Упродовж 11-17 жовтня 2020 р. було проведено четверту хвилю моніторингу гіперлокальних медіа – 5 друкованих та 5 онлайн-видань Закарпатської області з метою виявлення рівня їхньої гендерної чутливості. Аналізувалися також дані за всі чотири періоди монітирингу.
У друкованих виданнях оцінювалися всі інформаційні матеріали й зображення, крім
оголошень (зокрема й рекламних), порад, рецептів, некрологів, в інтернет-виданнях –
щоденні новини й ілюстрації до них. У кожному матеріалі потрібно було відстежити, у яких
темах жінки і чоловіки є героїнями / героями (про кого пишуть) й експертками / експертами
(хто дає коментарі, висловлює думку з приводу теми публікації), чи послуговуються
журналісти фемінітивами на позначення посад жінок, чи вживають стереотипні образи жінок
і чоловіків, і чи присутній в медіа сексизм.
Аналізу підлягали матеріали таких друкованих ЗМІ: «Вісник Хустщини», «Новини
Виноградівщини», «Дружба», «Зоря Рахівщини», «Нове життя», де загальна кількість
проаналізованих матеріалів склала 77 публікацій (загалом їх кількість склала 324). Із онлайн-
видань: Beregovo todey, Панорама Мукачева, Рахів, Тячів, Хуст NEWS, загальна кількість
проаналізованих матеріалів яких 270 (за всі періоди – 1353).
Друковані ЗМІ
Як показав моніторинг, кількість експерток у журналістських матеріалах друкованих ЗМІ за
цей період – мінімальне і складає 17 %. Такі дані спостерігаються другий місяць поспіль. Під
час моніторингу у попередніх періодах фіксувався значно вищий відсоток: червень – 39%,
лютий- 26%. У жовтні експерток цитували тільки у публікаціях про культуру та медицину
порівну із чоловіками (по 50%). У матеріалах з іншої тематики думку жінок не
використовували. У 100% політичних публікацій експертами виступали чоловіки. Вони
також висловлювали свою експертну думку у матеріалах з соціальної політики та спорту.
Героїнями публікацій жінки найчастіше були у тематиці медицини та охорони здоров’я,
волонтерства та благодійності -100% . У матеріалах про освіту/науку, соцполітику,
війну/армію відсоток героїнь склав 50%. У політичних публікаціях тільки 4% жінок стали
героїнями. У 43% публікація про розваги та дозвілля героїнями були жінки. У матеріалах
про бізнес та економіку, екологію, кримінал є виключно чоловіки.
Варто зазначити, що жінки є героїнями не у всіх ЗМІ, найбільше їх у – виданні «Дружба» у
матеріалах на культурницьку тематику. Але навіть при такому представництві вони
складають 30% у порівнянні з 70% використання у публікаціях героїв чоловіків. Значний
відсоток матеріалів - прес-реліз органів місцевого самоврядування, інших адміністративних
установ, в яких взагалі не використовуються означено-особові речення й відсутні таким
чином герої та героїні, експерти та експертки.
У друкованих ЗМІ локального рівня за цей період присутні повідомлення про волонтерство
та благодійництво із 100% присутністю героїнь. Також 100% героїнь присутні у публікаціях
на медичну тематику. У публікаціях на тему бізнесу та економіки у 100% випадків героями є
чоловіки, у політичних матеріалах їх 96%.
Щодо фемінітивів, то їх у текстах майже удвічі менше, ніж маскулінітив (слів на
позначення професій, посад, діяльності жінок у чоловічому роді): 39% до 61%. Найчастіше
у чоловічому роді фігурували такі: директор департаменту освіти і науки, класний керівник,
директор, викладач, художній керівник; у жіночому роді – вчителька, завідувачка
методичного відділу, дипломантка, завідувачка та інші.
Найвищий відсоток фемінітивів зафіксовано у публікаціях «Вісник Хустщини» та «Нове
життя» (по 100%), найнижчий- у «Новини Виноградівщини» (25%). Найчастіше цитувала
жінок газета «Дружба» та «Нове життя». Найнижчий показник експерток – у «Новини
Виноградівщини» та «Нове життя».
Відповідно до цих даних три видання майже з однаковими показниками займають позицію
найбільш гендерночутливих: «Дружба» (45%), «Вісник Хустщини» (44%) та «Зоря
Рахівщини» (43%). Найменш гендерночутливе – «Нове життя» (17%).
