Чергові вибори в Чехії, які, зрозуміло, є важливими і для питання підтримки України, відбудуться вже восени цього року.
Відома антиукраїнською риторикою партія Андрея Бабіша ANO (“Акція незадоволених громадян”) має шанс або посилити свої позиції, або ж вплив партії послабиться. Йдеться про вибори на рівні місцевого самоврядування, а також оновлення третини складу Сенату Чехії у жовтні.
Штучний інтелект замість “гречки” – омана виборців як альтернатива підкупу
У контексті боротьби за виборця аналітики сьогодні озвучують суттєві занепокоєння, оскільки якщо раніше варто було побоюватися передвиборчої боротьби з використанням серіалів, соцмереж, чи – раніше – таких нечесних методів, як “гречка”, то зараз підключився штучний інтелект.
Автоматизовані системи генерації контенту та створені ними таргетовані інформаційні кампанії змінюють саму природу політичної конкуренції. А ще – породжують колосальні ризики дезінформації.
Цієї теми торкнулися учасники конференції Unlock 2026 днями у Празі. Зустріч ініціювали Празький центр громадянського суспільства у партнерстві з Львівським медіафорумом. А йшлося там не лише про виклики війни на європейському континенті, проблеми у країнах довкола ЄС, але й про загрози демократії власній для самої Чеської Республіки.
ШІ як зброя. Дезінформаційна
Експерти наголосили і на найбільш “молодій” загрозі – потенційно шкідливим можливостям штучного інтелекту.
Так, ШІ може не тільки допомагати штабам впливати на думку виборців безпосередньо перед голосуванням, але і взагалі стати повноцінною зброєю в епоху конфліктів та пропаганди.
Зокрема, звичайно, і у контексті війни Росії проти України. Показове практичне дослідження стосовно таких ризиків здійснив Ігор Самоходський, український експерт у сфері цифрової політики та штучного інтелекту. Він спеціалізується на питаннях впливу ШІ на інформаційні простори, вибори та дезінформацію.
Самоходський протестував 6 різних моделей ШІ щодо питань війни в Україні та окремих широко відомих російських пропагандистських наративів.
У результаті, російський ШІ “спіймали” на цензуруванні правди, китайський – на подвійних стандартах. Західні моделі штучного інтелекту демонструють “упередженість з обох сторін”. Claude, Gemini, Grok, ChatGPT можуть намагатися подати позиції “обох сторін”, але це може викликати враження, ніби обидві сторони (а це може бути фактично правда і пропаганда) – однаково легітимні.
Саме тому “нейтральність” автор дослідження називає вразливістю Заходу. Західні моделі ШІ через свої налаштування схильні представляти агресора та жертву як конкуруючі сторони під виглядом об’єктивності.
Піддавати сумніву і перепитувати – як працювати із ШІ
“Як ми бачимо, користуватися китайськими і російськими моделями ШІ – це створювати для себе додаткові ризики отримання пропаганди, – наголосив Самохідський у коментарі власкору zaholovok.com.ua. – Просту пораду користувачу важко дати, але головне – не вірити кожній відповіді. Ставитися критично до отриманих результатів, не забувати, що моделі ШІ можуть мати помилки, вводити в оману, “підігравати” користувачу з огляду на саме формулювання питання та попередній “діалог”.
Варто також порівнювати відповіді різних моделей і піддавати їх сумніву, перепитувати, формулювати питання по-різному. При цьому, навіть мова запитання має значення – ШІ відповідає по-різному, коли одне й те ж питання сформульовано іншою мовою. Зокрема, Alice (Yandex) та DeepSeek продемонстрували разюче різну поведінку англійською, українською та російською мовами, свідчить дослідник.
Таким чином, моделі штучного інтелекту надають різні версії реальності залежно від мови, якою ви їх запитуєте.
“Загалом мої рекомендації були сформульовані більше для інституцій, щоб вони вибудували систему моніторингу дезінформації на рівні відповідей моделей ШІ. Це дасть змогу розуміти, якою мовою і яким чином кожна з них вводить людей в оману, поширюють дезінформацію, щоб або спілкуватися з їхніми розробниками, або обмежувати доступ до певних моделей, або належно інформувати громадян і суспільство загалом про ці ризики”, – озвучує Самоходський потенційну стратегію дій щодо ШІ на рівні держави та окремих установ.
Російські методи гібридної війни – ШІ, проксі-ресурси, коментатори і “сміттярки”
Вищезгадане дослідження продемонструвало: російськомовні або розроблені Росією моделі (зокрема Alice/Yandex) відтворюють кремлівські наративи під виглядом фактів.
Alice наводить тези про Україну з російської державної пропаганди, діють як канал легітимізації державної лінії, а не як нейтральний асистент.
