20 листопада 2014 року у Львові провели масштабну конференцію “Ринки плодоовочевої продукції Європи за України. Перспективи та виклики” за підтримки Проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Агроінвест» та ринку сільськогосподарської продукції «Шувар».
На заході було проаналізовано розширення можливостей для збуту свіжих овочів і фруктів у зв'язку з підписанням Угоди про асоціацію з ЄС. В обговоренні взяли участь Директор Місії Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) Джед Бартон, а також представники Міністерства аграрної політики і продовольства України та обласних державних адміністрацій. Прийшли також і виробники плодоовочевої продукції, лідери об’єднань виробників, представники оптових ринків сільськогосподарської продукції, підприємств оптової та роздрібної торгівлі, представники професійних об’єднань, органів місцевої влади, контролюючих та дозвільних служб з різних куточків України, як то Київ. Львів, Вінниця Херсон, Чернігів, Рівне, Одеса, Запоріжжя та Івано-Франківськ тощо.
Для початку гостям представили різноманітні новинки та зразки виробництва сільського господарства.
Місце зустрічі обрали неспроста, бо ж ТзОВ “Шувар” став по суті вже брендом, який забезпечує реалізацію основних цілей інвестиційної програми.
Як розповів, Ігор Плотиця, директор ТзОВ «РСП Шувар», фірма працює на ринку вже 20 років і основна її мета - розбудова інфраструктури між простим сільгоспвиробником та кінцевим споживачем.
“У 2014 році у нас весь час відбуваються зустрічі з представниками різних областейУкраїни. Крок за кроком ті заходи додають у нашій спільній справі. Ми відчуваємо потреби виробника, а виробник відчуває потреби ринку”, - пояснив Ігор Плотиця. Він також назвав ринки Європи та України надзвичайно перспективними.
Річард Розвадовський, керівник проекту “АгроЛьвів”, висловив сподівання на те, що все буде нормально і стабільно на Донбасі.
“Зараз важливий момент, аби нова ВРУ і поліція спрацювали правильно. Підтримка з Америки і інших країн буде багата, але лише тоді, як в Україні будуть ефективні реформи. У вас є великий шанс на новий старт”, - наголосив іноземний експерт.
Він також згадав про успіх програми “Agro Lady”, що дає цікаве навчання для жінок. Н еминув увагою і “АгроФорум” - нову газету, собівартістю всього 2 гривні. У ній нема політики, а є лише інформація про овочі фрукти і молочні продукти.
Директор департаменту АПК Львівської ОДА Осип Магур зауважив, що на сьогодні сотні тисяч тонн продукції збираються на дворах і не мають виходу на зовнішній ринок.
“Винна у всьому відсутність інфраструктури, наприклад, заготівельно-збутових кооперативів, які б забезпечили стандартизацію та збір продукції. Немає також параметрів якості та безпечності”, - з сумом констатував Осип Магур.
Ерік Блайх, керівник проекту USAID АгроІнвест, насамперед наголосив, що вони співпрацюють з різними кредитними спілками.
“Проект розрахований на 5 років. Працюємо через систему малих грантів над розвитком малих і середніх сільгосппідприємств. Я не буду єдиною людиною, яка згадує про серйозні проблеми на території України, але ми з партнерами сьогодні тут аби підвищити маркетингову спроможність України”, - запевнив чоловік.
Він також згадав, що окрім львівського ринку Шувар подібний посередницький досвід вже втілили ринок “Шелен” у Рівному і “Гола Пристань” у Херсоні.
Далі присутні перейшли до безпосереднього обговорення ринків плодоовочевої продукції в Україні та перспектив їх розвитку після підписання угоди з ЄС.
Перш за все, слово надали Джеду Бартону, директору місії Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в Україні.
Малі та середні сільськогосподарські виробники в Україні є основою аграрного сектору. Вони продукують понад 80 % овочевої, 77% молочної, 20% зернової та 45% продукції птахівництва.
“Однак, чинником їх неуспішності є брак доступу до ринкових каналів збуту продукції. Вони не мають гуртових баз чи кооперативів. Проект “АгроІнвест” надає підтримку українським фермерам протягом останніх 4 років, сприяючи розбудові їх потенціалу завдяки використанню сучасних методів та сучасних матеріалів. Зокрема, тут на ринку “Шувар” проект проводить спільні заходи для фермерів і виробників сільгосппродукції зі всієї України. Це підготовка продукції після збору, методи маркетингу та формування цін, логістичні ланцюжки, аналіз ризиків та критичних точок, а також інші вимоги для торгівлі, можливості і перспективи. Сподіваємося, що це партнерство допоможе почати проекти по всіх регіонах України для розбудови каналів між малими виробниками і ринками по всій Україні”, - розповів Джед Бартон.
