Коронавірус і пандемія, пов’язана з ним, неабияк вплинула на малий бізнес і змусила підприємців у швидкому темпі пристосовуватись до нових умов. Когось карантин змусив згорнути діяльність, а комусь – дав поштовх для нових ідей та незвичних рішень.
Під час пандемії на Закарпатті Ужгородський преc-клуб, у рамках Адвокасі-кампанії напередодні місцевих виборів 2020 за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE), проводив опитування та анкетування підприємців в Ужгороді та інших містах Закарпаття. В результаті аналізу опитування, було визначено ТОП-5 пріоритетів для розвитку місцевого бізнесу:
- ефективні місцеві програми для підтримки дрібних підприємців, включаючи програми підтримки у період криз;
- розвиток місцевої інфраструктури;
- зменшення податкового навантаження, запровадження пільгових періодів оподаткування;
- чіткі та прозорі правила ведення бізнесу, встановлені місцевою владою;
- доступне кредитування співпраця місцевої влади та банків для вироблення конкретних кредитних програм у регіоні.
Зараз Ужгородський прес-клуб дізнавався, як закарпатські підприємці працювали в період пандемії, з якими проблемами стикнувся місцевий бізнес, наскільки актуальними були визначені пріоритети для розвитку підприємництва і чим допомогла місцева влада в період карантину.
COVID-19 став сильним випробуванням для малого бізнесу. Особливо для тих підприємців, які зовсім не мали можливості працювати під час карантину та тих, чия діяльність не пов’язана ні з продуктами харчування, ні з предметами першої необхідності. Проте, як свідчить статистика, повністю згорнуло діяльність не надто багато підприємців, якщо розглядати ситуацію в розрізі малого бізнесу та діяльності ФОПів.
За словами очільниці Ужгородського ЦНАПу Жанни Павлув, за період карантину в Ужгороді спостерігається майже однакова кількість зареєстрованих і закритих ФОПів: з 16 березня 2020 року по сьогоднішній час у місті зареєструвалися 1393 фізичні особи-підприємці, а закрили діяльність – 1386 ФОПів.
За інформацією Управління економічного розвитку міста Ужгородської міськради, для полегшення наслідків карантину для підприємців, було розроблено кілька рішень на рівні міста. Наприклад, було підприємців міста, які орендують комунальне майно, звільнили від орендної плати на весь період карантину та від зменшили на 50% плату за користування територіями для літніх терас. У квітні та грудні 2020 року міська рада також звільняла від сплати єдиного податку підприємців I та II груп спрощеної системи оподаткування, робота яких була заборонена через запровадження карантинних заходів, також підприємці на місяць були звільнені від земельного податку. Крім того, як зазначають в Управлінні економічного розвитку міста, на період карантину вдвічі зменшено плату за вуличну дрібно роздрібну торгівлю. Також влітку 2020 року міська рада прийняла програму, якою передбачено заходи з підтримки малого та середнього бізнесу. Зокрема, фінансова підтримка застрахованим особам, що отримали допомогу через портал ДІЯ з міського бюджету м. Ужгорода. Проте, фінансування на ці ініціативи поки не виділено.
Як зазначає підприємець та депутат Ужгородської районної ради від «Європейської солідарності» Володимир Комарницький, малий бізнес у місті не надто відчував підтримку з боку влади і карантин для підприємців був таки сильно відчутний: «Багато малого бізнесу або закрилось, або згорнуло діяльність. Вплинув карантин дуже сильно, навіть зараз, після відкриття всіх закладів і магазинів, після введення «зеленої» зони, немає потоку людей і втриматись на плаву легко не всім», – каже Володимир Комарницький. Він займається торгівлею меблями і зазначає, що підприємцям, котрі працюють не з продуктами і не з предметами першої необхідності, пережити карантин було доволі непросто. «У період карантину ми зовсім не працювали, але частину зарплати працівники отримували, оскільки для мене було важливо зберегти колектив. Було і певне полегшення – ми були звільнені від орендної плати на період жорсткого локдауну. Але навіть зараз можу сказати, що потік клієнтів не є високим, платоспроможність клієнтів досить низька. І це відчутно», – додає Володимир.
Щодо ініціатив, які політична сила планувала реалізувати для підтримки підприємців, депутат зазначає, що на рівні районної ради це втілити непросто: «Хотілось би впровадити наші ініціативи на рівні району, були певні ідеї, проте, наразі через процес децентралізації районні ради фактично не мають таких повноважень. Була ініціатива щодо зняття з підприємців, які працюють в Ужгородському районі, орендної плати на певний період, але депутати не підтримали це проект», – коментує Володимир Комарницький та додає, що сам як підприємець, котрий працює у місті, не відчувавсуттєвої підтримки чи допомоги від міської влади. «Отримав одноразову допомогу від держави в сумі 8 тисяч гривень. Але це мізер, якщо порівняти з впливом карантину на нас», – зазначає чоловік.