Російські зусилля з дезінформації підтверджує не тільки це дослідження. Стосовно зокрема Чехії, цього місяця був оприлюднений масштабний аналіз від Texty.org.uа про те, як російська дезінформація проникає в місцевий інформаційний простір.
“Росія використовує низькопробні інформаційні сайти та масові коментарі в соцмережах для того, щоб змінити суспільну думку й мінімізувати підтримку України, поглибити внутрішні суспільні розколи та євроскептицизм”, – демонструє підсумок дослідження.
Його автори проаналізували понад 165 тис. публікацій із 21 чеського сайту, що поширювали пропагандистський, деструктивний або конспірологічний контент (так звані “сайти-сміттярки”), а також проаналізував понад 22 тис. відео на YouTube і понад 1,8 млн коментарів.
Здебільшого йдеться про низькопробні сайти, але що вражає – сумарна місячна відвідуваність — 10,18 млн.
Інформаційна війна, пишуть Texty, у Чехії та й в інших країнах ЄС, часто маскується під звичайну суспільну дискусію. А для проросійської пропаганди загалом характерні безперервність і стабільність. Автори дослідження наголошують: “Це не серія випадкових інформаційних атак, а системний і тривалий процес наповнення інформаційного середовища потрібними Кремлю сенсами”.
Такий контент маскують під локальний – наративи “упаковуються у звичні для чеської аудиторії теми: внутрішня політика, економічні труднощі, міграція, культурні конфлікти”, виявили автори дослідження. До цього додаються місцеві “експерти”, маргінальні політики, публічні коментатори чи просто нібито випадкові “представники народу”.
Дезінформація і залякування людей чи політична заява і свобода слова
До слова, випадок з одним із таких активних громадських діячів із позицією, схожою до російських пропагандистських наративів, торік дійшов до Конституційного суду Чехії. Той скасував рішення празького суду нижчого рівня, котрим Ладіслав Врабел був засуджений за заяви для місцевого телебачення про “заплановану чеську ядерну атаку на Росію”.
Але Конституційний суд виправдав чоловіка, назвавши заяву Врабела “радше політичною промовою, ніж констатацією факту” та не погодився, що вона містить елементи дезінформації.
Врабела виправдали, застосовуючи аргументи про свободу слова та свободу вираження поглядів як конституційно захищену цінність.
Як повідомляв чеський суспільний мовник Český rozhlas (Чеське радіо), у листопаді 2022 року Врабел заявив у відео, яке переглянули тисячі людей на YouTube та Facebook, що “чеський уряд хоче атакувати РФ ядерними боєголовками”, а потім “російська сторона завдасть удару помсти та атакує ядерною зброєю Чехію”.
Конституційний суд Чехії не погодився, що йдеться про поширення “панікерських новин” та розцінив заяву як політичну. А сам Врабел заявив, що почувається абсолютно невинним та вважає обвинувачення “спробою змусити замовкнути опозицію”. Він також сказав, що його заяви були вирвані з контексту і він не хотів нікого лякати чи завдавати комусь шкоди, а навпаки мав на меті “захистити людей”.
Державна прокурорка Катаріна Кандова вважала, що оголошена неправдива інформація могла викликати тривогу серед людей, які стежать за діячем у соціальних мережах, але Конституційний суд розцінив ситуацію інакше.
Проти НАТО або за Україну – різні типи протестів у Чехії
Врабел організовував протести у Празі проти солідарності з Україною, вимагаючи такод виходу Чехії з НАТО та Євросоюзу. Україномовний портал чеської медіагрупи Blesk.cz називає чоловіка “конспіратором” і свідчить, що на його акції приходить досить обмежена кількість людей. Одного з учасників такої акції місцева поліція затримала за схвалення геноциду.
Учасники акції Врубела тримали банери “Ми хочемо повернення дешевої енергії” або “Геть НАТО”. Натомість біля Національного музею їх зустріла інша група з гаслами “Мир настане, коли переможе Україна” та “Швидка перемога для України = постійний мир у світі”.
Якщо акція Врубела зібрала, за підрахунками місцевої поліції кілька сотень людей, то на підтримку чеського демократичного і прозахідного курсу, а також допомоги Україні збираються багатотисячні мітинги. Зокрема, на заклик ініціативи Milion chvilek pro demokracii.
Тисячі людей неодноразово виходили у Чехії з українськими, європейськими та власними чеськими прапорами, щоб висловити солідарність з українцями у боротьбі проти російської агресії.
Один з лідерів руху Milion chvilek Мікулаш Мінар, виступаючи на конференції Unlock 2026 у Празі, розповів, що отримав прямі погрози за свою діяльність на підтримку демократичних сил Чехії. У коментарі для zaholovok.com.ua Мінар наголосив, що вважає перемогу Україну абсолютно необхідною умовою для безпеки самої Чехії і її громадян.
