Використовувати соціальні мережі, як майданчик для передачі знань, – це один із сучасних освітніх трендів. Часом це допомагає в боротьбі за увагу учнів. Щоправда, для того, аби діти зацікавилися предметом й, головне, вчилися, треба добряче попрацювати, кажуть освітяни, які вже активно застосовують соціальні мережі для навчання дітей.
Як перетворити YouTube, Instagram та Telegram з місць відпочинку на ресурси для ефективного вчителювання, розповімо в новому матеріалі.
Медіа «Заголовок» спільно з «Новою українською школою» поспілкувалися з двома вчителями (з української мови та математики), які створюють і проводять уроки в соціальних мережах і дізналися про таке:
- як завдяки своєму блогу на YouTube вчителька потрапила у ВШО;
- які відео з каналу педагогині можна використовувати на уроках;
- чому варто диференціювати контент для різних соціальних мереж;
- як ще вчителю можна використовувати соціальні мережі.
Як вчителька української мови вчить дітей через YouTube, Telegram та Instagram
Христина Ярема донедавна працювала вчителькою української мови та літератури в ужгородському ліцеї № 20. Паралельно була залучена до роботи в декількох освітніх ініціативах – Всеукраїнській школі онлайн та проєктах ГО «GoGlobal».
Христина Ярема, з особистого архіву Христини
Ще під час пандемії ковіду Христина запустила серію відеоуроків на YouTube. Вона була однією з перших на Закарпатті, хто вийшов із вчителюванням у соціальні мережі.
«Коли почався карантин через ковід і все навчання перейшло в онлайн, я розуміла, що діти не висидять 45 хвилин перед екраном. А тим більше не засвоюватимуть інформацію і не робитимуть вправи. Це просто складно.
Ще до ковіду, у серпні 2019 року, я зняла відеоурок, де лаконічно пояснила тему «Звертання». Сміливості «залити» відео на YouTube в мене тоді не вистачило, мовляв, як я це аргументую? – розповідає Христина Ярема. – А коли почався карантин, я подумала, що буде якраз доречно це зробити. Замість пояснення онлайн, я надіслала школярам цей урок, аби вони самостійно опанували матеріал, а при зустрічі ми обговорили це і зробили вправи. Така методика зветься моделлю «перевернутого класу».
Я не очікувала, але після публікації на YouTube, відео «залетіло». Моє перше відео зараз має найбільшу кількість переглядів – 30 000. Хвиля пішла, людям сподобалося. Так, я зробила 6 таких відеоуроків».
Незабаром з’явилася Всеукраїнська школа онлайн, організатори якраз шукали вчителів для створення шкільних курсів. Орієнтувалися насамперед на освітян Київщини, адже зйомки проводили в столиці.
«До того я вже мала свій онлайн-проєкт «Лаконічні уроки з української мови», який якраз відповідав вимогам – від 5 до 10 хвилин на пояснення теми. Так я потрапила у Всеукраїнську школу онлайн, – веде далі освітянка. – Зараз своїм каналом на YouTube я займаюся менше. Втім, маю там записані аудіодиктанти. Бачу, що вчителі активно використовують цей інструмент зі своїми класами».
У Всеукраїнській школі онлайн Христина розробила курс з української мови для семикласників, а зараз спільно з колегами створює курс «Українська література для 6 класів».
«Я продумую і розписую урок, надсилаю його методистам та експертам, а після всіх етапів перевірки ми знімаємо відео в Києві. Окрім ВШО я також працюю з громадською організацією «GoGlobal», яка зараз впроваджує catch-up програми менторської підтримки для дітей із прикордонних регіонів України, а саме із Чернігівщини й Сумщини.
Наразі моя мета – допомогти десяти- й одинадцятикласникам надолужити те, що вони, можливо, пропустили, підготувати до успішного складання НМТ. Улітку діти з проєкту приїжджали до мене, на Закарпаття, і ми навіть навчалися очно», – ділиться Христина.
Вчителька має сторінку в Instagram. «Раніше я обирала мовну тему й коротко, «в картинках» її пояснювала.
Зображення з Instagram-сторінки Христини
Зараз я не дуже активно використовую цей інструмент. Формат передбачає дуже якісну візуальну картинку. І в мене це виходить, але забирає багато часу. Добре, коли є людина, яка відповідає за візуал і може швидко створити симпатичне зображення, – ділиться Христина. – Найбільш зручний для мене формат зараз – це Telegram. Тут я публікую правило, даю тест і залишаю вікно для коментарів. Передусім мої підписники – це учні, з якими я вже працюю, але доступ відкритий для всіх.
