26–29 червня в Ужгороді відбулася друга щорічна конференція Асоціації RUTA під назвою «Уява: нові бачення та зв’язки». Цьогоріч вона зібрала понад 160 учасників із двадцяти шести країн, які приїхали до Ужгорода, щоб поділитися своїми дослідженнями, мистецькими практиками, а також досвідом у сферах журналістики та активізму.
Учасники представляли різні регіони, зокрема й країни, де тривають війни або є політична нестабільність: Сирію, Палестину, Україну, Нігерію, Вірменію та інші. У центрі програми була уява — не як абстракція, а як політична сила. Посилаючись на думки інтерсекційної феміністки Белл Гукс, учасники говорили про те, що колонізація впливає не тільки на наше мислення, а й на здатність уявляти майбутнє. І щойно ми повертаємо собі уяву — ми повертаємо собі і владу змінювати майбутнє.
Наскрізною ниткою конференції стало переосмислення способів творення знання про Східну Європу, Кавказ і Центральну Азію. Ми шукали мову, здатну не відтворювати імперські парадигми, а розповідати про регіон зсередини — через тяглість досвіду, культури, мистецтва й академічної думки.
Конференція об’єднала учасників із України, Вірменії, Сирії, Австрії, Канади, Чехії, Естонії, Фінляндії, Франції, Грузії, Німеччини, Угорщини, Ірландії, Італії, Казахстану, Литви, Мексики, Молдови, Нідерландів, Польщі, Іспанії, Швейцарії, Великої Британії та США. Протягом чотирьох днів відбулося понад 40 панельних дискусій і круглих столів, а також дев’ять мистецьких подій.
Представлені панелі були присвячені ромським баченням майбутнього, аналізу російського суспільства та опозиції в умовах війни, а також документуванню воєнних злочинів із особливою увагою до злочинів Росії в Центральноафриканській Республіці та Малі, Республіці Ічкерія, Сирії та Україні. Записи цих дискусій будуть опубліковані на YouTube-каналі RUTA і доступними для перегляду для широкої аудиторії.
Говорили також про екологічну справедливість у пострадянських регіонах, досвід біженства й торгівлю людьми в умовах російського вторгнення, лівий активізм у Вірменії, репродуктивні права в Польщі, польсько-українське примирення, феміністичні наративи про інвалідність і турботу, постколоніальну перспективу кримських студій, політичну економію рухів, а також — солідарність зі звільненими територіями й приглушеними історіями.
Важливою частиною конференції були також мистецькі перформанси та презентації. Вже другий рік поспіль кураторкою мистецької програми стала мисткиня Майя Гайда. Цьогорічна мистецька програма поєднала тілесні практики, документальні покази, перформативні читання. Cooking with Mama, презентація зіну та спільні практики, співи, перформативні практики на річці Уж, соматичні ритуали переживання втрати і суму, колективні малювання тризубу, перегляд документальної анімації “Моя бабуся – парашутистка” Поліни Піддубної.
Для багатьох учасників RUTA стала прикладом того, як можна будувати нову спільноту, яка не боїться піднімати складні теми та шукати нестандартні шляхи для взаємопідтримки. Часто звучали заклики до солідарності з народами Сирії та Палестини, а також ідеї про створення міжрегіональних діалогів, що виходять за межі імперських центрів впливу.
Подія стала можливою за підтримки: Ужгородський національний університет, Міжнародний фонд «Відродження», Представництво Фонду Гайнріха Бьолля в Україні, Разом для України, Центр Мєрошевського, Інститут Ґете в Україні, Дім Європи, Фонд імені Кербера, Фонд катедр українознавства та Київської школи економіки.
Асоціація РУТА (англ. Association RUTA for Central, South-Eastern, Eastern European, Baltic, Caucasus, Central and Northern Asian Studies in Global Conversation) — це міжнародна наукова спільнота, яка об'єднує дослідників/-ць, митців/-сткинь та активістів/-ок, що працюють над переосмисленням регіональних студій. Вона виникла у відповідь на повномасштабне вторгнення росії в Україну у 2022 році та базується на мережах солідарності та спільного знання. Метою РУТА є перетворення регіонів з об'єктів дослідження на активних учасників глобального наукового діалогу, зосереджуючи увагу на деколоніальних підходах, соціальній справедливості та локальних епістемологіях.
Юлія Кіщук
Фото: Тетяна Кізенко
