В Ужгородському прес-клубі відбулася пресконференція на тему «Єврогромада: кращі практики розвитку громад на шляху до євроінтеграції». Учасники заходу представили результати проєкту «Єврогромада: фінансові можливості для розвитку і євроінтеграції», поділилися успішними практиками взаємодії громад з європейськими партнерами, а також розповіли про інструменти, які вже сьогодні допомагають громадам залучати додаткові ресурси, міжнародну технічну допомогу та інвестиції в умовах євроінтеграції України.
За словами Ярослава Лазура, в.о. декана юридичного факультету УжНУ, доктора юридичних наук, професора, проєкт став результатом тривалої експертної, наукової та освітньої роботи, спрямованої на поширення сучасних європейських підходів до розвитку територіальних громад.
«Ми поділилися з представниками громад з різних регіонів України знаннями, які є результатом багаторічної наукової роботи та постійної взаємодії з практиками. Йдеться насамперед про сучасні інструменти розвитку громад у контексті євроінтеграції міжнародне територіальне співробітництво, ЄОТС, міжмуніципальні партнерства та можливості участі у програмах Європейського Союзу», -- зазначив Ярослав Лазур.
Він також наголосив, що успішна інтеграція України до ЄС неможлива без упровадження європейських стандартів публічного управління на місцевому рівні. Саме територіальні громади, відповідно до принципу субсидіарності, є основою ефективного врядування та сталого розвитку. За його словами, сьогодні Україна отримує доступ до сучасних інструментів ЄС, які дають змогу громадам реалізовувати спільні проєкти, залучати фінансування та розвивати партнерства з європейськими регіонами.
Юлія Фетько, директорка НДІ фундаментальних та прикладних досліджень європейського територіального співробітництва УжНУ, керівниця проєкту, підбила підсумки реалізації ініціативи, спрямованої на посилення міжнародної співпраці територіальних громад та їхньої участі в євроінтеграційних процесах.
За її словами, під час роботи над проєктом команда провела попереднє дослідження потреб громад і з’ясувала, що найбільший запит стосується пошуку міжнародних партнерів, участі у програмах ЄС, залучення фінансування та практичних механізмів створення європейських об’єднань територіального співробітництва (ЄОТС). «Ми побачили дуже позитивну тенденцію: громади вже не ставлять питання, чи потрібна їм міжнародна співпраця. Вони шукають конкретні інструменти для її розвитку та можливості залучення міжнародних ресурсів для реалізації власних проєктів», -- наголосила Юлія Фетько.
У межах проєкту було розроблено навчальні матеріали, проведено серію освітніх заходів, підготовлено методичні рекомендації та надано не менше 100 індивідуальних консультацій для представників громад. Також створено англомовні профілі окремих територіальних громад, які допоможуть їм презентувати свій потенціал міжнародним партнерам та розширювати співпрацю на європейському рівні.
За словами керівниці проєкту, міжнародна співпраця сьогодні є не лише інструментом залучення фінансування, а й можливістю отримувати новий досвід, впроваджувати сучасні підходи до управління та зміцнювати спроможність місцевого самоврядування. «Євроінтеграція відбувається не лише на національному рівні. Вона починається в громадах через партнерства, спільні проєкти та готовність використовувати європейські можливості для розвитку своїх територій», -- зазначила Юлія Фетько.
Водночас під час реалізації проєкту було виявлено ключові виклики. «Для успішної участі у європейських програмах громадам необхідно посилювати кадровий потенціал, розширювати знання у сфері міжнародного співробітництва та зміцнювати власну інституційну спроможність. У центрі цих процесів завжди залишається людський потенціал громад фахівці, які здатні працювати з міжнародними партнерами, програмами ЄС та проєктними інструментами», -- підсумувала керівниця проєкту.
Марія Менджул, професорка кафедри цивільного права та процесу, докторка юридичних наук, професорка, голова правління ГО «Вестед», наголосила, що ініціатива проєкту «Єврогромада» вийшла далеко за межі Закарпатської області та об’єднала представників громад і органів влади з різних регіонів України.
За її словами, попри початковий задум працювати насамперед із громадами Закарпаття, до проєкту долучилися представники Харківської, Сумської, Херсонської, Вінницької та інших областей. «Ми побачили значний запит на практичні знання щодо міжнародного співробітництва та європейських інструментів розвитку громад. У результаті проєкт охопив фактично всю Україну», -- зазначила Марія Менджул.
Усі матеріали проєкту будуть доступні для громад у відкритому доступі. «Ми переконані, що такі ініціативи сприятимуть залученню міжнародних ресурсів для розвитку інфраструктури, освіти, охорони здоров’я, екології та інших важливих сфер. Водночас йдеться не лише про відновлення територій, а й про відновлення людського потенціалу громад, що стане одним із ключових викликів для України після війни», -- підсумувала Марія Менджул.
Уляна Гурчумелія, начальниця управління з питань організаційного забезпечення діяльності ради, міжнародних та регіональних зв’язків Закарпатської обласної ради, зауважила: «Після реформи децентралізації саме громади стали основою розвитку територій. Наше завдання допомагати їм переймати європейський досвід, залучати міжнародних партнерів та використовувати можливості, які відкриває євроінтеграція».
Вона зазначила, що Закарпатська обласна рада є співзасновницею Європейського об’єднання територіального співробітництва «Тиса», яке успішно працює з 2015 року. Водночас регіон спільно з Пряшівським та Кошицьким самоврядними краями Словаччини реалізує нову ініціативу зі створення Європейського об’єднання територіального співробітництва «Вігорлат». «Створення ЄОТС дає можливість перейти від короткострокових проєктних партнерств до постійної інституційної співпраці. Це окрема юридична особа, яка дозволяє системно залучати грантові кошти та реалізовувати спільні транскордонні проєкти», -- пояснила посадовиця.
За її словами, Закарпатська обласна рада вже ухвалила рішення про вступ до нового об’єднання. Урочисте підписання установчих документів ЄОТС «Вігорлат» за участю українських та словацьких партнерів заплановане у липні 2026 року в місті Пряшів. Серед пріоритетних напрямів діяльності майбутнього об’єднання розвиток інфраструктури, екологічні проєкти, освіта, культура та міжлюдська співпраця.
«Ми розглядаємо ЄОТС як дієвий інструмент для залучення європейських ресурсів та реалізації спільних проєктів, які сприятимуть розвитку прикордонних територій і зміцненню партнерства між Україною та країнами Європейського Союзу»,-- підсумувала Уляна Гурчумелія.
Олеся Трагнюк, кандидатка юридичних наук, професорка, провідна наукова співробітниця сектору порівняльного правознавства Інституту державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України, експертка Branch Office у Закарпатській області Програми Interreg VI-A NEXT HUSKROUA та експертка проєкту, поділилася позитивними враженнями від участі у проєкті. Вона розповіла про інструменти, доступні сьогодні органам місцевого самоврядування та громадянському суспільству для залучення додаткових ресурсів і інвестицій в умовах євроінтеграції України. За її словами, ці можливості є важливими для розвитку громад, їхньої інтеграції не лише у європейський правовий, а й економічний простір, а також для формування їхньої спроможності в майбутньому бути рівноправними й конкурентними учасниками внутрішнього ринку Європейського Союзу.
