Соціологи ГО «Карпатські обрії» упродовж вересня-грудня 2022 року здійснювали моніторинг та оцінку роботи Закарпатської митниці. Результати роботи проекту «Сприяння покращенню та оцінка роботи регіональної митниці Закарпаття. Проблеми та перспективи» презентували в Ужгородському прес-клубі.
Метою досліджень було проведення аналітичного та емпірико-соціологічного моніторингу по оцінці реформи митниці та окремих аспектів роботи територіальних органів Держмитслужби України в Закарпатській області. Як розповіла Руслана Джуган, керівниця проєкту, голова правління ГО «Карпатські обрії», кандидат соціологічних наук, «Карпатські обрії» виграли субгрант на проведення досліджень від Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Подібні проекти здійснювали ще 5 організацій в Україні, що стосувалися роботи інших митниць.
«Ми брали до уваги усі пункти пропуску, які є на Закарпатті. Наше дослідження складається із чотирьох частин: щомісячне опитування громадян України: із серпня по листопад, проведення двох фокус-груп із суб’єктами зовнішньої економічної діяльності, (імпортери та експортери), глибинне інтерв’ю очільника Закарпатської митниці, а також щодвотижневий огляд новин, які стосувалися митниці, - каже Руслана Джуган. - Найбільше респондентів перетинали кордон через пункт пропуску «Ужгород-Вишнє Нємєцке», «Тиса-Загонь», «Малий Березний – Убля», серед них найбільше автомобілем та автобусом, а також пішки, потягом та мікроавтобусом. Згідно з опитуванням, на самому пункті пропуску іноземної держави найдовше довелося чекати 8 годин, найменше- 0 хв. У черзі перед українським пункті пропуску – найбільше -12 год, найменше- 25 хв. Тривалість перебування на самому пункті пропуску склала від 4 хв. до 1 год. На запитання, яким чином відбувся паспортний та безпековий контроль: у 60% - співробітник взяв паспорту у руки, 41,5% попросили вийти із транспортного засобу, 40% самостійно підходили до віконця паспортного контролю. Особистий огляд був у 9% пасажирів, до 7,6% приходив службовий собака. Згідно з дослідженнями, якість обслуговування на пункті пропуску з українського боку оцінкою «5» оцінили 43%, «4» – 27,7%, «3» -14%, «2» – 3%, решта поставили «1». Якість обслуговування з боку іноземної держави: «5» – 33,8% респондентів, «4» – 30,7%, «3» – 6,5%, «2»-6,1%, решта- на «1».
Можна зробити висновок, що якість обслуговування з боку українського респонденти стабільно за 4 місяці оцінювали краще, ніж якість обслуговування іноземною стороною». 
За даними досліджень, усі респонденти вказували на існуючі проблеми на кордоні. Найбільше зазначали про наявність черг на кордоні, повільну роботу працівників митниці та прикордонників, а також закритий або відсутній туалет. Серед проблем також відсутність або низька якість українського мобільного зв’язку, відсутність місць для прийому їжі. 3% респондентів вказали про випадки вимагання неправомірної вигоди (це на пункті пропуску Чоп Тиса – Загонь). Стільки ж відзначили хамство з боку працівників митниці.
Третина респондентів в анкеті залишили побажання щодо умов покращення роботи митниці. Зокрема, це належне ставлення до людей, які перетинають кордон, не затримувати час; наявність смітників, нормальних санітарних умов; покращення санітарних умови у вбиральня; ввічливе спілкування з громадянами; зробити асфальт, покращення умов очікування. Опитування охопило 60 жінок та 5 чоловіків, віком від 17 до 72 років.
Мар’яна Химинець, дослідник-польовик, ГО «Карпатські обрії» детальніше розповіла про результати проведення двох фокус-груп із суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. За її словами, взяли участь представники компаній, які здійснюють транспортні пасажирські та вантажні перевезення, а також надають логістичні послуги. «На питання «Як змінилися обсяги експорту» підприємства відзначили скорочення на 50% пасажирських перевезень, вантажні збільшилися, одне з підприємств (логістичне передали свій склад для потреб Червоного Хреста. Щодо вантажних перевезень, об’єми скоротилися незначно – на 5%. Як зазначали представники підприємств з пасажирських перевезень, змінилася категорія людей, які користуються послугами, більшість транспортувалася після 24 лютого на евакуаційних рейсах, туристичні запити значно зменшилися, доходи впали, - зауважила Мар’яна Химинець.- Стосовно проблем на кордонах, то підприємці відзначили великі черги, низьку якість комунікації представників митниці з представниками бізнесу, подорожчання логістичних послуг. З нововведень: всі перевізники повинні реєструватися у програмі «Шлях».
Олексій Шафраньош, комунікаційний менеджер проєкту, кандидат політичних наук детальніше зупинився на моніторингу ЗМІ, які висвітлювали діяльність митників та прикордонників. «Ми проводили монторинг інформації, яка була у відкритому доступі. Частина матеріалів поширювалася безпосередньо митницею, інші матеріали- це журналістські публікації. Ще одна категорія- це повідомлення у соцмережах, зокрема, Телеграмі, які потім коментували вже офіційні структури, - каже Олексій Шафраньош. – Основні інфоприводи матеріалів- черги на кордонах, запровадження «митного безвізу», корупційні скандали та хабарі ( у листопаді) та нові призначення. «Тематика плинності кадрів така, то що за останні 3 роки ми маємо 8 керівників Закарпатської митниці. За останній рік вже змінилося троє людей. 4-5 місяців середній період керування», - додав експерт.