Схожої думки притримується і Валентин Штефаньо, підприємець, власник кондитерських та депутат Ужгородської міської ради (фракція «Слуги народу»). За його словами, під час карантину спостерігалося нерозуміння влади і бізнесу, проте, основна причина – швидкі темпи, в яких доводилось приймати важливі рішенні. Крім того, Валентин Штефаньо вважає, що ті, хто є підприємцями не лише юридично а й за своєю суттю, навіть у напружених умовах, коли важко щось планувати, шукали нові шляхи для виходу з кризи і нові рішення. Валентин зміг і зберегти весь колектив, і запустити нову продукцію саме під час локдауну.
«16 березня 2020 року, коли ввели карантин і всі заклади позакривали, я почав відразу думати, що можна буде зробити у найгіршому випадку. У мене було перше завдання – зберегти свій колектив. Я хочу, щоб усі люди, які працювали до карантину зі мною, залишилися. Для мене це було дуже важливо. Я бачив, що треба буде, можливо, обмежити деякий асортимент. Бо значна частина нашого асортименту вимагає бути присутнім у нашому закладі. У той момент ми вирішили, що будемо робити більше продукту, який є соціально затребуваний. Привезли техніку і почали робити більше хліба. Це продукт першої необхідності, ми на цьому пропрацювали весь карантин», – каже Валентин Штефаньо.
«Люди не виходили на роботу у звичайному режимі, але ми працювали практично кожен день. Нас хліб витягнув. Плюс я жодну поблажку від держави не отримував і не намагався отримати, тому що я зрозумів, що я це можу своїми силами витягнути. Я зміг домовитися з власниками приміщення, які пішли назустріч і розуміють складність ситуації, нам трохи зменшили орендну плату. Два місяці практично за оренду не платили, тільки податки і комунальні послуги», – додає кондитер.
Під час карантину Валентин Штефаньо розробив близько 10 видів хліба, перереєстрував потужності, щоб була можливість працювати і взяв кредит на поповнення обігових коштів.
«Багато було скарг на Штефаньо, мовляв у нас кафе, а ми працювали. Але я перереєстрував потужності як магазин і під час карантину ми працювали тільки в режимі магазину та пекарні. Був час, були можливості попрацювати в іншому напрямку, ми запустили 10 нових видів хліба і зараз отримали ще одну гілку в бізнесу. І дуже добре з цим працюємо», – зазначає Валентин.
Щодо допомоги місцевої влади підприємцям, Валентин Штефаньо зазначає, що під час карантину спостерігалося нерозуміння влади і бізнесу, було прийнято багато рішень, які суттєво не вплинули на роботу підприємців і не допомогли. «Ідея одноразової фінансової допомоги підприємцям була гарна, але, на мій погляд, її метод запровадження був вже з самого початку неправильний. Бо дуже багато коштів, які виділяли, потрапили не за своїм місцем призначення, так би мовити. Для мене 8 тисяч гривень нічого не вирішували. Є дійсно підприємці, для яких це було важливо. Але це все приймалося дуже швидко. Зараз цю програму треба переосмислити, відшліфувати, зважити всі за і проти, щоб на наступний раз ці кошти отримали ті люди, яким це дійсно необхідно», – вважає Валентин Штефаньо. «Було нерозуміння влади і бізнесу. Його треба було знайти і все було би нормально. Треба думати і приймати рішення, які допоможуть вижити в різних умовах. Це залежить не лише від ініціатив влади, в тому числі й місцевої, а й від самого підприємця. Бо під час карантину було більше не якихось варіантів рішень з боку бізнесу, а просто «дозвольте працювати» – і все. Так теж не можна», – додає він. Валентин Штефаньо.
На рівні області, за ініціативи Закарпатської ОДА, розроблено проект «Програми розвитку малого і середнього підприємництва на території територіальних громад на 2021-2023 роки», яку пропонують затвердити рівні територіальних громад. За словами Івана Завидняка, в.о. директора департаменту економічного та регіонального розвитку, торгівлі, залучення інвестицій Закарпатської ОДА, станом на сьогодні, «у 13 територіальних громадах затверджено відповідні програми розвитку малого та середнього підприємництва, в рамках яких передбачено фінансову підтримку малого та середнього підприємництва за рахунок коштів місцевих бюджетів». «Крім того, Центром підтримки підприємництва при департаменті через соціальні мережі здійснюється систематичне інформування суб’єктів малого та середнього підприємництва про зміни в законодавстві, проводяться навчання та надаються консультації для суб’єктів господарювання», – додає Іван Завидняк.
Під час карантину на Закарпатті, попри всю складність ситуації, деякі бізнеси не тільки запустили нові продукти чи переорієнтували діяльність, деякі підприємці навіть реалізували свої грандіозні проекти. Однак, це, скоріш, не завдяки, а на противагу всім проблемам та складнощам, пов’язаним із карантином. «Не знаю жодного малого підприємця, якому дуже пішов би на користь карантин. Більшість або згорнули виробництво, або сильно зменшили обсяги», – каже Інна Пригара, підприємиця, одна із керівників знаменитої «Селиської сироварні» та першого на Закарпатті магазину локальних продуктів «Селиський ракаш».
