Угода про асоціацію з ЄС регулярно стає предметом дискусій, конфліктів та обговорень

Угода про асоціацію з  ЄС регулярно стає предметом дискусій, конфліктів та обговорень

Спершу під сумнів ставився сам факт доцільності підписання Угоди про асоціацію.На той момент це був передусім цивілізаційний вибір – рішення, в якому напрямку рухатись Україні. Угода підписана і вступила в дію. Як вплинуло на економіку України і Бахмута підписання Угоди, що бахмутяни хочуть, і що знають про Угоду про асоціацію України з Європейським Союзом.

Деякі міфи та запитання пов’язані з євроінтеграцією і сьогодні залишились у бахмутян, тому зібравши питання, ми попросилифахових поясненьу провідного спеціаліста відділу міжнародних програм та проектів Донецької торгово-промислової палати Олени Сезоненко.

Більш за все бахмутян цікавить, чи немає дискримінації для українського виробника, чи зможуть українські товари конкурувати на внутрішньому та європейському ринку, що взагалі для нас означає ця Угода, що вона дає державі та українцям. Були також питання по сферах та реформах на відповідність Угоді. Детальні відповіді можна переглянути на відео.

«Угода має 1200 сторінок і ми маємо знайти можливість ознайомитись з нею. Там передбачено зняття торгових бар'єрів, безпека в енергетичній сфері, розвиток технологій. Угода передбачає весь спектр відношень між нашою країною та країнами ЄС. Коли питають, комубільш вигідна ця Угода європейським країнам чи Україні, я відповідаю, що Угода - це перш за все шлях до розвитку. І ми це все робимо для себе. Для того, щоб ми їли безпечні продукти, щоб наші технології встигали за світовими технологіями. Угодою передбачено зближення технічних стандартів направлене на адаптацію України у світове співтовариство, світовий ринок», - підсумувала Сезоненко.

Якщо торкнутися історії укладання угоди то рух створення асоціаціїпочався в 2007 році, за цей час форми співпраці і суть угод багаторазово обговорювались і змінювались. Та, коли здавалось, що цивілізаційний вибір на користь європейських цінностей вже зроблений, уряд України 21 листопада 2013 року вирішив призупинити процес підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що викликало хвилю протестів в Україні і зрештою спричинило Революцію Гідності. Якщо цивілізаційний вибір не хотіла зробити влада – його за неї ухвалив народ.По завершенню Революції Гідності 27 червня 2014 року новообраний Президент України Петро Порошенко у Брюсселі підписав економічну частину угоди.В процесі ратифікації Угоди про асоціацію України та ЄС країнами-членами ЄС Нідерланди сказали угоді «Ні».Однак,внаслідок знайденого політичного компромісу, Угода все ж була ратифікована.І ось, нарешті, 1 вересня 2017 року Угода про асоціацію набула чинності в повному обсязі.

«Представники бізнесу усвідомили переваги Угоди про асоціацію, і попри складність та високу вартість доведення свого виробництва до європейських стандартів та відповідної сертифікації своєї продукції, почали модернізувати виробництво і виходити на новий перспективний ринок. У 2017 році торгівля з країнами Євросоюзу становила 41,1% від загального обсягу зовнішньої торгівлі товарами, а за перше півріччя 2017 року експорт товарів і послуг до ЄС зріс на 22,8% порівняно з аналогічним періодом 2016 року і склав $9,4 млрд», - каже експерт ГО «Український центр європейської політики» Світлана Чернецька.

На місцевому рівні ситуація ускладнюється військовим конфліктом, але обсяги експорту по Європи теж збільшуються.

«Поступово відбувається переорієнтація на ринку Донецької області якщо до війни співвідношення російського і європейського постачання було 60 до 40, то зараз це співвідношення змінилося. Тобто на європейські ринки йде 60% експорту. У нашому регіоні це сіль, шампанське, вогнетриви, кольоровий прокат. Так складно виходити на нові ринки і зав'язувати партнерства, але Донецька торгово-промислова палата намагається в цьому допомагати», - пояснює спеціаліст відділу міжнародних програм та проектів Донецької ТПП Олена Сезоненко.

