Центр Ужгород, вулиця Фединця, вдовж один за одним вишикувалися магазини з одягом з Європи. Так у нас звикли називати секондхенд-крамниці, які для одних-- справжній порятунок, для інших- місце, де можна знайти оригінальну річ за невеликі гроші, для ще інших – не варте уваги лахміття. Чому б не поцікавитися, як живуть карантинні секонди та що в них найчастіше купують.
Заходжу в один із секонд-хендів, там, як завжди, купа людей, що поспіхом шукають щось для себе або родичів. Розумію їх, інколи дійсно можна знайти хороші брендові речі, за які в магазинах потрібно заплатити й по декілька тисяч гривень. З самого входу починаю відчувати цей в’їдливий і знайомий багатьом запах хімобробки. Згадую, що нічого не купувала в магазинах такого типу більше року. Поринаю у світ вішаків. Цікаво, чи почали з початком пандемії люди купувати більше вживаного одягу, чи навпаки стали боятися людяних місць.
Продавчиня «Економ класу» Мар`яна каже: «Я працювала в цьому магазині й до початку пандемії. Можу сказати, що люди почали менше скуповуватись. Після закінчення карантину в багатьох людей не було роботи, а відповідно й коштів, щоб придбати для себе нові речі. Можливо, причиною також є страх підхопити коронавірусну інфекцію. Більше одягу у нас купують на вагу, хоч є й деякі нові речі та побутова хімія. Зараз люди почали боятись, що знову почнеться карантин, й секонди знову закриють. Тепер скуповують постільну білизну, осіннє взуття та куртки».
Одяг в секондах продається на вагу. Залежно від дня завозу його вартість коливається від 19 до 215 грн. за кг.
Йду до другої крамнички, там подібна картина. Біля прилавку мене привітно зустрічає мила жінка.
«Люди приходять сюди часто, вони повинні виживати, їм потрібно одягати себе і свої сім`ї. Нашими клієнтами, зазвичай, є багатодітні родини. Часто навідуються й роми, але це здебільшого в період, коли вони отримують виплати на дітей. Зараз також почали заходити студенти, як-не-як, почався новий навчальний рік. Карантин не сильно змінив кількість наших клієнтів, люди як ходили до нас, так і ходять. В Україні погана економіка, низькі зарплати, а одягатися все ж потрібно. Добре, що в цей час є такі магазини, і покупці мають можливість недорого придбати потрібні речі», – розповідає продавець крамниці «Кіловка» Наталія.
Зайшла в третій секонд. Він такого ж типу як перший, і товари схожі, теж продать окрім євроодягу побутову хімію та нові речі. Підхожу до каси й починаю розпитувати.
Консультант «Економ класу» Неля прийшла працювати в цей магазин після карантину. «Колеги кажуть, що кардинально нічого не змінилося. Наразі, наші клієнти почали купувати теплі кофти, штани та куртки, а от футболки й топи вже не мають такого попиту, як наприклад, місяць тому. Найчастіше тут скуповуються люди вікової категорії 40-50 років. Здебільшого, вони купують товари не для себе, а для дітей. Навіть бабусі постійно купують одяг для онуків, а не для себе. З своєю пенсією, вони не можуть дозволи собі купувати одяг в нових магазинах, але ж хочеться зробити щось приємне для рідних, тому добре, що є така альтернатива (такі магазини). Мами з малими дітками купують товари здебільшого лише для малюків, адже діти в цей період швидко ростуть і купити їм боді або колготи тут вигідніше, бо поносять вони їх максимум місяць – два. З коштами тепер важко, не в кожного є можливість носити новий одяг з магазинів».
Вийшла з магазину. Роблю висновки:
-
з початком пандемії в ужгородських магазинах євроодягу почали купувати менше речей;
-
продавці стверджують, що втрата попиту на вживаний одяг пов`язана з економічною кризою;
-
люди почали економити кошти через страх поновлення строгих карантинних обмежень.
Справді, такі крамниці є потрібними, адже для когось одяг з них є доступним брендом, а для когось – порятунком.
Зоя Брюхович для Zaholovok.com.ua