Новини

Справа Свидовця: чи можливо врятувати Карпати від забудови?

9 жовтня судді Верховного Суду вирішать долю Свидовця. Це гірський масив у Карпатах, де збереглися праліси, високогірні луки, льодовикові озера та неймовірні гірські річки. Окрім ведмедів та рисі, на Свидовці можна побачити близько сотні інших рідкісних тварин. Про це пише громадська ініціатива "Голка" спеціально для "Лівого берега"


Те, що намагаються зберегти екологи та місцеві, для недоброчесного бізнесу – можливість запустити свій новий проєкт – гірськолижний курорт. Так, товариство, яке будувало “Буковель”, вирішило зробити ще один курорт у диких Карпатах – “Свидовець”. Площа, на якій хочуть будувати, сягає понад 1400 га.  

Мова про товариство “Скорзонера”, одним із кінцевих бенефіціарів якого, як свідчить низка публікацій, є олігарх Ігор Коломойський. Він, до речі, залишається під вартою і вирішив не вносити заставу. Йому підозрюють у шахрайстві.  

Фірма “Скорзонера” ще 7 років тому звернулася до Тячівської райдержадміністрації, аби розробити детальний план території для нового курорту “Свидовець”. Таке ж рішення підтримали й у Рахівському районі. Обидві адміністрації порушили процедуру громадських обговорень. Тому міжнародна благодійна організація “Екологія. Право. Людина” оскаржує ці рішення й дійшла до Верховного Суду. Прокуратура також оскаржує ці рішення, але в окремих судових процесах. 

Громадська ініціатива “Голка” напередодні судового засідання вивчала ситуацію.

З-поміж акціонерних компаній вже згаданої “Скорзонери” є фірма, що належить дружині ексдиректора “Буковелю” – бізнес-партнеру Коломойського та екснардепу Олександрові Шевченку. Це “Галичина–Цукор”. Тому й не дивно, що новий курорт “Свидовець”, згідно з проєктом, має бути поєднаний з “Буковелем” та ще двома курортами – “Бистриця” та “Турбат”.

Справа в тому, що перед повномасштабним вторгненням компанія “Буковель” звернулась до місцевої влади сіл Поляниця (Івано-Франківщина) та Усть-Чорна (Закарпатська область) для отримання дозволу на будівництво цих двох лижних курортів. І селищні ради зрештою надали дозволи на розроблення проекту містобудівної документації.

Графіка: Free Svydovets

Аделіна Захарченко, активістка Free Svydovets: "Це буде курорт-монстр, який має займати площу 2800 га, на додачу до існуючого вже “Буковелю”. Три нові курорти разом з чинним “Буковелем”, як планується, прийматимуть 65 000 відпочивальників. Це ціле місто, наче половина Ужгорода, і можете собі уявити, який це буде мати згубний вплив на природу і тваринний світ Карпат".

Фото: Free Svydovets

Але, крім прізвищ олігарха Коломойського й екснардепа Шевченка, у цій історії фігурує ще одне відоме прізвище – Палиці. Це родина чинного народного депутата Ігоря Палиці.

"Як ідеться у звіті, опублікованому Bruno Manser Fonds, головним акціонером “Скорзонера-Закарпаття”, де у бенефіціарних власників торік з'явилися Палиці, є товариство “Буковель”. Право власності на це товариство перейшло до двох членів сім’ї нардепа Ігоря Палиці, одного з найближчих бізнес-партнерів Коломойського та його політичного союзника. Мова йде про Оксану та Захара Палиць – колишню дружину та дорослого сина Ігоря Палиці. Хоча Палиці відкидають заяви про те, що Коломойський і досі має частку в “Буковелі”, і кажуть, що вони пройшли через “фінансове розлучення”, як на мене, немає підстав вважати, що відбулась законна передача права власності на ТОВ “Буковель” між двома незалежними сторонами", каже Аделіна Захарченко, – активістка Free Svydovets.


Свидовець – це унікальне місце в Україні, де добре збереглися форми рельєфу останнього льодовикового періоду. Провідний юрист міжнародного благодійного об’єднання “Екологія. Право. Людина” Анатолій Павелко пояснює, що ці території накопичують воду у вигляді снігу та дощову воду, а потім повільно віддають, забезпечуючи живильною вологою басейн Тиси:

Анатолій Павелко, провідний юрист міжнародного благодійного об’єднання «Екологія. Право. Людина» каже: "Курорт хочуть будувати саме тут, бо є можливість дістатися до високогірного снігу, який є регулятором водності річок, а також щоб забирати воду, з якої виробляти штучний сніг. Наслідки від такої діяльності нічого доброго не віщують: проблеми з якістю і кількістю води нижче за течією, можливе посилення повеней і паводків внаслідок зменшення поглинання і накопичення води на забудованих територіях. Потенційні жертви - це не тільки гірське природне високогір'я, але й громади нижче за течією. Негативний вплив може поширитись і на інші країни, адже Тиса протікає територією 5 країн і відіграє важливу роль у їх водозабезпеченні".

