Для того, щоб люди поверталися, мало змінити систему оподаткування, стимулювати створення додаткових робочих місць чи навіть відновлювати інфраструктуру. Люди мають повертатися у середовище, яке дає їм можливість для самореалізації. Це питання перезавантаження і переходу на людиноцентричні принципи. Таку думку висловила Тетяна Гавриш, співзасновниця фундації “Здорові рішення” на панельній дискусії «Демографія воєнної та повоєнної України» на форумі Re: Open Zakarpattia 2023, який проходить в Ужгороді.
«Треба думати про повернення ще 1 млн. українців – тих, хто зараз захищають Україну у лавах ЗСУ. Вони повернуться, вони будуть вимагати від громад суттєвих змін локальних сервісів, нового підходу, іншої поведінки і прийняття. Для цих людей буде дуже важливо, щоб громада стала інклюзивною, щоби людська поведінка змінилася. Якщо ми дійсно емпатичні, то це буде суттєвою перевіркою. Ми говоримо про екзистенційне перезавантаження країни», - зауважила Тетяна Гавриш.
За її словами, люди завжди не грали для нашого суспільства суттєвої ролі, в силу багатьох історичних умов. «Бо ми країна з таким більш ексклюзивним ставленням до людини, ніж інклюзивним, і ставлення до людини як до ресурсу є успадкованим від тоталітарної держави. І вся система прийняття рішень, так чи інакше, на цьому ґрунтується. Це дуже відчутно у контексті ставлення до людей з інвалідністю, до людей, які не відповідають стандартам норми – такі люди суспільством відокремлюються. Зараз це для нас шалений виклик, тому що для того, щоб люди поверталися, вони повинні стати цінністю на стратегічному рівні», - каже Тетяна Гавриш.
Вона розповіла, що організація відслідковує, що відбувається з людьми у громадах з початку повномасштабної війни – як люди мігрують, як громади до цього ставляться, як громади ставляться до людини в широкому сенсі, дбають про людей. «Є громади абсолютно закриті, які зробили все можливе для людей, які транзитом проїжджали, щоб вони їхали далі. Є такі, що ставилися прагматично: обирали людей професій, навичок чи здібностей, які потрібні у громаді, і намагалися їм максимально допомогти, щоб затримати. Є громади, які приймали абсолютно всіх, і потім стикнулися з тим, що половина з дітьми поїхала, а така ж частина людей приїхала, але ці люди потребують паліативної допомоги, і громада несе додаткові витрати. І це змусило подивитися їх на людський капітал як на важливий важіль економічного розвитку», - зауважила експертка.
Оперативні та перевірені новини – на нашому Telegram-каналі