Загалом за п’ять періодів моніторингу упродовж року дані по рівню гендерночутливості
коливалися. У підсумку за всі періоди найбільш гендерночутливм виданням стала газета
«Вісник Хустщини» з показником 51%, наближена до нього «Дружба» з показником 42%.
Найменш гендерночутливими є видання «Новини Виноградівщини» (22%) та «Нове життя»
(27%).
Онлайн-медіа
Тенденції використання неозначено-особових речень, передруків прес-релізів, оголошення,
анонси подій, типові для обласних медіа, зберігаються і у ЗМІ на локальному рівні. Це,
зокрема, зумовлює незначну кількість власних матеріалів, розлогих публікацій, де б
фігурували експерти та експертки. І в такій ситуації важко виділити як героїнь, так і героїв,
бо вони просто відсутні.
Особливість цього періоду моніторингу – новини про COVID-19 стосуються переважно
зведень обласного управління охорони здоров’я чи обласного центру здоров’я про нових
хворих, тих, хто одужав тощо. У кількох інформаційних повідомленнях були присутні
експерти: чоловіки -77%, жінки – 23%. Щодо героїв, то їх у публікаціях про COVID-19
удвічі більше, ніж героїнь: 67% до 33%.
Кількість експерток в онлайн-медіа складає третину до кількості експертів у публікаціях
25% до 75% відповідно. Найчастіше жінки коментували події/ситуації в контексті екології та
довкілля -100% , чоловіки у 100% - освіту та культ. Майже утричі менше експерток у
матеріалах на тему медицини та охорони здоров’я, у 25% публікацій залучали думку
експерток, 75% політичних матеріалів коментують експерти. Жінки як експертки у
політичних матеріалах присутні майже у всіх виданнях, крім Beregovo today та Хуст News.
Експерток у бізнесі, освіті та культурі, соціальній політиці, спорті, волонтерстві та воєнній
тематиці загалом не зафіксовано. Треба зазначити, що чоловіки як експерти також відсутні у
розділах соціальної політики, спорту, економіки та бізнесу. Найчастіше вони коментують
політичні новини та події місцевого політикуму – 66%.
Найчастіше героїнями новинних заміток жінки за цей період були у матеріалах на тему
розваги та дозвілля (57%), культура/релігія (50%)-«кримінал та ДТП» (50%), у решті
тематичних матеріалів їх відсоток дуже низький у порівнянні з чоловіками. Зокрема, у
політичних публікаціях героїнь 12,5%, «освіта/наука» -10%, «спорт» 3,4%. У темах про
бізнес, соціальну політику, медицину, екологію, війну, волонтерство про жінок взагалі не
йшлося.
В онлайн-виданнях фемінітиви використовувалися у 2 рази частіше, ніж маскулінітиви.
Найбільше фемінітивів зафіксовано у виданні «Панорама Мукачева», найменше у «Хуст
News». Виключно фемінітиви (100%) використовувало видання «Beregovo todаy».
Загалом, було зафіксовано такі фемінітиви: чиновниця, мукачівка, громадська діячка та
викладачка, ведуча, членкиня, координаторка, епідеміологиня, учениця, школярка,
працівниця, заявниця, канцлерка, виконувачка обов’язків директора, етноспівачка тощо.
Щодо маскулінітив, то траплялися такі: заступник керівника, Посол Німеччини в Україні, економіст-міжнародник, перекладач-референт, вчитель, журналіст, прессекретар президента та інші.
Згідно з цими даними, «Beregovo todаy» та «Хуст News» є гендернонайчутливішими
інтернет-виданнями Закарпаття у жовтні: 58% та 53% відповідно. Найнижчий показник – у
видання «Тячів» (29%).
Загалом за п’ять періодів моніторингу упродовж року найбільш гендерночутливм виданням
стало онлайнвидання «Хуст News» (45%). На одному рівні (35-36%) три видання:
«Панорама Мукачева», «Рахів», «Тячів». Найменш гендерночутливим з показником 22% є
«Beregovo todаy».
Індекс гендерної чутливості закарпатських гіперлокальних медіа у жовтні становить 34%. Загальний річний показник – 37%.
Ознайомитися із загальними даними моніторингу (інфографіка) можна на сайті Волинського
прес-клубу: жовтневі дані - https://bit.ly/3kj3YSi , дані за 2020 рік - https://bit.ly/3e5VHyY
Експертка з моніторингу – Ірина Бреза
__________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів локальних регіональних медіа проведений
у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується
Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською
мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що
фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується
міжнародною організацією Internews