Наскільки збільшився експорт до країн ЄС саме товарів з Бахмута, ми вирішили дізнатись в міськраді, але нам пояснили, що такої інформації підприємства не надають. Начальник Управління економічного розвитку Бахмутський міськради Марина Юхно повідомила:

«Міська рада немає механізмів, які б сприяли виходу на європейський ринок для наших підприємств. Щодо залучення інвесторів, ми постійно даємо інформацію про існуючі в місті інвестиційні майданчики, до нас зверталися декілька компаній, які хочуть тут відкрити виробництво, але походження капіталу вони не озвучували».

Наш регіон завжди був привабливий для інвесторів. У нас є природні ресурси, надра. Європейськими інвесторами були побудовані два майданчики для переробки цих ресурсів,щоб отримувати будівельні суміші та гіпсокартон–ТОВ«Кнауф Гіпс Донбас» і колишній ТОВ«Лафарж», зараз ТО«ѳніат». Підприємства працюють на внутрішній і зовнішній ринок. У нас є і людський потенціал, і промислові майданчики, і надра, але зараз через війну, ситуація значно ускладнилася, деякі підприємства йдуть з ринку, майданчики руйнуються.

За словами Юхно, на виробництво і збут товарів великих підприємств більше вплинула війна, оскільки вони були орієнтовані на російський ринок.

«Спільними для багатьох бахмутських виробників є проблема втрати російського ринку. Нестабільний курс долара, висока ціна на газ відповідно збільшення собівартості продукції».

Один з найбільших експортерів в Бахмуті був і залишається ТОВ «Завод кольорових металів». Як повідомив генеральний директор ТОВ «Завод кольорових металів» Віталій Малихін, на сьогодні половину обсягів збутузаймають країни Європи. Частка внутрішнього ринку всього 10%, решта - російський ринок.

«Ми можемо конкурувати на європейському ринку тільки за рахунок ціни. Це виходило робити, коли ми працювали на вторинній сировині. Таким чином,собівартість знижувалася. Після того, як ми втратили чверть обсягів брухту, який збирали в Криму і на точках, що залишилися на непідконтрольній території, довелося цю частину заміняти катодами. Таким чином підвищилася собівартість і знизилася дохідна частина. У нас є всі необхідні сертифікати і над цим ми постійно працюємо, але ми працюємо в основному на морально застарілому обладнанні. Є плани розвитку виробництва і ми їх почали поступово реалізовувати. Вивчили ринок, проаналізували яка наша продукція користується популярністю. У цьому році була запущена лінія вертикального безперервного лиття і безперервного пресування шин», - додав гендиректор.

Якщо на Заводі кольорових металів є великий досвід експорту, продукція сертифікована, то є бахмутські підприємства, які почали виходити на зовнішній ринок, щоб вижити саме з початком військових дій в Україні.

«Виходити на експорт нас змусила економічна ситуація на внутрішньому ринку. У 2014-му році ми працювали чотири місяці, решту часу навіть не покривали поточні витрати. Довелося шукати нові ринки збуту. У 2014-му році у нас було 5% експорту, зараз - 50%. Європейський ринок становить 5-7% з цієї частки. Вихід на зовнішній ринок - це дуже тривалий і дорогий процес: пошуки партнера, проведення випробувань, отримання сертифікатів і це не гарантує отримання ринку. Сертифікація одного виробу 10-40 тисяч євро. Після вступу в дію Угоди моєму замовнику стало дешевше розтаможувати товар при ввезенні в країну. Це єдина перевага, яку ми отримали», - розказав генеральний директор ТОВ НВП «ES-Полімер» Олександр Уколов.

На державному підприємстві «Артемсіль», де обсяг російського експорту також становив левову частку від обсягу виробництва, нам розповіли, що в порівнянні з 2015 та 2016 роками експорт (не враховуючі Російську Федерацію) збільшився більш ніж на 20%. До введення обмежень на поставки продукції підприємства російськім споживачам, ринок РФ займавбільш ніж 50% від загальногооб’єму реалізації. Збільшення реалізації у країни далекого зарубіжжя (у тому числі ЄС) поступово компенсує об'єми, які раніше направляти до РФ. Але до цих країн найчастіше продають сіль для промислового використання.

