені хочеться з’ясувати й почути від слухачів, чи доцільно їх порівнювати з тим, що діється з Україною, і взагалі, чи бачать вони ці паралелі?»
Лекторка виокремила 4 парадокси Празької весни:
1. Те, що закидала інтелігенція нацистам, невдовзі було повторено з радянською владою.
2. При побудові мінімальної держави, вона в багатьох випадках виявлялася дуже сильною.
3. Суспільство було мобілізоване не проти комуністичного режиму, а на його підтримку під керівництвом О. Дубчека.
4. Комунізм перестав бути інтелектуальною проблемою й став більше питаннями влади.
У ті часи Чехословаччина мала багато революціонерів. Одні бунтували через рівень життя. Інтелігенція – оскільки відчувала брак творчої свободи та наявність цензури. Студентам не подобалася неможливість подорожувати за межами власної країни. Бажання бути вільними, повноцінними народами зі своєю історією перемог і поразок ставало непереборним. І Чехословаччина повстала. Мала своїх героїв, вигаданих і справжніх жертв, які стали ціною майбутньої країни. Щось схоже й з подіями сьогоднішніми.
Лекція виявилася не просто розповіддю про один із історичних періодів, а й спробою провести паралелі з тим, що діється сьогодні. Відбувалася у форматі діалогу, де студенти могли питати й не соромитися, ба навіть дискутувати із викладачами.
Отож кожен, хто хоче почути ґрунтовну лекцію в неформальній обстановці, може приходити щовівторка у ректорат (історичний факультет) в аудиторію 56. Тут можна буде знайти для себе щось нове й нетрадиційне, а ще – поглянути ширше на те, про що йтиметься. Нам усім варто вчитися аналізувати й бути критичними до того, що чуємо. Тут можна в цьому попрактикуватися, - Медіацентр УжНУ.