Є й загроза для рідкісних рослин. На Свидовецькому хребті науковці виявили щонайменше близько 130 рослин, які мають різні природоохоронні статуси. Про це розповідає еколог Богдан Кученко: "По суті майже всі популяції цих видів рослин будуть зазнавати критичного впливу. Крім того, будуть знищені або пошкоджені з втратою статусу понад 400 га пралісів і квазіпралісів. Постраждають і рідкісні тварини".

Негативні наслідки можуть бути не лише для природи, а й для людей. Експерти наголошують, що північні схили масиву Свидовець – лавинно-активні ділянки. Ідеться про небезпеку снігових лавин для туристів. Про це йдеться у звіті Дунайсько-Карпатської програми за результатам дослідження Свидовецького масиву за підтримки Bruno Manser Foundation.

Саме тому активісти ініціювали петицію до президента, яку підтримали понад 25 000 громадян. Володимира Зеленського просили створити заказник загальнодержавного значення “Вільний Свидовець” та не допустити будівництва гірськолижних курортів. Площа заказника мала становити 17550 га, більша частина – державний фонд, яким опікується держпідприємство “Ліси України”. Решта – землі сільськогосподарського призначення.

Президент перенаправив петицію на прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Ініціатори петиції повідомили, що місцева рада відмовилася створювати заказник. 

У прес-службі Міндовкілля громадській ініціативі “Голка” повідомили: 

Ми підтримали клопотання громадськості про оголошення ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Вільний Свидовець” та направили відповідні матеріали до Закарпатської обласної військової адміністрації для подальшої роботи над його створенням. Крім того, наголошуємо, що будівництво туристичного комплексу “Свидовець” підлягає проходженню процедури оцінки впливу на довкілля. На сьогодні Міндовкіллям така процедура не здійснювалася.

Наразі є три ключові судові провадження. Одне, як зазначалося вище, веде організація “Екологія. Право. Людина”, а ще два навесні ініціювала прокуратура. Справа, де позивачем є громадська організація, слухається у Верховному суді. Судді, які розглядають справу: Лариса Мороз, Анна Бучик, Андрій Рибачук.  

Прокуратура теж вимагає скасувати розпорядження Рахівської та Тячівської райдержадміністрацій про затвердження детального плану для курорту “Свидовець”. Ці дві справи справи слухаються в Закарпатському окружному адмінсуді. В Офісі Генпрокурора пояснюють, що про справу, яка розглядається зараз у Верховному Суді, дізналися на стадії касаційного перегляду і не змогли вступити як сторона і тому обласна прокуратура подала свої позови:

Ці позови не впливають на розгляд Верховним Судом справи, оскільки Кодекс адміністративного судочинства передбачає, що нормативно-правовий акт, а в даному випадку це спірні розпорядження Тячівської і Рахівської райдержадміністрацій, може оскаржуватися будь-якою особою, яка вважає, що цим актом порушено її права та інтереси. Громадські слухання тут не проводили належним чином щодо обговорення детального плану території. Більше того, прийнятий детальний план курорту не відповідає державним та регіональним інтересам, – повідомляють у прес-службі Офісу генерального прокурора.

Щодо рішень місцевих рад Закарпатської та Івано-Франківської областей про розроблення детальних планів територій для курортів “Бистриця” та “Турбат” за зверненням товариства “Буковель”, то проєкти містобудівної документації тут ще не розроблені. Спеціалізована екологічна прокуратура переконує, що стежить за цим питанням.

В Офісі генерального прокурора також додають, що Спеціальна екологічна прокуратура вивчає питання створення заказника загальнодержавного значення на цій території. Вона вже отримала інформацію від Міндовкілля та Закарпатської обласної військової адміністрації і готує додаткові запити з метою отримання інформації для захисту цінних територій.

Довідково: Свидовець входить до Смарагдової мережі – це особливо цінні території в Євросоюзі, де рідкісні тварини і рослини перебувають під охороною. Україна теж мала б захищати таку мережу. Цього вимагає Бернська конвенція, але для цього Парламент має ухвалити відповідний проєкт закону, досі цього не сталося (4461).

Тетяна Шаміна, громадська ініціатива "Голка" для "Лівого берега"

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.