Директор місії також поділився з присутніми планами на майбутнє. Зокрема, він розповів, що зараз у складній ситуація не лише економіка України, але і Європи. Тому держава наврядчи зможе вкладати великі кошти у розвиток великої мережі оптових ринків сільгосппродукції. Отож, роль держави у тому, щоб створити певний клімат і умови, щоб виробники і споживачі могли об'єднувати зусилля. Проект “АгроІнвест” своєю діяльністю доводить доречність саме такого підходу. Окрім того USAID працює над створенням нового проекту. Мета саме у створенні умов і структур, які дозволять започаткувати партнерські стосунки між усіма учасниками цього ринку.
Віталій Саблук, директор департаменту економічного розвитку, аграрного ринку та інвестиційної політики Міністерства аграрної політики і продовольства України, зазначив, що головне спрямування сьогоднішнього пошуку - формування моделі ринку на наступні 5 років, адже Програма розвитку українського села була розроблена ще у 2007 році і добігає свого кінця. Отже, потрібен новий план.
“Активно працюємо над планом відновлення економіки. Ми повинні бачити системно всі елементи аграрної політики. Потрібно надати статус рівноправних виробників самозайнятим виробникам. Адже на 6 мільйонах гектарів землі майже 9 мільйонів самозайнятого населення виробляє майже стільки ж, як на 32 га велике виробництво. Але вони не мають офіційного статусу виробника. Зараз потрібно створити можливості фінансування, інтеграції через кооператив, локальні аграрні ринки, великі кампанії тощо. Наступний крок - це імплементація європейських нормативів і вимог стандартизації і якості, організації обігу та засад функціювання ринків. Є також питання репутації у аспекті якості продукції, вчасності постачання тощо”, - повідомив Віталій Саблук.
Він також зауважив, що малого виробника цікавить, перш за все, максимальний дохід. Потрібна більша питома вага прибутку, до якої і тяжіють самозайняті підприємства.
“Багато селян було на Майдані, бо вони бачили шлях польського чи французького фермера. Зараз у нас 500 тисяч селян працевлаштовані, 3 мільйони залежать від самозайнятості і ще 3 мільйони ведуть присадибне господарство додатково, працюючи між тим у школах, лікарнях тощо”, - розповів чиновник.
Він же навів цікаву аналогію, порівнюючи оптові ринки зі стадіонами:
“Це бізнес на стадіоні. Не всі команди будуть приходити. Це має бути стадіон для області, або ж можна зробити одну команду чемпіоном. Власник оптового ринку має у першу чергу створити умови для торгівлі, хоча і власна команда може бути. Але тут треба бути дуже обережним”.
Роман Федишин, засновник групи компаній «Шувар», розповів, що кожен з проектів який в Україні працює залишає хороший слід. Так після американського проекту, наприклад, залишився АПК-інформ, який дає інформацію про ринки.
“Зараз можна виростити продукцію, але важко продати. Тому ми перед собою поставили місію створити цивілізований сільгоспринок на України, аби збагатити виробника та довести до споживача нормальні товари. Оптові ринки підтримуються по всій країні і потрібні вони передусім ля малих і середніх виробників. За рахунок цього останнім не потрібно буде будувати сховища чи приватні переробні лінії. Але це інвестиційноємкий процес. Спорудження одного такого ринку коштує понад 20 мільйонів доларів. Нам, отже, складно зводити нові ринки. Для цього потрібен інвестор. Окрім того слід розуміти, що потрібно лише півроку щоб збудувати будівлю, але роки, щоб сформувати власне ринок з покупцями, попитом і пропозицією”, - розповів Роман Федишин.
Чоловік також зауважив, що держава виділяє 5 мільярдів на АПК, але 0% з них потрапляє до тих, хто виробляє 70% продукції. Тобто кошти виділяються величезні, але створені нерівні умови для їх освоєння.
Маргарита Степанова, заступник директора департаменту агропромислового розвитку Херсонської ОДА поділилася досвідом того, як сільські громади Херсонської області і малі товаровиробники мають місце на тому ж ринку “Шувар”. Вона розповіла що на Херсонщині 40% землі займають особисті селянські господарства і там виробляється більша кількість молочної продукції та плодоовочівництва.
Говорили під час круглого столу і про стандарти плодоовочівництва та проблеми цієї галузі.
Так, наразі в Україні сертифіковано не більше 7 % переробних підприємств.
Тоні Віл, керівник проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні», розповів що разом з іншими експертами працює над проектом вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні.
“Важливо виробникам мати передумови до того щоб розширити свої ринки у майбутньому. Одним і великих хороших ринків є ринок ЄС, який складається з ринків 28 країн. Тут ми фізично близькі до ЄС, але є бар'єр між Україною і ЄЦ — це кордон, де існують пункти контролю і здійснюється жорстка перевірка харчових продуктів, що експортуються. Угода про асоціацію має важливу частину про всеохоплюючу торгівлю. Це гарні перспективи виходу товарів на ринки ЄС. Система запрацює лише за умови, що в Україні існуватиме законодавство по безпечності харчових продуктів, відповідне законодавству ЄС. Нова система вимагає нових підходів зі сторони виробників та державного контролю. Проект наш працює тому з державними контрольними органами, у першу чергу. Фітосанітарна, санепідеміологічна служба повинна створити законодавчу базу, еквівалентну європейській.
