«Моє прізвище було у списку тих, хто вибуває, ще до конкурсу», - каже учасниця кулінарного шоу «Майстер-шеф» Ольга Васіч
На українському телебаченні - навала реаліті-шоу. Зараз модно під камерами не лише співати і танцювати, але й одружуватися, дітей виховувати тощо. Життя під склом процвітає. Цікаво, що чи не в кожному проекті встигають засвітитися і закарпатці. Так, в досить популярному кулінарному шоу «Майстер-шеф» участь брала ужгородка Ольга Васіч. Вона, власне, і погодилася розповісти Zaholovok.com.ua, чого нам не показують і що залишається за змонтованими кадрами.
Олю, а як Ви взагалі потрапили на проект «Майстер-шеф»?
Мене дочка зареєструвала – на «Пекельну кухню» і «Майстер шеф». Але я пропустила всі кастинги – якраз свята новорічні йшли, і я геть про це забула. Та якось дзвонять мені з СТБ і пропонують приїхати в Київ. Там якраз додатковий набір оголосили, бо, як мені казали, неявка була дуже велика.
Можете розказати, як узагалі проходив кастинг?
Ну приїхала я, значить, у Київ. Людей було страшно багато. Кастинг навіть у двох місцях проводили. Мені пощастило, бо мою групу знімали в центрі.
Ну так. Спочатку заповнюєш анкету і сидиш – чекаєш поки викличуть.
А страву коли готувати?
Вже з готовою треба було прийти. Я приготувала голяшку з печеною картоплею і бринзою. Добре, що у мене родич на бульварі Шевченка живе, а то від Будинку вчителя (там кастинг проходив) – два кроки. Я дуже переживала, щоб у мене все свіже було. А людям, дивлюся, хоч би що. Я навіть не розуміла, що там деякі приготували – нарізали салат, вигляду то вже немало ніякого. Для чого люди приїхали? Засвітися чи як? У мене був шок, я не думала, що все буде так не серйозно.
Словом, заходжу я в кімнатку на презентацію страви (останньою, до речі, бо поїзд пізно приїхав). А там сидить молодий хлопець – років 17-18-ти, оператор на тебе камеру наводить і давай демонструй свою страву. І все – до побачення.
Тоді телефонують – «ми вас раді поздоровити, ви пройшли в сотню. Ви маєте сказати, яку страву будете готувати, взяти якісь заготовки і приїхати».
І яку страву задекларували?
Думала готувати бограч. Але коли приїхала туди із заготовками, мені сказали, що все відміняється. І вже треба за 40 хвилин приготувати страву з продуктів, які сам купиш в супермаркеті. Робити було нічого, приготувала я словацький делікатес.
Але найцікавіше у цих кастингах, що навіть, якщо приготуєш страву першим, маєш інших чекати. Так я, - найбистріше приготувала, підняла руку і думаю, що вже заходити. Аж ніяк. Ждемо всі, люди готують по півтори години. Ця Таня з «Холостяка» - це взагалі жах був. Ціле кіно з нею.
Але менше з тим. Коли я зайшла, той словацький делікатес… Лечо пропиталося. Словом, почала я презентацію. Я кажу журі, що наша закарпатська кухня має бути ситна, тому вона в основному жирна. Хотіла представити як воно є. Боже, як мене цей Микола Тищенко почав вичитувати – це не корисно, калорійно, зараз уже інші тенденції. Але Ектор таки дав мені фартуха. І я пройшла в п’ятдесятку.
Все таки вмовили суддів?
Ви знаєте, я ж чого поїхала на «Майстер-шеф»? Я дуже додому хочу вернутися (сама я з Київської області). Я чогось думала, що цей конкурс - це мій шанс. Тому дуже серйозно його сприйняла. І от я в сльозах, обіцяю, що буду ліпше готувати, в тому числі - здорову їжу. Тут ще й мою дочку Тамілу викликали. «Що вам подобається з того, що мама готує?», - питають. А мала розгубилася, та й каже «вона таку смачну капусту готує з м’ясом». Сегединський дитина мала на увазі.
Так я і поїхала додому чекати. І тут я прекрасно відпочиваю в Солотвині, як дзвонять мені після обіду, годині в четвертій, і кажуть – вам треба бути завтра в Києві на 10 годину ранку. Боже, а туди білетів нема. На щастя, добрі люди допомогли – знайшли квиток, довезли в Мукачево, а вже звідти я добиралася в Київ.
Приїжджаю трохи пізніше, сіль на вухах, - як була в Солотвині, так і приїхала. Ну і починаю виясняти, чому мені нічого не сказали заздалегідь, якщо в анкеті писала, що мене треба попереджати за 2 тижні. А вони кажуть: «Ви договір підписували, вас ніхто попереджати не мав, що скажемо, те і будете робити». Ой, думаю, то щось не серйозно.
А яким було наступне випробування? Якщо не помиляюся, треба було впоратися з КАМАЗом цибулі?
Я чогось зразу подумала, що буде нарізка. На зйомку взяли цього кухаря, який у 250 кращих світу входить. Але я одного не можу зрозуміти - у нас існує нарізка соломкою і кубиком. Він це називав якось по-французьки. Ну хіба не можна сказати по-людськи?