Щодо виходу на європейський ринок малих підприємств експерт Олена Сезоненко зазначила:

«Існують програми Євросоюзу, які стимулюють розвиток малого і середнього бізнесу в Україні. ГО «Донбас фешен кластер» і підприємство Ганни Петріченко це точкові експортери, які Ганна зараз посилає приватної посилкою. Поки це посилка ергорюкзаків або слінгів, яка швидше направлена на вивчення ринку, встановлення контакту зі споживачем. Якщо ця критична маса споживання скаже «давай– експортуй», почнеться вихід на ринок».

Сама ж Ганна Петриченко, яка з колегами створила кластер виробників швейної продукції, підкреслила декілька головних переваг виходу на ринок через партнерства. 

«Об'єднання в кластердозволяє малому бізнесу простіше вирішувати щоденні проблеми і завдання: спільні закупівлі сировини і матеріалів з метою зменшення собівартості кінцевого продукту,робота з перевіреними контрагентами,можливість роботи з великими замовниками шляхом поділу замовлення між декількома виробниками,спільне відстоювання своїх інтересів, захист, моніторинг, контроль. Те, що складно або, часом, не під силу одному, можливозробитивсім разом. Розмір бізнесів досить різний, вік власників теж. Більш досвідчені можуть допомогти молодим налагодити виробництво і бухоблік. Можна прорахувати можливі помилки стартапів з метою їх запобігання. Виставки вимагають значних фінансових вкладень. Одному виробнику, особливо початківцю, це, часто не під силу. А разом - значнолегше. Але найголовніше в кластері-налагодити взаємодію і перебудуватися від суперництва і конкуренції до партнерства, позитивної комунікації і довгостроковому взаємодії.

Однак, якщо бізнес вже усвідомив переваги УА і почав діяти, то імплементація положень Угоди на загальнодержавному рівні суттєво відстає від графіка виконання. Є сфери, де зобов’язані виконані на 4%,а  є ті сфери, де начебто є прогрес суттєвий і навіть гра на випередження, однак є важливі, але нереалізовані аспекти.

«Наприклад, ніхто не заперечує прогрес у реформі державних закупівель, але Україна так і не схвалила формальні рішення, які запускають відкриття ринків державних закупівель, визначених статтею 154 УА. У нас очевидний прогрес щодо реформи технічного регулювання, але ми і досі не маємо протоколу АСАА, який юридично визнає нашу систему такою, що відповідає вимогам ЄС»,  - висловився Тарас Качка, стратегічний радникМіжнародного фонду «Відродження», один із учасників переговорного процесу УА.

Офіційні дані засвідчили, що минулого року вдалося виконати 41% запланованої євроінтеграційної роботи. При цьому Верховна рада виконала свою роботу на 32%, уряд – на 42%, а інші органи влади – на 50%. Інші цифри нарахували експерти ГО «Український центр європейської політики». Станом на грудень 2017 року відповідно до даних їхнього моніторингового звіту, рівень виконання УА становив близько 13%, тобто 10 зобов’язань з 86. Експерти зауважили, що найбільш успішною є сфера технічного регулювання, найменш успішною –  морський транспорт, в якій не розроблено майже жодного проекту нормативного рішення.

«Прогрес виконання УА не вражає. Багато євроінтеграційних законопроектів роками лежать у парламенті ( така ситуація, до прикладу, з антитютюновими законопроектами, які вже більше трьох років не виносяться на порядок денний парламенту), для імплементації деяких директив бракує часу та ресурсів, інші законопроекти, покликані імплементувати Угоду, розроблені всупереч пунктам УА і містять корупційні ризики або схеми», - каже експерт ГО «Український центр європейської політики» Світлана Чернецька.

Підсумовуючі наслідки Угоди для країни та регіонів треба зауважити, що процес запущено, але він пересувається досить повільно, це стосується і виходу на ринки і імплементації Угоди до законодавства. Представники бахмутського бізнесу, місцевого самоврядування, експерти розцінюють євроінтеграцію як шлях до розвитку насамперед економічного, а мешканці хочуть розібратись в нових можливостях.

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу, який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та "Європейською правдою". Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

Loading...

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
CAPTCHA
Питання для відсіювання автоматичного коментування.
Введіть відповідь на питання