Ще одна важлива діяльність - навчання працівників ветеринарної фітосанітарної служби. У цілому ж потрібен новий підхід до контролю виробників, що не створював би надлишкового тиску на них. Є вимога європейського законодавства про те, що підприємці мусять створити ефективну систему простежуваності.”, - розповів експерт.
Юрій Оглашенний, експерт Проекту USAID АгроІнвест з питань НАССР, згадав про новий закон про стаандарти, який вступає у дію з вересня 2015 року. Він розроблений відповідно до регламенту Є С і передбачає перехідний період 3-5 років для підприємств. Первинна відповідальність за безпечність лежатиме на виробнику. До цього вона була розмита між ними і державними органами. Зараз же виробник повинен застосувати всі необхідні заходи, щоб робота була безпечною, а офіційний орган перевірить, чи вони достатні. Всі виробники крім первинного повинні запровадити процедури засновані на принципах HASPP. Новий підхід — це оцінка ризику на основі здійснення технологічних процесів.
Аби впровадження нових стандартів було легшим, на заході учасникам роздали новенькі підручники, розроблені спеціально для малих і середніх підприємств - “Впровадження на малих та середніх підприємствах заснованих на принципах HASPP систем безпечності харчових продуктів, зберігання овочів та фруктів” і “ Впровадження на малих та середніх підприьмствах заснованих на принципах HASPP систем безпечності харчових продуктів зберігання, обробки та переробки продуктів тваринного походження — молочних, м'ясних, меду.”
“Це лише рекомендації, треба розуміти принцип, а не сліпо копіюватиїх, тоді впровадження HASPP буде легким”, - запевнив Юрій Оглашенни.
Експерт також навів приклад з практики: були у регіонах і досліджували питання використання пестицидів у малих господарствах. Виявилося, що переважно це погані китайські пестициди неякісні, які потрібно використовувати у декілька разів більше, ніж визначено нормами. Купляли їх переважно у лотках без сертифікату. Утилізація тари також не практикується. Її використовують для солярки, води чи бензину. Знайшли у одному господарстві і торбу дусту, який уже десятки років заборонено використовувати.
Марія Осипова, доцент Одеського національного економічного університету, говорила про проблеми з вирощуванням сільгосппродукції у самозайнятих людей.
“ Ніхто це не контролює, але продукцію всі купуємо. Тому сьогодні питання контролю за вирощуванням продукції повинне стояти не лише для великих, але і для малих виробників, бо це наше з вами здоров'я. Потрібна самоорганізація, створення кооперативів. На сьогодні департаменти АПК скоординовані на зернових, крупних товаровиробниках, фермерах. А самозайняті ніяк не контролюються. Для середніх і великих підприємців ще проводяться якісь семінари, а для малих - ні. Це треба вирішувати на законодавчому рівні. Підійшло б, наприклад, створення широкої мережі експертів, які на місцях могли б радити населенню. У нас про це мова йде десятиріччями, але нічого не робиться, Навіть ті декілька створених дорадчих служб діють хіба при європейських проектах”, - порадила жінка.
Зараз в Україні діє 4, 6 млн господарств, із них лише 7% мають засоби механізації. Але 90% використовують пестициди, інсектициди і гербіциди. Інформацію беруть у сусіда чи на ринку. Для них має бути створено на державному рівні інформаційне забезпечення.
Крім того, учасники круглого столу обговорили питання безпечності плодоовочевої продукції та проблеми і перспективи її міжнародної сертифікації як засобу підвищення конкурентоспроможності. Оскільки в Україні малі та середні сільгоспвиробники та сімейні ферми виробляють 81% плодоягідної продукції, підкреслювалося, що основним шляхом для виходу їх на ринок як України, так і Європи є об'єднання в маркетингові групи та кооперативи.
Завдяки родючим землям та сприятливим кліматичним умовам Україна має значний потенціал розвитку сільського господарства. Аграрний сектор здатен стати рушійною силою зростання економіки України загалом та процвітання її населення. Те, що Україна досі не змогла реалізувати потенціал аграрного сектора для підвищення рівня життя, зміцнення економіки в цілому і сприяння глобальній продовольчій безпеці, значною мірою обумовлене слабкою ринковою інфраструктурою сектора, що призводить до зниження конкурентоспроможності, особливо у сегменті малих та середніх виробників. Шляхи подолання саме цих проблем, а також перспективи та виклики виходу вітчизняних виробників плодоовочевої продукції на ринки Європи та України наразі можна вирішити освітніми та інвестиційними проектами.
За додатковою інформацією про Проект ІІБАЮ Агроінвест, відвідайте веб- сторінку www.agroinvest.org.ua.
