Новини

Увага, вами маніпулюють! Але вихід є

Навала інформації, сотні тисяч джерел, різні інтерпретації однієї і тієї новини. Як зорієнтуватися у цьому всьому потоці, не втратити здоровий глузд і мати здатність розрізняти: де правда, а де –ні. Ми поспілкувалися з фахівцями, який кожен у своїй діяльності не тільки розрізняє фейки, але й аналізує та ділиться порадами, як іншим не стати жертвами маніпуляцій.

Маріанна Колодій, політологиня, соціологиня:

- Оскільки 21 століття- період переходу постіндустріального суспільства до  інформаційного, то маніпуляції можуть стосуватися не тільки війни, але і будь-чого. Це інформація, починаючи від реклами, що купувати, а що – ні, до ситуації, яка може викликати панічні реакції.

Які основні практики використовуються для дезінформації та маніпуляцій.  

Перше: підсилення емоційного ефекту. Якщо люди отримують інформацію, яка несе дуже яскраве емоційне забарвлення, то це елемент маніпулювання, що по-різному буде впливати на різних людей. Це класичний приклад, коли блокують здатність людини до раціонального мислення. Наприклад, заклик, терміново бігти щось купувати чи кудись телефонувати. Частина людей думати вже не буде. Емоційна складова спрацює миттєво.

Друге: якщо раніше людина середнього віку була підготованою до отримання інформації з 2-3 джерел, то сьогодні це до 20-ти джерел. І дуже часто ці джерела: газети, телебачення, особливо інтернет, а також тепер і блогери звертаються до людей, як до дітей. Це популярний прийом, з певною манерою подачі інформації, використання мовних прийомів, аргументів.  Людина, яка дивиться і читає поводиться ніби мала дитина. Не піддає критичній оцінці інформацію, не аналізує. Це стосується як виступів політичних лідерів, так і побутових рекламних повідомлень.  І таких практик може бути дуже багато. Існує ще такий ефект подачі інформації, особливо політичної: до читача чи глядача з точки зору посилення почуття власної провини. Що ви самі винні у своїх бідах, невдачах, не докладали зусиль, недовчилися. Коли джерело інформації посилає сигнал і загострює почуття власної провини, це теж може призвести у соціальних комунікаціях до пригніченого стану. Людина стає ще більш бездіяльною. Класичний приклад- улюблена фраза українців «маємо те, що маємо».

маріанна колодій

Сучасні медіа заохочують серед людей невігластво. Прикольно бути дурним. Це подається як ознака звичайної людини. Але неосвіченість ніколи не була ознакою простої людини. Друга тактика- тримати людей у незнанні.

Коли у нас з’явилося дуже багато ЗМІ, люди не мали часу розбиратися як працюють стрічки новини, як поширюється інформація. Багато з них жили в умовах СРСР, де інформація піддавалася цензурі і була перевірена 100 разів. Сьогодні мало-хто турбується перевіркою інформації, чи задумується, як робляться новини і що таке принципи журналістської діяльності. Часто новини перекладають з іноземних видань за допомогою технічного перекладу. Новини подаються без авторства.

І ще, коли зникає вплив аналітичної журналістики, з’являється комунікаційне безкультур’я. Всю інформацію перевірити неможливо, але є ключове правило, яке потрібно враховувати, і я це роблю.  

Я обов’язково перевіряю інформацію, яка б’є по моїх емоціях. Чи це інформація про криміногенну ситуацію, чи комунальні тарифи, чи звіт депутата. Якщо не дізналася про факти, я не передаю таку інформацію далі. Чим далі, тим більше суспільство буде вдосконалювати технології і використовувати активний захист від дезінформації та маніпуляцій буде потрібно. Нас цьому не вчили перевіряти інформацію, нас вчили довіряти інформації. Доведеться змінюватися.

Фейки російської пропаганди вже не ті

Дмитро Тужанський, директор Інституту центральноєвропейської стратегії досліджує фейки, які стосуються міжнаціональних відносин, вагома частка поширення яких –політика російської пропаганди. Каже, природа фейкотворення за останні роки змінилася.