Дві учениці сказали мені якось: «Знаєте, ми так не любили в школі українську мову, ми її просто ненавиділи, але завдяки вам усвідомили, що її можна полюбити й вивчити».
До TikTok я ще не дійшла, хоча знаю колег, які активно його використовують».
Перед тим, як створювати канал у Telegram, Христина запитувала в учнів, чи буде їм це цікаво. Вони підтримали, а також самі запропонували додати деякі функції. Наступний крок – регулярні прямі трансляції щомісяця з поясненнями конкретних тем.
«Є багато ідей та планів, але найважливіше – хочу створювати якісний контент. Суть в утриманні уваги глядача, адже діти можуть гортати сторінку з правилами, а паралельно переглядати чи слухати ще щось. Це бліковість, короткочасність, секундність сприйняття. Я розумію, що діти не можуть затримувати інформацію в голові надовго. Вони не зосереджуються, звикли сприймати яскраві швидкі картинки або відео. Те, що для них «вау», вони можуть запамʼятати надовше, а інше й 2 секунд не подивляться. Їм бракує зосередження. Ми постійно мусимо боротися за їхню увагу», – каже Христина.
Вчителька додає, що такий формат «навчання через соцмережі» – це про відповідальність. Тому найкраще він працює зі старшокласниками. «З навчальною метою його краще застосовувати вже в більш дорослому шкільному віці, коли діти розуміють для чого їм це, що вони із цього отримають. А до цього це все сприймається як просто розваги», – додає освітянка.
Як учитель математики через соцмережі збирає дітей на додаткові уроки
Сергій Іванишак почав вчити дітей математики ще з 15 років, продовжив це робити й в університеті. «Спочатку я мав план: після завершення навчання збирався в програму «Навчай для України», а потім – працювати в школу. Втім, потрапив на роботу ще не закінчивши університет – друг запросив повчителювати в суботній школі, – ділиться вчительським досвідом Сергій. – Потім була загальноосвітня державна школа, далі – приватний заклад освіти, де викладав математику і природничі науки, вів гурток. А тоді почалася повномасштабна війна і я вирішив зробити щось своє. Так народився YouTube-проєкт «Математика для своїх», де я готую дітей до іспитів. Почав знімати відео на YouTube, завів соцмережі. Так і працюю вже другий рік. Спочатку ми робили це з другом, але зараз працюємо окремо».
Сергій Іванишак, з Instagram-сторінки Сергія
Починали Сергій із колегою з того, що в соцмережах пропонували дітям прийти на урок у вигляді онлайн-вебінару, а згодом перейшли у TikTok та Telegram.
«Щоби привернути увагу дітей, дуже добре підходить YouTube. Але щоби просувати свої курси, краще використовувати Instagram, куди я генерую інший контент, – каже Сергій. – Насправді я не дуже люблю сидіти в Instagram, писати пости чи викладати сторіз. Я займаюся змістом – вчу дітей математики, готую школярів до НМТ, ЗНО. А із соцмережами мені допомагає SMM-ник [ред. SMM – social media marketing]».
Сергій вважає, що в Україні онлайн-освіта за допомогою соціальних мереж активно розвивається. Особливо цінною вона є для тих учнів та учениць, які виїхали за кордон і «тягнуть» і тамтешню школу, й українську.
«Роботи повно. Мене дратує, що є багато профілів осіб, які самі не дуже розуміються на освіті, але все одно вчать. Трапляється, що доволі популярні серед дітей курси ведуть не професійні педагоги, а дівчата чи хлопці, які просто симпатично виглядають, впевнено говорять і можуть просунути ці послуги через соцмережі», – каже вчитель.
На думку Сергія, онлайн-освіта – це нормально. До того ж у соціальних медіа нерідко анонсують різні цікаві змагання для вчителів. Нещодавно Сергій виграв в одному з освітянських конкурсів. «Побачив оголошення про змагання, де приз – зйомка популярного уроку з математики. Зрозумів, що це якраз для мене. Я переміг і зняв урок, який невдовзі має вийти. За грошову премію купив собі комп’ютер, – розповідає Сергій. – Також я подався на підтримку мікробізнесів від німецького фонду: спершу навчався, потім захистив можливість отримати грантову допомогу та, зрештою, виграв 7 000 євро».
За словами Сергія, в освіті в соціальних медіа часто велику роль грає візуальний складник, «фішки», якими можна здивувати. «З іншого боку, мені здається, що освіта – це не щось таке, що треба продавати. Хоча шоу робить свій внесок», – додає вчитель.
Ірина Бреза, «Заголовок», спеціально для «Нової української школи»
Титульне фото: НУШ
Довідково:
Цей матеріал був представлений ГО «Смарт освіта» в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.