Фейкова інформація як інфекція: швидко розповсюджується, якщо не чинити опору, зокрема – ігнорувати інформаційну гігієну. Сходження лавини, штрафи за перебування дітей на вулиці, бунт студентів через дистанційне навчання – такий недостовірний контент, серед іншого, розповсюджувався інформаційним простором Закарпаття за останні два роки. Джерело походження «інформаційної інфекції» різне: десь працівники ЗМІ просто перекрутили інфо, не розібравшись у деталях. Втім десь були і навмисні дії щодо розповсюдження фейків аби вести в оману суспільство. Ми згадали найгучніші фейки, що прокотилися Закарпаттям у 2020 та 2021 роках та спробували розібратися у природі їх походження.
Коронавірус наступає: дезінфекція неба, за прогулянку дітей – штраф
Якщо згадати весну 2020-го, то почалася вона із закриття країни на карантин у другій половині березня. На тему карантину та коронавірусу й зафіксовано перші потужні хвилі фейків-2020. Однією із перших неправдивих чуток у соцмережах прокотилася інформація, буцімто однієї весняної ночі із 23.00 до 05.00 на Закарпатті вертольоти запускатимуть у повітря ліки з метою дезінфекції, то ж людям, щонайменше, треба на ніч щільно закрити вікна. І звучить як жарт, і сам фейк породив жарти та меми, втім частина аудиторії серйозно сприйняла дану інфо. Із тієї ж серії хвилі недостовірності березня 2020 року є чутка, що активно розповсюджувалася у месенджерах батьківських груп шкіл та садочків – буцімто якщо діти в умовах карантину не перебуватимуть вдома – тобто їх буде зафіксовано на вулиці на прогулянці, – батькам загрожує штраф, а то й кримінальна відповідальність. Цікаво, що в окремих повідомленнях «автори» «новини» навіть не вказували, статті яких конкретно законів вони мають на увазі, згадуючи про адміністративну чи кримінальну відповідальність. А у тих меседжах, де закони таки були згадані конкретніше (стаття 184 Кодексу України про адмінправопорушення та стаття 166 Кримінального кодексу) – зміст статей кодексів не відповідав дійсності, адже у них йдеться про відповідальність за невиконання обов’язків щодо опіки над дітьми, але аж ніяк за їх прогулянки під час старту перших карантинних обмежень у нашій країні.
У квітні 2020-го, коли суспільство уже почало втомлюватися від повної карантинної зупинки і коли було оголошено, що карантин закінчується саме 24 квітня, країну, у тому числі і Закарпаття, охопив фейк буцімто карантин буде продовжено аж до травня місяця.
Можемо припустити, що всі згадані фейки були розроблені навмисне, можливо навіть спецслужбами країни-агресора, з метою дестабілізувати ситуацію в Україні, у тому числі – і на Закарпатті.
Частина Закарпаття – Угорщині та викрадач з морозивом
У червні 2020 року Україною пролетів геополітичний фейк – нібито Україна дарує Угорщині частину своєї території у вигляді Берегівського району. «Буквально за декілька днів фейкова публікація набрала тисячі репостів», – резюмував профільний сайт stopfake.org про ситуацію, на якому, власне, і була спростована дана дезінформація. А причиною породження цього фейку стала децентралізація, в рамках якої на Закарпатті об’єднали Виноградівський та Берегівський райони в один. Варто зазначити, що і в аналітичних колах окремі експерти натякали, що нібито таке рішення прийнято на догоду сусідньої держави. Втім те, що було лише припущенням політологів (і не факт, що вірним), швидко стало «фактом» на окремих сайтах чи сторінках соціальних мереж блогерів.
Новина, що на Закарпатті у тому ж Берегівському районі у місті Виноградів – чоловік намагається заманити до свого авта дітей, пригощаючи їх морозивом, облетіла загальноукраїнський інтернет-простір у серпні 2020-го. Проєкт від «Детектор Медіа» «Медіа Сапієнс» зазначає, що фейкова новина з’явилася на багатьох впізнаваних Інтернет-виданнях. Подавали її з такими заголовками: «Дядько хороший, я дам вам дороге морозиво», «Дядя хороший, не бійтеся мене», «Чоловік заманював дівчаток в іномарку: що пропонував та як виглядав», «На Закарпатье мужчина заманивал малолетних девочек в авто мороженым».
