Закарпатський обласний центр соціально-психологічної допомоги разом з Департаментом соціального захисту населення Закарпатської ОДА запрошує всіх долучитись до заходів щорічної всеукраїнської акції, які проходять в межах Міжнародної кампанії «16 днів активних дій проти гендерного насильства».
З 25.11.2020 року відкривається тематична фотовиставка «Життя після насильства». Час відкриття 14.00. За попередньою авторською ідеєю виставка буде концептуально поділена на дві експозиції. Перша експозиція якраз і відкривається 25 листопада, та розташована у креативній галереї Malo Mesta (адреса: м.Ужгород, вул. Швабська, 25А, приміщення SmartPointHub). Другу експозицію, представлено у Атріумі Закарпатської ОДА (адреса площа Народна, 4) буде відкрито 26 листопада 2020 року з 14.00.
Обидві експозиції будуть представлені протягом всієї акції з 25.11.2020 по 10.12.2020
Чотири фотографині досліджують життя чотирьох звичайних жінок, які довгий час сприймали насильство, як норму.
До виставки, в якості героїнь, залучені четверо жінок, які довгий час зазнавали різних форм домашнього насильства, у свій час стали підопічними ЗОЦСПД та знайшли сили змінити своє життя та життя своїх дітей.
Фотографині через мистецтво зйомки спробують відтворити та показати глядачу ідею про те, що насильство може спіткати будь-кого і тому, протистояти насильству – це справа кожного.
Авторська концепція фотовиставки, належить режисерці документального кіно, фотографині Любові Дураковій. Ще влітку 2020 року Люба почала знімати документальний фільм, героїнею якого є жінка, на ім`я Оля. Оля багато років страждала від домашнього насильства і не наважувалась піти, бо відчувала страх перед невідомим і невпевненість у своїх силах. Та одного вечора, після особливо жорстокого епізоду насильства, коли її чоловік, прийшовши п`яним додому, побив її та їхнього маленького сина, Оля зрозуміла, що насильство триватиме доти, доки вона буде жити із чоловіком. Оля вночі, з дитиною на руках, вискочила у вікно і втекла із страшної дійсності. В розмовах з психологом Оля розповідала: вистрибуючи у вікно - в темноту і холод, страху не відчувала, пекельний страх вона залишила біля кривдника. Люба через камеру спостерігає за тим, як Оля знову, із страшним болем, проживає почуття: страх перед минулим, відчай, бо не можна нічого змінити, розпач перед майбутнім, розчарування за втрачені роки, злість на себе, сум та образу, невпевненість у майбутньому. Проживає всі почуття, які Оля поховала всередині себе, щоб не бачити і не зійти з розуму поруч із тираном, проживає знову і знову через біль та втому, щоб дозволити собі, щоб зрозуміти себе, щоб знайти себе справжню. Люба також спілкується із психологом, задає питання про те, чи зможе Оля колись забути про пережите, чи знайде сили?
Насильство завжди травмує людину, наслідки ж травми неможливо передбачити. Іноді жінка знаходить підтримку та сили, щоб прожити, відновитись, «загоїти» та «вилікуватись» але «шрами» від пережитого насильства лишаються з нею на все життя.
Чи є люди, яких не стосується насильство? Чи можна розглядати насильство якось інакше, наприклад, як «необхідне зло»? Чи можна відокремити насильство від постраждалої людини, від її життя – минулого, теперішнього та майбутнього? Чи можна дізнатись про всі рани, які насильство залишило в психіці людини? Чи можна передбачити наслідки перенесеного насильства? Чи можна забути назавжди про насильство?
Фотографії відтворюють насильство як фігуру і фон – як явище і як наслідок.
Обидві експозиції можна побачити представлені протягом всієї акції з 25.11.2020 по 10.12.2020
З усіх питань, щодо акції «16 днів проти насильства» просимо звертатись за телефонами: +380951992543 Тетяна Хорошилова та +380990294445 Олександра Мельничук.
ОКРЕМО НАГОЛОШУЄМО ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ДОТРИМАННЯ ВСІХ КАРАНТИННИХ ЗАХОДІВ! ПРОСИМО БУТИ ВІДПОВІДАЛЬНИМИ, ВІЗЬМІТЬ З СОБОЮ ЗАХИСНІ МАСКИ ТА ДОТРИМУЙТЕСЬ ДИСТАНЦІЇ!!!