В Ужгороді відбувся круглий стіл за участі представників Державної митної служби України, Державної прикордонної служби України, а також Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Закарпатській області у рамках проєкту «Безпечні та ефективні кордони в Карпатському регіоні» / “Secure and Effective Borders in Carpathian Region”.
«Проєкт стартував у травні та реалізується у партнерстві з угорською стороною – GTC TISA, європейським угрупуванням TISA, а також українським партнером – Службою відновлення та розвитку інфраструктури в Закарпатській області, - розповіла Наталія Носа, виконавчий директор, Міжнародна Асоціація Інституцій «МАІРР». – У рамках практичної частини проєкту готується стратегічний документ, який визначає важливість співпраці та взаємодії з громадами, розташованими вздовж майбутніх міжнародних транспортних коридорів. Їхнє завдання – подати відповідні планування до генеральних схем та ухвалити земельні рішення, пов’язані з інфраструктурними змінами, які пропонує Служба відновлення в межах державних і міжнародних програм. Закарпатська область має стратегічне значення, адже через неї проходять шляхи солідарності та транспортні коридори. Серед ключових громад – Косино, Великоберезька громада, Батєво та Чоп–Загонь, де передбачається покращення або створення нових пунктів пропуску».
За словами Наталії Носи, поняття «безпечні кордони» передбачає злагоджену роботу митних та прикордонних органів. Важливо, щоб угорські партнери чітко розуміли механізми українського митного контролю, довіряли їм і могли налагодити ефективний обмін інформацією. Це дозволить суттєво скоротити час перетину кордону. «Перші результати інспекції кордонів свідчать про формування схем і стратегічних проєктів. Поточний проєкт є «м’яким» і спрямований на підготовку до реалізації більших ініціатив. Зокрема, робота ведеться з громадами щодо нового пункту пропуску Дейда–Берегдароц та інших напрямків. На етапі узгодження технічні рішення з громадами й угорською стороною. Наразі проєкт перебуває на екваторі, існують цікаві пропозиції з Угорщини, частина з яких потребує окремих технічних досліджень. Вони будуть відображені у стратегічних документах після оцінки можливостей», – пояснила Наталія Носа.
Загальний бюджет становить приблизно 300 000 євро, з яких понад половину отримує українська сторона. Зокрема, близько 130 000 євро спрямовано Службі відновлення для інфраструктурних покращень, включаючи встановлення сонячних панелей.
Завданням Служби відновлення в межах цього проєкту є розробка проєктно-кошторисної документації для пункту пропуску. «Це особливо важливо, оскільки останні події, пов’язані з авіасполученням і наземними перевезеннями, демонструють необхідність розширення автобусної інфраструктури. Нині лише два пункти пропуску – «Чоп–Тиса» та «Лужанка» – здійснюють міжнародні пасажирські автобусні перевезення, – каже Микола Ясевич, начальник відділу міжнародного співробітництва Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Закарпатській області.
«Лужанка» працює 12 годин на добу та має мінімальну інфраструктуру, створену у 1996 році. Будівля перебуває в аварійному стані, а функції прикордонних та митних органів перенесено в модульні приміщення. Сама будівля використовується лише як невелике службове приміщення і не відповідає вимогам експлуатації. Існують лише дві смуги руху в кожному напрямку та мінімальна інженерна інфраструктура. Середня пропускна здатність, за статистикою 2013–2024 років, становить 400 автомобілів і близько 700–750 осіб на добу (за умови 12-годинного режиму роботи). У разі переходу на цілодобовий режим ці показники щонайменше подвояться. Якщо ж буде впроваджене автобусне сполучення, добовий пасажиропотік може зрости щонайменше до 1500 осіб.
За словами Миколи Ясевича, з проєктантами опрацьовано різні варіанти розвитку. Земельна ділянка вже передана Службі відновлення разом з майном митниці. Розроблена схема руху, яка є найбільш оптимальною відповідно до містобудівної документації.
«Існує кілька можливих варіантів розвитку ситуації зі спільними пунктами пропуску, але всі вони залежать від узгодження позицій із сусідніми державами, – каже Микола Погиба, головний спеціаліст відділу нормативного забезпечення прикордонного контролю УОПК, «Спільні пункти пропуску». – З Угорщиною питання ускладнене: у протоколі, підписаному у квітні 2024 року, передбачено можливість запровадження спільного контролю в пункті Велика Паладь – Нодьгодош, проте базова угода ще не підписана, а без неї угорська сторона не готова будувати інфраструктуру. Розглядалися також інші варіанти, зокрема Дийда–Берегдароц, де Україна виділяє землю, однак діалогу щодо спільного пункту поки не було. Угорщина, як і інші країни ЄС, нині не хоче розміщувати свій персонал на території України, тому в разі будівництва спільних пунктів інфраструктуру, найімовірніше, доведеться розміщувати на їхньому боці».
З Румунією переговори лише починаються; попередньо визначено можливі ділянки для спільного контролю. З Молдовою діє дев’ять спільних пунктів пропуску, а додатково опрацьовується будівництво мосту Ясенів–П’ясець. Україна хоче, щоб новий пункт був на нашій території, Молдова наполягає на своїй через безпекові ризики для персоналу, тому остаточну домовленість поки не досягнуто. Польська угода складніша, за словами Миколи Погиби, бо охоплює спільний контроль, патрулювання й контактні пункти, а Єврокомісія наполягає, щоб нові спільні пункти будувалися лише на території України. Словацька угода рухається швидше, бо вже проходила експертизу раніше, і очікуються висновки Єврокомісії до кінця року.
Щодо пункту пропуску Лубня–Волосате, польська сторона заявила, що зараз не планує відкривати нові регіональні переходи через відсутність інфраструктури на місці та пріоритет модернізації чинних пунктів. На локальному рівні ідею підтримують, але на національному-- ні. Ситуацію додатково ускладнює питання страхування іноземних делегацій та компаній: через війну багато страховок не діють на території України, і європейські партнери не хочуть брати ризики на себе. Через це транспортні компанії часто зупиняються на кордоні, а відповідальність за подальшу логістику беруть на себе українські організатори.