Що мене вразило, так це те,що викинули людей, які справді професійно нарізали. Як це побачила – настрій зразу пропав. Там був хлопець один – Саша. От у нього талант бути кухарем. І коли наступного разу ліпили вареники, він сам зняв фартух і пішов. Бо він теж думав, що буде як на «Пекельній кухні» - серйозно і професійно. А «Майстер-шеф» - навіть не розберу що це. Я чогось думала, що це буде шоу для кухарів. А то зовсім інакше вийшло.
Олю, але все таки далі, в тридцятку, пройшли?
Пройшла. І там уже треба було приготувати страву з яєць. Розказати правду, як було?
Аякже.
З усієї групи я одна була без мікрофона. Ну «провтикали» організатори. А тут - заходити в двері, зйомка ж іде. Кричать мені – «Васіч, Васіч, на вас є апаратура». Кажу, що немає. Тоді відправляють у звукорежисерську кімнату. Там на мене ніхто уваги не звертає. Аж дивлюся - листки з іменами учасників «Майстер-шефа». Ну я і почала гортати. В самому кінці бачу написані чорною ручкою прізвища 6-8 чоловік. І моє там. І ці прізвища червоним маркером викреслені. Ще до конкурсу. Я, як це побачила, кажу тим, кого знала, що вони наче не проходять. Ну мені учасники і кажуть – «пішла ти геть, тобі на «Битву екстрасенсів». Я ж не пояснювала, звідки таку інформацію взяла. В душі ще сподівалася, що не так зрозуміла.
Спочатку я хотіла підсмажити овочі і зверху на них викласти яйце-пашот. Але потім подумала, для чого старатися, якщо все одно далі не проходжу. Тому відварюю яйця і фарширую їх. Причому була умова - якщо ти готуєш щось гостре чи пікантне,ти повинна повідомити про це суддів. А я думаю – гори воно все пропадом. Так мені було образливо. Я тепер у всі ці кастинги в житті не повірю. І я в ті яйця «фігачу» часника. Хоч він туди і не йде. Але все одно - 3 зубка на 3 половинки яєчок кладу. Вже спеціально.
І що ви думаєте, тих людей, яких я попереджала, що їх виженуть, справді виганяли. Мене вразила історія з одним хлопцем – вдівцем. У нього троє діток. І він перед цим конкурсом підходить до режисера і питає, чи буде у нього можливість, якщо пройде далі, дітей контролювати? Йому відповідають – «так, не переживай, щось придумаємо». І він у цьому списку був перекреслений останнім. Тобто в той день, як він попросився, його убрали. Йому вирішили проблему – будь із дітьми, далі ти в проект не йдеш.
І тут викликають мене – я в останній трійці була. Бере цей Тищенко яйце і зразу каже: «Мне тут не надо много говорить. Я уже вижу, что это яйца фаршированные. Этим меня не удивишь». «Та я знаю,що це яйця фаршировані», - кажу. А сама думаю – яка штучність, ведучі ви, а не журі.
І тут черга Анфіси пробувати: «Ольга, здесь очень много чеснока. У меня были планы с Эктором и Николаем на вечер». Я кажу – та що, з двома зразу?
І вас попросили зняти фартух?
Та ясно. В ефірі ще було, що наче Микола Тищенко щось там говорив про те, що це застаріло. Але це неправда, бо не казав він мені такого. Змонтували напевно. Я як побачила ту свою зйомку (дивилася її і в середу, і в неділю), у мене шок був. Я напилася корвалолу та лежала вдома від неправди тої.
Дивлюся я далі цей «Майстер-шеф». І люди добрі, оцей довгий, гламур із Кіровограда, який разом зі мною вибув, знову на проекті. І не знаю як. Може, гнучкіший був. А зі мною проблем напевно боялися.
Зараз не шкодуєте, що все таки взяли участь у цьому шоу?
Шкодую. За те, що витратила свій час, гроші. Я чогось думаю, що проект на 1+1 серйозніший. Я хотіла туди на кастинги поїхати, мене і чоловік із донькою дуже підтримали. Може, ще навіть і поїду. Не знаю.
А щодо «Мастер-шефа», я не можу зрозуміти, наприклад, чому Анфіса Чехова, а не Даша Малахова. Хіба у нас своїх немає? Чи тої ж Ольги Сумської, яка себе з кухнею намагається зв’язати. А Чехова, бо вона коктейлі любить пити?
Щодо Ектора – як можна було готувати королеві Англії, принцесі Діані, ще багатьом відомим людям і об’явитися в Україні. Звідки у нас гроші, щоб знайти нам такого повара? Микола Тищенко ну ще нехай. Він ресторатор, гурман. Ще його я сприймаю. Я це все тільки потім зрозуміла, коли вже після проекту розклала все по полицях.
Олю, а на завершення не могли б поділитися рецептом своєї коронної страви?
Я хоч і кухар, але вдома готувати не люблю. Але одна страва на святковому столі мусить у мене завжди бути – риба фарширована.
Візьмемо форель. Десь 1200 грам. Очищаємо її, знімаємо шкірку – як панчоху. М’якоть залишається на кістках. Потім її треба відділити, пропустити на м’ясорубці. В цей фарш додаємо смаженої цибульки, сиру твердого, смажених грибочків (бажано біленьких). І сушені грибочки можна перетерти на блендері – для смаку. Туди ж пару яєць, додати білий хліб, замочений у молоці, це все змішати і нафарширувати форель. І в духовку – на 30-45 хвилин, залежно від величини рибки. Смакота неймовірна.
Людмила Олійник, спеціально для Zaholovok.com.ua
Фото з особистого архіву О. Васіч
