Місто, якому нещодавно виповнилося 1120 років потребує захисту та збереження для майбутніх поколінь. Архітектурні перлини міста систематично псуються та знищуються – і до цього нікому нема діла. Нажаль, в місті й досі нема навіть відділу, не те що управління з питань охорони культурної спадщини. Даний відділ принесе багато позитиву не тільки архітектурному обличчю міста, а й дасть новий поштовх для приваблення туристів в Ужгород, вважає громадська активістка Маріанна Собран.
Також вон наводить деякі напрацювання в галузі та моє бачення, за що першочергово потрібно братися.
Публікуємо пропозиції громадської активістки.
Облік та моніторинг об’єктів культурної спадщини:
ведення обліку та електронної бази даних об’єктів культурної спадщини (відповідно: об’єктів архітектури, пам’яток археології та сакрального мистецтва та ін.) та їх класифікацію ;
моніторинг стану об’єктів культурної спадщини міста та занесення відповідних даних про об’єкт в «його особову справу»;
інспектування стану пам’яток;
Охорона та використання об’єктів культурної спадщини:
контроль за дотриманням режиму використання пам’яток місцевого та національного значення, їх територій та зон охорони;
надання висновків щодо відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, земельних робіт на пам’ятках місцевого значення, історико-культурних заповідних територіях та в зонах їх охорони, на археологічних територіях які знаходяться під охороною, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитись на стані об’єктів культурної спадщини;
інформування органів охорони культурної спадщини (відповідного рівня) про пошкодження, руйнування, загрозу чи можливу загрозу, руйнування пам’яток;
організація досліджень об’єктів культурної спадщини, які потребують рятівних робіт;
залучати (за їх згодою) досвідчених фахівців у сфері охорони культурної спадщини ( археологів, краєзнавців, істориків, архітекторів, працівників у галузі музейної справи та ін.), громадські організації, а також громадян на правах громадських інспекторів для спостереження за станом зберігання та використання пам’яток, їх охоронних зон, археологічних територій та ін., надання фахової оцінки стану пам’яток, здійснення громадської експертизи з питань охорони культурної спадщини, висновки якої можуть враховуватися органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування при прийнятті відповідних рішень;
Окремо хочу звернути увагу на доцільність паспортизації об’єктів культурної спадщини. Адже при наявності такого паспорту, незалежно від зміни власника, орендаря чи користувача є ряд чітких умов використання, реконструкції, реставрації і.т.д. на даний об’єкт.
Паспорт повинен містити:
історичні дані про об'єкт культурної спадщини,
відомості про його стан, функціональне використання,
роль у навколишньому природному середовищі, територію, а також про
ландшафт, результати попередньої оцінки його антропологічної,
археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької,
наукової чи художньої цінності,
про основні археологічні, іконографічні, архівні та бібліографічні матеріали, наявність науково-проектної документації, місце її зберігання та зони
охорони.