Громадські активісти разом з екоінспектором, представниками природоохоронної прокуратури та адміністрацією парку побували сьогодні на місцях вирубки дерев — перевіряли законність рубки відносно акту, який комунальне підприємство отримало на вирубку 179 дерев.
Частина пеньків прихована снігом, а ті, що знайдені перевіркою, були ретельно виміряні в діаметрі та занесені до протоколу перевірки. Основна частина порід — ясени, траплялися й черешні та інші породи.
«Найбільше, що цікавило нас, активістів, – платани. Адже про них не згадано в жодному дозволі на вирубку. Натомість факт їх зрізання - очевидний. Виявлено 3 великі пні діаметрами 80, 80 та 100 сантиметрів. При чому, сухостоями назвати їх важко, так як гілля, що залишилось після того, як стовбур-кругляк був вибраний і вивезений, тримає на собі плоди, а сухе дерево, як відомо, не плодоносить», - розповів співголова Закарпатського Громадського Центру Володимир Феськов.
В. Феськов разом із головою громадської ради при Державній екологічній інспекції Закарпатської області Валентином Волошиним надали сайту Zaholovok.com.ua коментар ситуаці: «Адміністрація одразу заплуталась: то казала, що на тому місці має бути алея, потім заявила, що дерева змушена була зрізати, так як під час вирубки інших сусідніх дерев, вони були пошкодженні і, напевно, становили загрозу. Проте представники прокуратури пояснили, що навіть пошкоджені дерева ніхто не має права рубати, за це доведеться адміністрації відповісти. Інспектор проведе розрахунок збитків і видасть припис керівництву парка. Останнє змушене буде перерахувати кошти до місцевого бюджету.
Також, представники прокуратури складуть адмінпротокол на директора парку за захаращеність території. Справа в тім, що після вирубки її треба одразу приводити до порядку, чого не було зроблено. Наскільки ми зрозуміли, рішення про стягнення прийматиме суд, а тим часом адміністрація отримає припис, за яким у 10-денний строк має ліквідувати захаращеність.
Окремої уваги викликала зрубана черешня, на стовбурі якої є жовта мітка, якою маркують кордони майданчиків парку. Справа в тім, що сухостої не маркуються, а марковані дерева, своєю чергою, не рубаються. Але схоже, що у всьому цьому представникам контрольних органів доведеться ще розбиратись.
Також для нас, небайдужої громадськості, незрозуміло те, що керівництво парку, як і міський голова, постійно у вирубці посилаються на план-проект парку 60-х років. Це видається дивним, адже тоді парк ще не був об'єктом природоохоронного значення, а з іншого боку, у 2008-му році містом було проплачено розробку нового осучасненого плану, який був виготовлений.
Окрім цього, державні документи чітко встановлюють порядок благоустрою парків і знесення зелених насаджень, за якими жодна реконструкція (а при таких масштабні вирубках як в Боздоському парку ми маємо справу саме з нею) парку не може проводитися, без наявного проекту майбутнього благоустрою парку. Простіше кажучи, доки невідомо, що буде на місці зрубаних дерев і що має бути висаджено замість них, реконструкція протиправна, вже не говорячи про кошти, які перед видачою містом ордерів, повинні поступити на його рахунок та служити для відновлення і доглядання нових порід дерев, тотожним вирізаним.
Загалом ми задоволені першим спільним «виходом» в парк. Перш за все зустрілись з його адміністрацією, з якою в спілкуванні спробували пояснити нашу позицію: ми не проти розчистки парку і також бачимо його реальний стан. Ми розуміємо, що є багато дерев, які, нависаючи, загрожують упасти при першому хорошому снігу. Також ми не проти відновлення доріжок, і вирубки всього, що самонасіялось та псує геометрію алей. Тим більше, якщо є відповідні акти, а це значить, що вирубка легалізована.
Інша справа, що ми хоч не є експертами, але тим не менше розуміємо що мали місце і безпідставні вирубки. Адже як в історії з платанами їх в документах на вирубку - не значиться, а деякі дерева, стовбури яких ще лишились, викликають сумнів щодо аварійності та сухостойності. Саме тому й потрібна перевірка, яка й повинна дати висновок. Ми в свою чергу, просто будучи небайдужими, вирішили переконатись у законності, і як бачимо, за попередніми висновками на місці – не безпідставно. Остаточну крапку в перевірці, звісно, поставлять відповідні перевіряючи органи, і ми сподіваємось, що вже скоро про це дізнаємось.
На наше переконання, такі роботи повинні проводитись прозоро, а значить з публічним розголосом і можливо, з громадським обговоренням. Адже мова йде не просто про розчистку, а про відновлення та облагородження території. Тут можна запитати і в громадськості, серед якої мами, що гуляють з дітьми, ролери, які катаються алеями, жителі, що займаються бігом доріжками парку і т.д.; яким вони хочуть бачити парк? Чи доречні поряд з мамочками галасливі фан-зони? Які актуальні умови спів-відпочинку ставить перед нами час, і що з них треба реалізувати? Що ужгородці хочуть бачити в кінцевому варіанті парку?
Ми ще раз хочемо зазначити: ми не вороги ні мерії, ні адміністрації парку. Ми просто небайдужа громадськість, яка хоче розібратись в ситуації та взяти участь у відновленні та розбудові парку. Серед нас є експерти, екологи, дендрологи, ландшафтні архітектори, логісти і просто люди з пропозиціями. Частина з них колись працювала на відповідних державних посадах, що підсилює наш досвід. Всі ми готові на громадських засадах працювати над парком. Головне, аби ми отримали зворотну реакцію. Тут дякуємо в першу чергу голові Закарпатської ОДА Олександру Ледиді. Він першим відгукнувся на нашу пропозицію, і напевне, якби не він – ми б навряд мали сьогоднішню спільну «прогулянку» парком. Сподіваємось, що наш діалог стане прикладом і для інших органів влади».