У Закарпатській області триває підготовка регіонального Плану заходів на 2026–2028 роки з реалізації Національної Стратегії сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року (затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 р. № 866-р).
До обговорення та напрацювання Національного плану заходів на 2026–2028 роки долучилися громадська організація «Карпатська Агенція Прав Людини «ВЕСТЕД», експерти якої надали ряд рекомендацій щодо врахування ґендерно чутливих даних, посилення компоненту впровадження ґендерної рівності та включення заходів щодо протидії ґендерно зумовленому насильству. Частково пропозиції були враховані. Розпорядженням Кабінет Міністрів України від 12 березня 2026 р. № 231-р затверджено «Операційний план заходів на 2026-2028 роки з реалізації Стратегії сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року». У вказаному плані серед індикаторів є зменшення кількості випадків насильства за ознакою статі, враховано необхідність долання дискримінації за ознакою ґендеру та передбачено підвищення рівня компетентності працівників, що надають допомогу постраждалим, у тому числі від ГЗН.
На разі відбувається підготовка Плану заходів на 2026-2028 роки з реалізації Стратегії сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року у Закарпатській області. У цьому контексті громадська організація «Карпатська Агенція Прав Людини «ВЕСТЕД» напрацювала низку пропозицій, спрямованих на вирішення найбільш гострих проблем ромської громади, зокрема у сферах ґендерної рівності, протидії насильству, доступу до освіти та працевлаштування.
Чому це важливо
Депутат Ужгородської міської ради, лідер ромської громади Мирослав Горват пояснив: «Попри наявність Національної стратегії, ромська громада й надалі стикається з системними викликами: обмеженим доступом до якісної освіти, низьким рівнем зайнятості, дискримінацією, а також високими ризиками насильства».
Експертка, голова секретаріату Коаліції 1325-Закарпаття та керівниця Центру гендерної освіти при УжНУ Маріанна Колодій зауважила, що «особливо вразливими залишаються жінки та дівчата ромської національності, які нерідко перебувають у ситуації подвійної дискримінації. Саме тому запропоновані ініціативи мають на меті не лише формальне виконання Стратегії, а реальне покращення якості життя ромської спільноти в регіоні».
Перша пропозиція стосується вдосконалення підходів до збору інформації про становище ромської громади. Йдеться не просто про статистику, а про якісно новий формат дослідження - із врахуванням гендерного компоненту.
Другою ключовою пропозицією є включення до Плану окремого завдання, присвяченого гендерній рівності та протидії насильству. Передбачається комплексний підхід, який охоплює одразу кілька рівнів. По-перше, інформаційні кампанії. Вони мають проводитися як безпосередньо у місцях компактного проживання ромів, так і через медіа. Їхня мета - змінити усталені уявлення про ролі жінок і чоловіків, подолати стереотипи та сформувати розуміння рівності як базової цінності. По-друге, окремий акцент робиться на підвищенні обізнаності про гендерно зумовлене насильство. Йдеться про пояснення: що саме вважається насильством; які існують його форми; куди звертатися по допомогу.
По-третє, пропонується навчати тих, хто безпосередньо працює з такими випадками - правоохоронців, суддів, соціальних працівників. Це дозволить зробити реагування на насильство більш професійним і чутливим до специфіки ромської громади. У результаті такі заходи мають не лише зменшити рівень насильства, а й створити середовище, у якому постраждалі не боятимуться звертатися по допомогу.
Третій блок пропозицій стосується освіти, причому акцент зроблено не лише на дітях, а й на дорослих. Пропонується створити можливості для чоловіків і жінок ромської національності, які з різних причин не здобули середню освіту, повернутися до навчання. Для цього передбачено: запровадження вечірньої форми навчання; розвиток гнучких освітніх програм; створення умов для поєднання навчання з роботою чи сімейними обов’язками. Окремий напрям - альтернативна освіта. Йдеться про можливість здобуття професійних навичок, які мають реальний попит на ринку праці. Це можуть бути робітничі спеціальності, короткострокові курси, перекваліфікація. Також важливим є навчання фінансовій грамотності та безпечному користуванню інтернетом. У сучасному світі ці навички є базовими для соціальної інтеграції та економічної самостійності.
Окремою пропозицією є підтримка ромської молоді, яка вступає до закладів професійно-технічної освіти. Передбачається запровадження стипендій для: талановитих студентів; молоді з родин, що перебувають у складних життєвих обставинах. Це рішення має подвійний ефект: з одного боку мотивує молодь здобувати освіту, з іншого - зменшує фінансові бар’єри, які часто стають причиною відмови від навчання.
П’ята група пропозицій спрямована на розвиток економічної активності, особливо серед ромських жінок. Йдеться про створення повноцінної системи підтримки підприємництва, яка включає: навчальні програми з основ ведення бізнесу; консультації та супровід на всіх етапах; менторську підтримку; доступ до фінансових інструментів (мікрогрантів та пільгових кредитів). Особливий акцент на жінках пояснюється тим, що саме вони найчастіше стикаються з економічною залежністю. Розвиток власної справи дає їм можливість отримати стабільний дохід, підвищити свою роль у сім’ї та громаді, а також зменшити ризики потрапляння у ситуації насильства.
Останній блок пропозицій стосується дітей ромської національності, які залишилися без батьківського піклування. Пропонується зробити акцент на сімейних формах виховання, замість інституційного догляду. Для цього передбачено: інформаційні кампанії щодо усиновлення та інших форм сімейного виховання; підготовку ромських родин до ролі патронатних вихователів; підтримку створення прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу. Водночас важливою складовою є надання комплексної підтримки таким сім’ям (психологічної, консультативної та матеріальної). Це дозволить дітям зростати у більш стабільному та безпечному середовищі, зберігаючи зв’язок із власною культурою та громадою.
Детальні пропозиції із чіткими переліками заходів ГО «КАПЛ «ВЕСТЕД» подало на розгляд до Закарпатської ОВА-ОДА.
Про виконавця: “Вестед”
Карпатська агенція прав людини “Вестед” - правозахисна організація із Закарпаття, яка працює на перетині прав людини, соціальної мобілізації та доступу до правосуддя. Організація має багаторічний досвід роботи з вразливими групами, зокрема ромськими громадами та ВПО, і активно впроваджує інклюзивні формати допомоги та освіти.
Про фонд
Фонд ООН для припинення насильства щодо жінок (UN Trust Fund) — це єдиний глобальний механізм надання грантів, який повністю присвячений боротьбі з усіма формами насильства щодо жінок і дівчат на місцевому, національному та регіональному рівнях. На сьогодні Фонд підтримав 609 організацій у 140 країнах і територіях.
Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Фонду ООН для припинення насильства щодо жінок. Проте висловлені думки та поданий зміст не відображають офіційну позицію або схвалення з боку Організації Об’єднаних Націй.
Контакт для медіа та партнерства
📞 https://sites.google.com/kaplvested.info/assistant