Упродовж 10-16 квітня було проведено другу в 2023 році хвилю моніторингу обласних медіа – 4 друкованих та 6 онлайн-видань Закарпатської області з метою виявлення рівня їхньої гендерної чутливості.
У друкованих виданнях оцінювалися всі інформаційні матеріали й зображення, крім оголошень (зокрема й рекламних), порад, рецептів, некрологів, в інтернет-виданнях – щоденні новини й ілюстрації до них. У кожному матеріалі потрібно було відстежити, у яких темах жінки і чоловіки є героїнями / героями (про кого пишуть) й експертками / експертами (хто дає коментарі, висловлює думку з приводу теми публікації), чи послуговуються журналісти фемінітивами на позначення посад жінок, чи вживають стереотипні образи жінок і чоловіків, і чи присутній в медіа сексизм.
Аналізу підлягали матеріали таких друкованих ЗМІ: «Карпатський об’єктив», «Новини Закарпаття», «РІО», «Ужгород», де загальна кількість проаналізованих матеріалів склала 113 публікації. Із онлайн-видань: «Голос Карпат», «Закарпаття онлайн», «Zaholovok.com.ua», «Mukachevo.net», «Uzhgorod.net.ua», «Про Захід», загальна кількість проаналізованих матеріалів яких 806. Під час моніторингу досліджувалися також публікації, які висвітлювали воєнну тематику, зверталась увага на новини, які так чи інакше подавали інформацію про події, людей, пов’язаних з війною у всіх сферах життя.
Друковані ЗМІ
У 20% публікацій друковані ЗМІ зачіпали тему війни, її впливу на життя людей, ВПО. Йшлося про події місцевого значення, наприклад, великодні подарунки для військових, благодійний дитячий концерт для військових, історії закарпатців з фронту. А також кілька новин загальноукраїнського контексту: обмін полоненими, лікування військових в Угорщині тощо. Були також видання, які взагалі оминули тему війни – газета «РІО». Загалом у матеріалах на військову тематику експертами та героями були частіше чоловіки, у 20%– жінки як експертки, 14% вони були героїнями (зокрема, коли йшлося про акцію «Паска для воїна»).
Загалом відсоток експерток у журналістських матеріалах друкованих ЗМІ за цей період склав 27%, що на 9%, ніж у попередньому моніторинговому періоді. Варто зауважити, що жінки надавали експертну оцінку в інформаційних матеріалах на різну тематику, здебільшого їхні цитати присутні (на 100%) у публікаціях на тему медицини та охорони здоров’я, волонтерства та благодійності. Проте взагалі не фігурують жінки як експертки у таких напрямках, як політика, економіка/бізнес, екологія/довкілля, соціальний захист, спорт та дозвілля. На рівні 50% подавалися експертні думки жінок у матеріалах на тему війни та армії, дещо менше (43%) у публікаціях на тему культури та релігії. Досить значний відсоток експерток зафіксований у публікаціях з фокусом на освіту та науку. Варто зазначити, що у матеріалах кожної з газет використовуються коментарі чи подано думки/позиції жінок, проте у різних галузях. Наприклад, у газеті «РІО» - це кримінал, у газеті «Ужгород» - освіта та наука, «Новини Закарпаття» - волонтерство та балгодійність. Та найбільш повно ( у кількох напрямках) подавала думки жінок газета «Карпатський об’єктив» - освіта/наука, культура, соцзахист, війна/армія, загалом у 42% випадків.
Кількість героїнь майже удвічі менша і склала мінімальне число - 11%, що учетверо менше за попередній період моніторингу. Героїнями публікацій жінки найчастіше були у тематиці освіти та науки -100%, у межах 15-17% у публікаціях на тему політики, криміналу, війни та армії. Ще менший % жінок подано у матеріалах на тему культури та релігії -10% та спорту-4%. У матеріалах на іншу тематику, зокрема, економіку та бізнес, медицину, соцзахист, про жінок не йдеться взагалі.
У всіх виданнях жінки як героїні фігурують у кілька разів рідше, ніж чоловіки. У газеті «РІО» взагалі відсутні матеріали з героїнями, в інших виданнях відсотки коливаються від 5% у «Карпатському об’єктиві» до 22% у газеті «Ужгород».