«Це дуже відчутно. Особливо по магазину. Потрібно робити замовлення заздалегідь, оскільки готових продуктів на складах нема. Всі переживають за реалізацію та виробляють продукцію в дуже обмеженому обсязі», – пояснює Інна Пригара. За її словами, «Селиська сироварня» фактично допомогою не скористалася: «Наші КВЕДи не були в переліку тих, кому були передбачені виплати. Проте, ми отримували допомогу для працівників у перший період карантину: держава доплачувала втрату зарплатні через скорочення робочих годин. Це були приблизно перші кілька місяців. Чи було це дуже ефективно? Складно сказати, бо багато підприємців тільки фіктивно зробили скорочення годин і отримували кошти. Це викачування грошей з бюджету», – вважає Інна Пригара.
«Треба було думати про те, як зробити ситуацію відносно стабільною, щоби підприємці могли почуватися більш безпечно. Люди досі переживають, нема відчуття стабільності, але відчуття незрозумілості залишилося, попри те, що маємо зараз «зелену» зону», – додає вона.
Попри складнощі та карантин, команда «Селиської сироварні» та еко-ферми «Зелений гай» змогли реалізувати два проекти, які вже завоювали популярність далеко за межами Закарпаття. Це – магазин локальних продуктів «Селиський ракаш», який розпочав роботу під час карантину, та унікальний slow food ресторан «Ґелета», який відкрився нещодавно. «Ми дуже довго готувалися, почали планувати ці проекти 5-6 років тому. І в період ковідної пандемії у нас майже все було готове до старту. Довелось перенесли відкриття до часу, коли можна почати працювати більш-менш повноцінно. І це була для нас чудова можливість, щоби встигнути провести навчання персоналу на досить високому рівні. Тобто, період, коли немає багато клієнтів, став для нас досить корисним», – розповідає Інна Пригара.
«Будь-який бізнес, який відкривається зараз, якийсь час буде збитковим. Але треба розуміти, що це – час на адаптацію, час на навчання і час для допомоги місцевим жителям, які втратили роботу, повернулися із заробітків закордоном і їм складно адаптуватися. Це – можливість дати цим людям нову роботу і гарна можливість прив’язати цих людей до Закарпаття. Для нас це не менш важливо»,– підкреслює Інна.
На думку заступника голови Закарпатської обласної ради Дениса Мана («Європейська солідарність»), карантин став складним форс-мажором для економіки області. «Безумовно, його вплив суттєвий і для багатьох бізнесів він виявився вбивчий. Компенсаторні заходи влади виявилися не для всіх рятівними. Місцева влада має направду не так багато важелів, однак питання оренди комунального майна, чи питання місцевих податків і зборів абсолютно є в компетенції сільських, міських, районних та обласної ради», – вважає Денис Ман. За його словами, торік, під час жорсткого локдауну Закарпатська облрада скористалася можливістю зняти питання оренди для бізнесу, який орендує комунальні приміщення. «Можливо, це не надто суттєво, однак в умовах, коли все зачинено, платити складно, бо дохід не генерується підприємцями», – коментує депутат. «Будучи директором департаменту економіки, я ініціював розробку двох рішень, що мали орієнтованість на бізнес: відшкодування відсотків за кредитами та конкурс стартапів», – додає Денис Ман. На його думку, саме конкурс стартапів для підприємців-початківців – це один із найбільших кроків місцевої влади назустріч бізнесу.
«Потужно і широко конкурс стартапів запрацював торік: нам вдалося провести його не лише із залученням грошей обласного бюджету, але й грантовими можливостями. Маючи крутий досвід, цього року ми виділили 1,7 млн гривень для підтримки стартапів у обласному бюджеті. Завдяки такій підтримці підприємці-початківці мають можливість отримати безповоротно до 100 тисяч гривень на реалізацію власної підприємницької ініціативи. Вважаю, сьогодні цей механізм найбільшим досягненням назустріч закарпатському бізнесу з боку обласної влади та вдячний агентству регіонального розвитку і транскордонного співробітництва "Закарпаття" Закарпатської обласної ради за якісну модерацію цього конкурсу стартапів», – підкреслює Денис Ман.
«На майбутнє, – додає заступник голови облради – мусимо підсилити інституційну спроможність територіальних громад в питанні підтримки бізнесу, бо саме вони є ключовими в плані підтримки. Однак, не полишимо спроб відшукати додаткові кошти в різних бюджетних та позабюджетних програмах », – наголошує Денис Ман. За його словами, наразі в обласній раді припрацьовують механізм державно-приватного партнерства. Поки що таких проєктів в області практично немає, проте, Денис Ман сподівається, що вони будуть, принаймні у сфері медицини, культури і спорту. «У цих галузях ми вже дещо просунулися назустріч конкретним ініціативам», – каже Денис Ман.
Аня Семенюк, Ужгородський прес-клуб
Матеріал підготовано
Захід проходить у рамках "Адвокасі-кампанії напередодні місцевих виборів 2020 проведена за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE)"