Загалом ця історія дуже нагадує дитячу гру «Зіпсований телефон», оскільки доля правди у «новині» була. Як поліція з’ясувала згодом, місцевий житель дійсно пригостив кількох дітей морозивом, бо мав залишок товару. Однак одній із місцевих жительок здалося, що таким чином чоловік заманює її неповнолітніх дітей із поганою метою. Жінка звернулася до поліції (що правильно), але... Ще й написала пост із негативною інфо у «Фейсбук» із своїми суб’єктивними враженнями про можливий запланований злочин. І тут понеслося. ЗМІ, забувши про стандарт перевірки інформації та надійності джерела, створили інформаційний хаос. Поліція з’ясувала що й до чого, виклала офіційну версію події, але... «Попри те, що жінка видалила свій допис, а поліція Закарпатської області заперечила заяву про спробу викрадення дітей — ЗМІ не відредагували своїх новин та не написали про результати перевірки правоохоронців», – резюмували в «Медіа Сапіенс». Можемо зробити висновок, що у цьому випадку головною причиною поширення фейку стало бажання окремих сайтів збільшити свою відвідуваність завдяки пощиренню такої « гостросюжетної новини».
Альтернативна реальність: лавина зійшла, жінку викрали, хімію розпилили
Цей рік ще не закінчився, але також виявився багатим на фейки, в які багато хто вірив (а, може, вірить і досі). Наприклад, один із місцевих сайтів у лютому «сенсаційно» поінформував, що на міжнародну автодорогу «Київ-Чоп» зійшла лавина. Навіть було продемонстровано відео. Яке, як виявилося із інформації рятувальників, було знято у Швейцарії, а на Закарпатті лавини у той період часу на тій дорозі не було. Мета фейку, можемо припустити, є накрутка лічильника сайту-першоджерела.
Навчання рятувальників – гасити лісові пожежі вертольотами, – знову стало причиною «оновленого» фейку про «розпилювання невідомої речовини» з повітря. У місцевій групі соцмережі підняли паніку та закликали писати звернення з цього приводу до державних та контролюючих органів. Автори фейку могли дійсно просто злякатися та почати поширювати паніку з наміром запобігти, на їх думку, проблемі. Але варіант навмисного дезінформування з метою посіяти паніку серед місцевих теж не виключений.
Ще один фейк, пов’язаний із нагнітанням паніки, зафіксований у травні у хустському сегменті інтернет-простору. Так комусь здалося (а, може, і навмисне вигадано), буцімто в одному із сіл місцеву жительку було викрадено серед білого дня. Першоджерело інформації – пост у соцмережі. Місцевій поліції довелося спростувати неправдиву новину.
Один із найостанніших резонансних фейків на Закарпатті зафіксовано нещодавно у жовтні – буцімто одна із студентських організацій звернулася до ректора Ужгородського національного університету щодо відновлення формату «живого» навчання замість дистанційного. У разі відмови – погрожували мирним страйком. Псевдоновина доволі швидко розлетілася як соціальними мережами, так і окремими сайтами. І не всі одразу звернули увагу, що мають справу із фейком. Хоча дарма, бо вже сам стиль написання тексту «звернення» явно не студентський, а, радше – інформаційне кілерство. «Негайно звільніть з посади проректора, який відповідав за підготовку до опалювального періоду! Він не справився, він повинен піти!», – йдеться серед іншого у «зверненні» у стилі інформаційного кілерства. Інші докази фейковості новини та фейковості самого існування студентської організації – її відсутність у державних реєстрах, відсутність у «зверненні» реальних прізвищ, створення фейсбук-сторінки організації напередодні появи підозрілого тексту звернення. Та попри це, ряд сайтів, що позиціонуються себе як електронні ЗМІ, розповсюдили недостовірну інформацію. Мета створення даної дезінформації, можемо припустити, – спроба дестабілізувати ситуацію у найбільшому виші Закарпатської області.
Наостанок варто згадати і одну із найоригінальніших неправдивих новин про події на Закарпатті – зіткнення в Ужгороді поліцейської патрульної машини із трамваєм. Це новина із 2016 року, але за своєю абсурдністю та широким поширенням українським інформаційним інтернет-простором заслуговує на увагу. Багато сайтів, у тому числі і впізнавані ЗМІ, передруковували інформацію, незважаючи на те, що у найменшому обласному центрі України немає ні трамваїв, ні тролейбусів.
Що ж робити із дезінформацією, яка останні роки гірше вірусів інфікує голови окремих людей, маніпулює громадською думкою, вводить суспільство в оману?.. Ця тема стала ключовою під час нещодавнього сьомого «Донбас медіа форуму». Серед рецептів від експертів рекомендується наступне:
1. Видаліть соцмережі з телефона.
2. Віддавайте перевагу якісним ЗМІ, а не соцмережам.
3. Перевіряйте інформацію перед тим, як її поширити.
4. Якщо бачите емоційне повідомлення — не реагуйте на нього (95%, що це фейк).
5. Споживайте не швидкі новини, а повільні (лонгриди, аналітику тощо), які дозволяють краще розібратися в тому, що відбувається.
6. Підтримуйте незалежні медіа.
Слушні поради, медіаграмотній людині ними варто скористатися. І тоді дезінформації навколо нас може стати помітно менше.
Ярослав Гулан для Zaholovok.com.ua
Матеріал підготовано у рамках медіа-кампанії «Вірю – не вірю»