Щодо фемінітивів, то їх у текстах друкованих видань досить значна кількість. Газети використовують 76% фемінітив, час від часу застосовуючи до позначення професій та посад жінок іменники у чоловічому роді - маскулінітиви. Серед фімінітив траплялися, зокрема, такі: художниця, кореспондентка, волонтерка, власниця, щодо маскулінітив, то зафіксовано такі: відмінник народної освіти, засновник, заслужений працівник та інші.
Найбільше фемінітивів зафіксовано у публікаціях газет «Карпатський об’єктив» та «Ужгород» по 79%, нижчий показник – у видання «Новини Закарпаття» (50%). Газета «РІО» використала один фемінітив- «речниця», маскулінітивів не використавши взагалі.
Відповідно до цих даних найбільш гендерночутливе видання: «Карпатський об’єктив» (Індекс – 42%). Найменш гендерночутливе – «Новини Закарпаття (28%).
Онлайн-медіа
Онлайн медіа подібно до друкованих видань присвятили п’яту частину (21%) свого контенту темі війни. Проте здебільшого це повідомлення про втрати (смерть, поховання героїв), втрати ворога, часто зведення від прикордонників про затримання «ухилянтів», яких ловлять на кордонах Закарпаття із Словаччиною, Румунією та Угорщиною. Рідше - це історії військових, події, пов’язані з підтримкою військових, коментарі експертів.
Але на відміну від друкованих ЗМІ, онлайн-видання удвічі менше використовують експертну думку жінок у цих публікаціях – всього у 11%, частка героїнь становить всього 5% від загальної кількості.
Загалом за період моніторингу кількість експерток склала майже третину від усієї кількості експертів і експерток – 32%, відсоток героїнь зафіксовано дещо менший- 23%. Варто зазначити, що онлайн-видання подають думку жінок частіше, ніж друковані ЗМІ. Що стосується жінок, які є героїнями новин, то їх удвічі більше, ніж у друкованих виданнях.
За цей період моніторингу експертна думка жінок присутня у матеріалах більшості тем, за винятком освіти/науки, соцзахисту, волонтерства, благодійності та розваг. Найчастіше жінки коментували такі теми як кримінал- 100%, економіка та бізнес- 62 %. На рівні з чоловіками присутня їхня експертна думка у спортивних новинах (50%), про культуру/релігію (49%). У новинах з інших тематичних напрямків переважали коментарі чоловіків. Відсоток експертності жінок у політичних новинах -11%, у публікаціях на тему війни та армії- 11%. Найчастіше експертки фігурували у публікаціях видання Uzhgorod.net.ua - 56%, на сайтах «Закарпаття.онлайн» та «Голос Карпат» цей показник склав 33%. Видання «Zaholovok.com.ua» подавало думку жінок в інформаційних матеріалах найменше – всього 8%.
Найчастіше героїнями новинних заміток жінки за цей період були у матеріалах на тему та довкілля (50%), розваги/дозвілля (50%) та культура/релігія (48%). У публікаціях на іншу тематику частка жінок не перевищує 30%. Суттєву перевагу чоловіків зафіксовано у матеріалах на політичну тематику (91%), медицина/охорона здоров’я (87%) та війни (98%).
Варто зазначити, що в онлайн-виданнях активно використовуються фемінітиви. Їхня кількість у майже всіх виданнях становить понад 85%, за винятком сайту «Закарпаття.онлайн», де використання фемінітивів зафіксовано на рівні 67%. Взагалі не виявлено маскулінітивів (слів на позначення посад, професій тощо жінок у чоловічому роді) у виданнях «Про Захід» та «Голос Карпат». Мінімальна їх кількість у новинах сайту «Uzhgorod.net.ua».
Загалом, було зафіксовано такі фемінітиви: спеціалістка з комунікацій, майстриня, жителька, землевпорядниця, акторка, письменниця, організаторка, фотографка, авторка, співорганізаторка, речниця, начальниця та інші. Щодо маскулінітив, то траплялися такі: заступник прес-секретаря, керівник закладу, заступник директора з навчально-виховної роботи, учитель етики, учитель-методист та інші.
Згідно з цими даними, «Uzhgorod.net.ua» є гендернонайчутливішим інтернет-виданням квітня (Індекс гендерної чутливості – 57%). Найнижчі показники – у «Zaholovok.com.ua» (39%) та «Закарпаття.онлайн» (39%).
За результатами моніторингу у квітні 2023р. індекс гендерної чутливості закарпатських з склав 43%. Ознайомитися з даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу, а також на сторінці у Facebook.
Експертка з моніторингу – Ірина Бреза
__________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині та мережею прес-клубів України і медійних організацій.