27 січня відбувся вечір пам’яті ужгородського художника Іштвана Молнара. У неформальній обстановці друзі та шанувальники творчості художника, який трагічно загинув 20 років тому згадали найяскравіші фрагменти з його життя. Ініціатором «Зустрічі через 20 років…» став поціновувач творчості художника – Іштван Мигалина, який організував виставку творів художника з власної колекції.
На виставці були представлені картини 1988-1992 років, які демонструють цілий пласт мистецтва Закарпаття періоду трансавангарду. Виражене особистісне начало, утвердження нової живописності та гротескного еротизму -- риси, які виділяють картини Іштвана Молнара у мистецтві Закарпаття кінця 1980-х.
Мистецтвознавець Михайло Сирохман наголосив на надмірній енергії й вібраціях колірних сполучень у творах художника, провівши паралель із музикою рок-н-ролу. Характерне вільне поєднання різних стилів живопису ХХ століття знаходить вихід у асоціаціях із творчістю Амадео Модільяні, Егона Шілле та Густава Клімта.
Акторка Світлана Дворцина пригадала, як організовувала «Виставку трьох» у клубі «Продтоварів» в січні 1986 року, яка у житті Іштвана Молнара була першою. Спільно із Петром Пензлем та Робертом Саллером в той час молоді художники збурили життя містян. Замість запланованого місяця картини зняли вже через тиждень, адже твори художників не вписувалось у дозволений контекст.
За словами Роберта Саллера, смерть Іштвана стала потрясінням для його друзів. Саме Володимир Дегтярьов – директор обласного художнього музею у 1993 році став ініціатором посмертної виставки «P.S.», яку творами підтримали й друзі художника. Так вперше картини талановитого Іштвана Молнара експонувались у залах найбільшого музею Закарпаття.
Оксана Гаврош, для Zaholovok.com.ua
Більеш фото у розділі "Фоторепортаж"