“Російський диктатор намагається знищити Україну та демонтувати весь вільний світ. Одна криза йде за іншою, невизначеність, популісти та екстремісти посилюються, свобода та демократія під загрозою”, – застерігає Мінар.
Його мета — надихнути якомога більше людей “на громадянську активність, доброту, виваженість та мужність”. Без активних та освічених громадян демократія не виживе, каже він, а без чесних та здібних політиків Чехію “розірвуть панікери”. Він закликає співвітчизників протистояти цим викликам та брати на себе відповідальність.
Що розкаже користувачу ШІ про Закарпаття у контексті війни?
За прикладом вищезгаданих досліджень, zaholovok.com.ua вирішив власноруч протестувати кілька моделей ШІ, зокрема, на предмет того, що отримає користувач, коли цікавитиметься темою Закарпаття у нинішньому воєнному контексті.
І російська модель ШІ одразу продемонструвала свою співзвучність із державною пропагандою Росії. Замість, наприклад, актуальних згадок у медіа про найзахідніший регіон України чи нейтральної інформації про нього, “Аліса” одразу продукує натяки на зв'язок Росії із регіоном чи “сепаратистські” настрої.
На додаткове уточнення “Аліса” продовжує годувати користувача пропагандистським шлаком про регіон:
А на запитання про актуальну на сьогодні інформацію, а не псевдоісторичну довідку, російський АІ-інструмент пропонує фейки про ніби-то “протести на Закарпатті”:
Chat GPT натомість наводить 5 ключових вимірів про роль Закарпаття, нагадуючи користувачу, що регіон у війні відіграє “не фронтову, але стратегічно важливу роль”. Цитуємо:
1) Важливий тиловий хаб для ЗСУ та гуманітарної допомоги, логістики перерозподілу вантажів із ЄС через кордон із Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Регіон, де відносно безпечно розміщувати релоковані підприємства, склади, гуманітарні центри.
2) “Ворота до ЄС” – Закарпаття межує одразу з чотирма країнами, через нього йде значна частина експорту/імпорту під час війни, область стала важливою частиною “західного логістичного коридору” для зброї, техніки та гуманітарки.
3) Безпека та евакуаційна функція – з початку повномасштабного вторгнення Закарпаття приймало внутрішньо переміщених осіб, стало одним із регіонів, де розміщувалися реабілітаційні центри для військових і цивільних.
4) Військова участь мешканців регіону – хоч область не є фронтовою, її роль у війні помітна через людей, тисячі закарпатців служать у ЗСУ, ДПСУ та інших структурах, значна кількість підрозділів територіальної оборони сформована саме з місцевих, регіон має високий рівень мобілізаційної участі від початку вторгнення.
5) Безпековий і гібридний вимір – Закарпаття також важливе у контексті прикордонної безпеки ЄС, чутливого питання національних меншин (угорської, румунської), яке Росія періодично намагається використовувати в інформаційних кампаніях.
Наприкінці відповіді ця модель ШІ у висновках сама пропонує “окремо пояснити”, чому регіон “інколи згадують у російській пропаганді”.
На подальші уточнення чат відповідає, що російська пропаганда використовує Закарпаття як “інструмент спроб створення образу “внутрішніх розколів”. Область, пише далі GPT, важлива як символічна і геополітична ціль у наративі, який просуває Росія – мовляв “Україна “нестабільна” на заході, є “етнічні конфлікти”, можливі “сепаратистські сценарії” або “поділ України””.
“Це не про реальну ситуацію, а про створення образу розколу”, – додає ШІ. Він також одраху додає спростування від СБУ про утиски угорської меншини, штучні фейки про “плани автономії” і “відокремлення регіону”, які виявилися дезінформаційною кампанією (IPSO), підробленими листами та вигаданими “зверненнями громадських організацій”.
Сlaude.ai подає інформацію за схожим до ChatGPT підходом, але додає про “економічне відродження на тлі війни” та все ще вважає Віктора Орбана премєр-міністром Угорщини.
Водночас, цитує видання, які пояснювали небезпеку “орбанівської пропаганди”. А ще – наголошує на питаннях мобілізації.
Китайська модель ШІ Deepseek також перераховує можливості Закарпаття у контексті війни, а до згадки про військових, родом із Закарпаття навіть додає емоційно забарвлену позитивну оцінку їхнього внеску в українську боротьбу.
“Закарпаття виконує життєво важливу функцію надійного тилу, що приймає та підтримує переселенців, забезпечує логістику війська і слугує плацдармом для міжнародної підтримки, водночас його власні військові підрозділи героїчно боронять країну на сході”, – пише китайський чат.
zaholovok.com.ua і надалі відстежуватиме тенденції у сфері дезінформації, оскільки на руйнівній силі фейків і деструктивних інформаційних кампаній, які і на необхідності протистояти їм щонайменше обізнаністю, наголосили усі експерти, з якими ми спілкувалися на цю тему, як і автори відповідних досліджень.