Амбасадорки 1325 – шість закарпатських жінок увійшли до переліку амбасадорок України, яких Український Жіночий Фонд відзначив у регіонах за сталі досягнення, нове бачення та активний внесок у розвиток порядку денного «Жінки. Мир. Безпека». Розпочинаємо серію коротких історій успіху та внеску у реалізацію порядку денного «Жінки. Мир. Безпека» кожної з них.
Ганна Мелеганич, керівниця громадської організації «Мегасоціум», кандидатка політичних наук, доцентка Ужгородського національного університету та директорка Центру сталого розвитку.
Ганна перебуває в жіночому та громадському русі, а також у різних суспільно-політичних активностях вже близько 20 років. Фактично весь цей період вона активно залучена до громадсько-політичного життя, і майже з самого початку діяльність Ганни була пов’язана саме з жіночим рухом.
«У 2006 році разом з однодумцями та однодумицями ми створили громадську організацію. Однією з базових, засадничих цілей, які ми тоді визначили, була гендерна рівність, популяризація рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, а також захист прав жінок. Тож умовно можна говорити про вже 20-річний шлях у цій сфері, – розповідає Ганна Мелеганич. – За цей період відбулося дуже багато різних змін і подій, однак в останні п’ять–шість років наша робота набула нового змісту. Ще до початку повномасштабного вторгнення ми відновили діяльність у межах жіночого руху, долучилися до мережі «Жіноче намисто Закарпаття». А вже у 2022 році, коли була створена Коаліція 1325, я увійшла до числа її засновниць як голова громадської організації та активно включилася в усі процеси.
Діяльність коаліції, каже Ганна, є позитивним прикладом саме системної роботи. Щомісяця, під час засідань обговорюються важливі та актуальні питання, учасниці діляться досвідом, розповідають про виклики, з якими стикаються, і разом шукають спільні рішення. Таким чином, існування коаліції певною мірою систематизувало громадський рух. У контексті повномасштабної війни багато проблем загострилися та стали очевидними. Тому питання, які входять до національного та обласного Планів дій 1325, а також ширший спектр соціально значущих тем, перебувають у полі уваги та роботи тих, хто входить до цієї коаліції.
«Часто постає питання: навіщо підтримувати жінок і висвітлювати їхню діяльність у межах проєктів та інших активностей? Чи не можуть вони просто діяти самостійно, без додаткової уваги? Дійсно, ті, хто виступають проти активного руху за права жінок, нерідко стверджують, що в суспільстві вже створені всі умови для рівності, і якщо жінка є професіоналкою у своїй сфері, вона зможе досягти відповідних посад чи результатів. Проте на практиці ми бачимо, що ситуація складніша. Багато речей залишаються прихованими або завуальованими, – каже Ганна. – Починаючи з того, що на жінок покладається значний обсяг неоплачуваної праці — домашнє господарство, догляд за дітьми, піклування про родину. Ця праця є невидимою, не оплачується і, відповідно, часто не визнається суспільством як цінна. Крім того, у професійній сфері доводиться стикатися з явищем так званої «скляної стелі». Жінки можуть успішно просуватися кар’єрними сходами, але на певному етапі, коли йдеться про претендування на вищу посаду, навіть за рівних професійних якостей і можливостей, перевага частіше надається чоловікові. Аргументація зазвичай зводиться до припущень, що жінка може піти у декретну відпустку або мати інші сімейні обставини. У результаті це впливає на ухвалення рішень.
Саме тому важливо демонструвати досвід успішних жінок, говорити про їхні досягнення, а також про труднощі, з якими вони стикалися. Це потрібно для того, щоб молоді дівчата розуміли: шлях до професійного успіху чи особистої реалізації може бути непростим, але він вартий зусиль. Просвітницька та роз’яснювальна робота, яка системно проводилася всі ці роки, не була марною. Сьогодні ми вже бачимо її результати в суспільстві.
У контексті Порядку денного «Жінки.Мир.Безпека» у ГО «Мегасоціум впроваджував» кілька цікавих ініціатив. Однак найбільш затребуваним і успішним, за словами Ганни, став проект «Школа безпеки для жінок і дівчат», який реалізували у два етапи. Перший етап школи передбачав цикл занять, присвячених різним аспектам безпеки: у побуті, психологічну, інформаційну, економічну, екологічну та інші її види. Таким чином учасниці могли комплексно опрацювати ці теми й отримати цілісне розуміння питань безпеки. «У межах другого етапу ми запропонували ширший вибір тематичних зустрічей. Наприклад, тему цифрової безпеки розкривали у п’яти заняттях, психологічну безпеку також у кількох окремих зустрічах. Окремі блоки були присвячені медичній безпеці та домедичній допомозі, вони включали тренінги і майстер-класи. Крім того, проводилися заняття із самооборони, – розповідає Ганна Мелеганич. – Жінки могли самі обирати теми відповідно до власних потреб: хтось відвідував окремі заняття, хтось долучався до кількох напрямів, а деякі учасниці проходили практично всю програму».
Ці заняття мали помітний вплив на учасниць, вони почали почуватися впевненіше, краще зрозуміли власні потреби, отримали більше розуміння, як реагувати на виклики, з якими стикаються у житті. Жінки та дівчата здобули навички, яких раніше не мали та часто навіть не знали, де можна отримати такі знання. Крім того, учасниці змогли об’єднатися у коло однодумців, усвідомлення цього стало для багатьох важливою підтримкою.
«Школа безпеки» справді дала відчуття більшої захищеності на різних рівнях. Звичайно, в умовах війни складно говорити про повну безпеку, ніхто з нас не може відчувати її в усіх аспектах. Але навіть якщо в окремих сферах жінка чи дівчина почала почуватися захищенішою на 20–30 або 50 %, ми вважаємо це значним результатом», – пояснює Ганна Мелеганич.
Про амбасадорку Марію Менджул читати тут
Про амбасадорку Людмилу Ганькулич читати тут
