Перший показ колекції Next Life відбувся в Ужгороді минулої п’ятниці.
Щоденні терзання жінок на тему „Що мені сьогодні одягти?”, „Я не маю в чому вийти на люди!” актуальні, здається, в кожній родині. Кому з жінок не знайомі ці слова і цей розпач? Придбали кофтинку, плаття чи спідницю, кілька разів одягли і вже якось нецікаво й далі цю річ носити!..
А якщо річ вийшла з моди чи десь зіпсована? З цієї ситуації кожна з нас виходить, як може: хтось змінює аксесуари, хтось річ передаровує, ну, а якщо річ уже немодна – її просто викидають...
Модельєр Юля Лехів з такими речами поступає просто: з немодної речі робить модну, керуючись принципом „якщо на майці у вас з’явилася дірка, то аби майка знову стала модною, потрібно зробити на ній ...ще кілька дірок...”.
Виразити себе в одязі
З самого дитинства її руки так і норовили переробляти готовий одяг. На куплених мамою кофтинках Юля відпорювала бісер і сама нашивала там те, що хотіла бачити. Сьогодні пристрасть Юлі Лехів набула цілком чітких форм та напрямку. Next life – так називається напрям, у якому працює дизайнерка, даруючи друге життя одягу, який, так би мовити, „морально втомився” і вже нас не тішить.
Взагалі тенденції Next Life, попри сучасну назву мають глибоке коріння. Хто з нас не пам’ятає розповідей мам та бабусь, як вони у важкі повоєнні часи перешивали всій родині старі поношені речі? На той час швейні машинки були дуже цінним предметом у домі, який зводився у ранг „годувальниці” родини. І хоч війна, хоч скрута, та жінки все ж примудрялися, перешиваючи старий одяг, створювати оригінальні плаття чи спідниці на заздрість подругам, залишатися оригінальними, залишатися Жінками.
„Кожна людина: як жінка, так і чоловік, є особливою і перш за все на їхній індивідуальності я хочу акцентувати увагу в одязі”, – каже Юля Лехів, яка не позиціонує свій одяг як дизайнерський. „Просто люди, якщо чують, що одяг авторський чи дизайнерський, то думають, що коштує він тисячу гривень!.. А це нормальний одяг, тут можна знайти плаття як за 400 гривень, так і за 200, ціни абсолютно різні”. Своєю простотою та непафосністю він трохи нагадує епоху ’90-х. „Мода розвивається циклічно, – каже Юля. – раніше була модною розкіш, а сьогодні на першому місці індивідуальність та зручність. І для того, щоб бути оригінальним в одязі, я думаю, людині всього лише треба залишатися самою собою. Не соромитися виразити себе в одязі”.
Щоправда обов’язковими в жіночому гардеробі Юля називає бодай одні дорогі джинси, білу майку і маленьке чорне плаття. Решту роботи зроблять аксесуари, підібрані людиною для кожного окремого випадку. А гонитва за модними новинками та скурпульозне стеження за новинками брендів позбавляє людину індивідуальності в одязі, заважає їй слухати себе.
„Торба” та Next Life
Авторські колекції Юлі Лехів, покази яких уже не раз проходили у Львові, виконані з природніх тканин, здебільшого з трикотажу, фурнітури та мають екологічне тематичне спрямування. Юля не має справи з хутром та зі шкірою. Одна з колекцій Юлі Лехів називалася „Торба” і була спрямована проти використання поліетилену. „Всі все пакують у ті кульочки, в супермаркетах кожну покупку так само окремо пакують у кульочки! І ввечері зазирніть вдома у смітник – там переважно саме ті кульки... Все це зайве! Тому в цій колекції я показала, як одяг можна носити з торбинками, щоб вони не заважали”, – розповіла Юля.
Нове життя, яке Юля дає старому одягу, або дечому з власних колекцій, – це те ж екологічне його використання. „Я люблю недорогі тканини, і зовсім не згодна з тими, хто каже, що класна колекція виходить тільки тоді, якщо використовуєш дорогу матерію. Тут немає закономірностей”.
Поряд стоїть манекен, вдягнений у чорне пальто з чудесною рожево-чорною вставкою-орнаментом із валяної шерсті на манжетах і подолі. Виявляється, пальто роботи Вікторії Гресь... Просто чорна тканина з часом скошлаталась, і пальто потрапило до Майстерні „Моє”. „Дуже люблю Вікторію Гресь, – каже Юля, – і хвилююся, беручись за це пальто. Але нічого не поробиш... Тут ми просто замінимо чорну тканину на максимально схожу і збережемо деталі з валяної шерсті”.
Зрештою, в роботі з неновим одягом і виникла назва лінії, в якій працює Юля – Next Life. Наступне життя. „Я дуже не люблю, коли хтось каже про якусь роботу, що її неможливо зробити, – каже Юля. – Я впевнена, що зробити можна все. Просто треба захотіти. Тут є момент творчості, пошук. Якщо ти бачиш, що не виходить так, як ти хотів зробити, ти шукаєш інші варіанти і зрештою може вийти зовсім не те, чого ти прагнув спочатку, але воно буде класно! Це буде твоя знахідка...”
Показ колекції одягу Юлі Лехів „Або „Моє”, або голий” вперше пройшов в Ужгороді 11 листопада, в клубі „Панорама” і презентував саме стиль Next Life. А одяг „Моє” можна придбати в магазині „Інстинкт” у Пасажі або ж безпосередньо у Майстерні одягу „Моє”, що на площі Лаборця, 13 в Ужгороді.
Зоряна Попович, спеціально для Zaholovok.com.ua
Більше фото з показу можна буде переглянути у розділі «Фоторепортаж».