- Ще на початку 2022 року фейки на етнічну тематику, що стосуються Закарпаття, йшли по двох треках : українсько-угорському та українсько-польському. І було пов’язані з тим щоб створити уявлення про можливе військове зіткнення між українськими та угорськими військами. Один із фейків: «Орбан готує розмістити угорський спецназ на Закарпатті» або ще один фейк « 128 бригаду, яка базується на Закарпатті в оперативному режимі забирають із Сходу, щоб побороти або протистояти наміру угорської армії вторгнутися на Закарпаття».

Звучить це абсурдно, але чому люди починають у ці фейки вірити. Зауважу, що російська пропаганда видозмінилася за останній час. Для того, щоб у ці абсурдні фейки повірили, російська пропаганда використовує реальні факти. Наприклад, коли писався і поширювався фейк про можливі військові зіткнення між угорською та українською арміями, в Угорщині проходили військові навчання. Але взагалі не біля кордонів України.  Більше того, ці навчання проходили під егідою НАТО. Уявити собі, щоб під егідою НАТО готується військове вторгнення військ на Україну, складно. З іншого боку, у той період, коли фейк розганявся, 128-му бригаду в рамках планової ротації переміщували зі Сходу на Закарпаття, де вона базується у мирний час.

дмитро тужанський

Специфіка і небезпека таких фейків у тому, що вони мають під собою підґрунтя. Ключова риса, як ця російська пропаганда змінилася з 2014 року, з часу «розп’ятого мальчіка» це те, що фейки сьогодні базуються на викривленні справді фактів, які були.

Чому населення піддаються на такі інформаційні маніпуляціїї? Бракує критичного мислення і часу на споживання інформації, безвідповідальні політики з різних боків спекулюють  на різній тематиці.

Ще один фейк, який не потрапив в український інфопростір. В реальній московській газеті, близькій до Суркова, одного з російських імперіалістів, ідеологів ЛНР-ДНР з’явився матеріал про те, що для Закарпатті готується угорська автономія за гагаузьким сценарієм. Як не парадоксально цей фейк потрапив у мейнстрімні угорські медіа.

Моя порада розвінчуванням фейків мають займатися професіонали. Але для звичайного споживача, людини дуже важливо мати чітку інформаційну гігієну. Не сприймати чати у вайбері, телеграм-канали, незрозумілі сайти як джерело інформації. У вам має бути чітке уявлення про джерела інформації, це повинні бути впізнавані медіа з репутацією. Другий момент:  не вірити тільки заголовкам, дуже важливо вчитуватися і розуміти контекст.

Третій пункт стосується журналістів. Це велика відповідальність медійної спільноти да інтерпретацію інформації.

Маніпулювати можна навіть хлібом

Ольга Беца, журналістка «Детектор медіа», має справу з фейками різного походження, досліджує ті, які поширює російська пропаганда.

Ольга Беца

- Російська пропаганда дуже дієва, її діяльність дуже обширна і ми стикаємося в з повідомленнями від російської пропаганди не тільки зараз, коли маємо російські війська на кордоні і живемо у підігрітому стані. Насправді російська пропаганда працює дуже давно, і це часто якісь такі дезінформаційні наративи, які спрямовані на те, щоб показати, що Україна, як держава не відбулася, що українці ні на що не спроможні. Наприклад, одна з тез, яку поширює Росія, це те, що з року в рік українців стає все менше на кілька мільйонів. І підраховують вони це за так званим «індексом хліба». Вони беруть статистику, яка відрізняється від даних Держстату, офіційної статистики України по вирощенню зернових, виготовленого хліба, і по тому скільки хліба споживаємо. У людей можуть змінюватися харчові звички, хтось може їсти більше овочів. Люди загалом їдять різну кількість хліба. Рахувати за кількістю спожитого хліба кількість людей недоцільно бо ця цифра не буде релевантною. Тому треба аналізувати те, що бачите від російських видань, агенцій, та проросійських українських видань проросійських, які транслюють подібні ідеї.

Ірина Бреза для Zaholovok.com.ua

 

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.