На факультеті суспільних наук УжНУ відбулися Ужгородські чеські наукові читання, проведені у контексті Днів чеської культури на Закарпатті. Ініціатором події став Інститут Центральної Європи (директор – доктор політичних наук Мирослава Лендьел), почин якого був підтриманий Центром історичних студій з богемістики і словакістики УжНУ (співкоординатори – кандидати історичних наук Ігор Ліхтей та Ігор Шніцер), – повідомляє офіційний сайт УжНУ.
Робота власне Чеських читань була організована за принципом тематичних панелей. Роботу першої панелі «Минуле: історія та культура чеських земель, Першої Чехословацької Республіки» модерував завідувач кафедри історії Стародавнього світу і Середніх віків УжНУ, співкоординатор Центру історичних студій з богемістики і словакістики І.Ліхтей. Вонабула відкрита доцентом кафедри історії Стародавнього світу і Середніх віків УжНУ І. Прохненком, який надзвичайно захоплююче розповів про знахідки лоштицького посуду в Королівському замку. Пристрастий археолог наголосив, що знахідка двох уламків лоштицького посуду сприяла розширенню ареалу розповсюдження цього відомого в Європі посуду на 150 км, що є надзвичайно важливим відкриттям для сучасної науки.
Пані Рената Жілакова – лектор з Праги, що вже рік працює у нашому виші, – підготувала презентацію про типологічні аспекти розвитку замків у чеських землях. На багаточисельних слайдах перед учасниками читань розгорнулася вся краса чеських замків, споглядання якої супроводжувалося детальними коментарями про їхню архітектуру, запозичення від інших, в першу чергу, германських народів та функціональні особливості.
Крім того, під час цієї панелі виступили І.Ліхтей («Регентство бранденбурзького маркграфа Оттона VДовгого в чеських землях (1279–1283»), який у знайомій більшості студентів-істориків та політологів академічній манері, розповів про особливості династичних та політичних відносин у Чехії у другій половині ХІІІ століття; доцент кафедри історії Стародавнього світу і Середніх віків Я. Товтин («Обрання Фердинанда І Габсбурга чеським королем (1526 р.)»); аспірант цієї ж кафедри Я. Андрусяк («Роль чеського дворянства у військово-політичному протистоянні між Владиславом ІІ Ягеллоном та Матяшем Корвіном у 1471–1475 рр.»); співкоординатор Центру історичних студій з богемістики і словакістики І. Шніцер («Закон про федералізацію ЧССР від 1968 року як спроба врегулювання чесько-словацьких протиріч у державі») та інші історики і громадські діячі. Зокрема, доктор історичних наук С.Віднянський зумів розвінчати міфи радянської історіографії про «білий заколот» чехословацьких легіонерів у Росії у 1918 р.
Робота другої панелі – «Сучасність та майбутнє: соціум, право, політика, зовнішні відносини Чеської Республіки» – відзначилася дискусіями стосовно політичної культури чехів, зокрема її порівнянням з культурними орієнтаціями представників українського суспільства, дебатами щодо результатів перших 100 днів президентства Мілоша Земана, а також з приводу уроків з адміністративної реформи у Чеській Республіці, які є надзвичайно важливими в умовах оновленого політичного обговорення проведення подібної реформи в Україні. Зокрема, підсумовуючи виступ доцента кафедри політології і державного управління Н. Марадик («Вплив політичної культури на формування інститутів публічної влади в Чеській Республіці»), всі присутні погодилися, що невідʼємною частиною чеських політичних настанов є повага до інститутів влади, а не тільки, і не стільки, до їх представників. Ця дискусія продовжилася й після доповіді кандидата політичних наук А. Стряпко («Перші прямі вибори в Чехії та перші 100 днів президентства Мілоша Земана»), яка відзначила, що виборча кампанія в Чехії, що мала місце взимку 2013 р., відзначалася схожими до українських реалій брудними технологіями, актуалізацією поділу чеського політикуму на «правих та лівих» та відновлення давнього дискурсу з питань націоналізму.
Третя панель «Паралелі: минуле, сучасність та майбутнє українсько-чеських зв'язків» була продовжена виступом про зовнішню політику Л. Павлишин та, як завжди, колоритною, натхненною та емоційною доповіддю доцента кафедри історії Стародавнього світу і Середніх віків Н. Керецман, яка розказала про культурні звʼязки між Чехією та Україною в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст., зокрема про музику. Доповідь була справді дуже життєствердною, адже саме творчій інтелігенції завжди належала й належить роль так званих «культурних дипломатів», які налагоджують павутину зв’язків між різними народами.
Чеські читання закінчилися вечіркою з традиційними чеськими напоями та музикою, і за цю культурну програму організатори завдячують П.Чучці – ініціатору та основному натхненнику проведення Днів чеської культури.