20 червня ООН відзначає День біженців. За даними Організації, понад 7,5 мільйонів українців та українок набули цього статусу від початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022. Кількість внутрішньо переміщених осіб в Україні перевищила вісім мільйонів людей, повідомляє Міжнародна організація з міграції (МОМ).
До Дня біженців «Крим SOS» спільно з ГО Gender Stream в Ужгороді провели дискусійну панель на базі хабу для жінок ВПО “Sister’s Hub” - «Вирвані з коренем. Що далі?». Серед учасниць: Тетяна Хорошилова, ( ВПО Крим_ SOS), Анна Редько, (ВПО “Sister’s) Hub”, Наталья Криворучко, ( МБО СОС Дитячі Містечка Україна), Маріанна Колодій, (Центр ґендерної освіти при УжНУ), Тетяна Щерба, старша інспекторка з особливих доручень Управління дотримання прав людини НП України у Закарпатській області, Наталія Язан, інспекторка з ювенальної превенції ГУНП Донецької (Закарпатської області), Олена Біланіна, (Ужгородська молодіжна рада), Христина Косманенко ( ГО Закарпаття-Донбас).
Нічого для нас без нас - базовий принцип, який об’єднав учасниць дискусії, більшість з яких самі належать до категорії жінок ВПО. В ході обговорення ми зійшлися на ключових задачах, з якими слід працювати: працевлаштування переселенок та економічна інтеграція в приймаючих громадах; створення центру підтримки жіночого підприємництва; залучення жінок до прийняття рішень та місцевого активізму; налагодження комунікації з громадами, органами місцевого самоврядування, ГО та переселенками; протидія стигматизації та мові ворожнечі
«Переселенці та переселенки щодня стикаються з новими викликами у нових містах - пошук житла та роботи, адаптація та інтеграція, психологічна реабілітація та налагодження нових зв’язків, упереджене ставлення та стигма. Посилюється і напруга в громадах: інфраструктура не справляється зі зростаючим навантаженням, а цільові групи не мають доступу до прийняття рішень, - каже Тетяна Хорошилова. - Разом з тим жінки зазнають множинного впливу наслідків повномасштабної війни, адже разом з новими викликами залишаються старі - неоплачувана доглядова праця за дітьми та родичами похилого віку, дискримінація при прийомі на роботу і як наслідок - фемінізація бідності».
ВПО - це не лише виклик для громади, але і колосальний ресурс - людський, економічний, професійний, що може сприяти розвитку регіону. І жіночі організації, що нині працюють в Ужгороді, готові працювати разом, щоб навести містки взаєморозуміння та співпраці між мешканцями Закарпаття та людьми, що були змушені рятуватися тут від війни.