Останнім часом в Ужгороді можна побачити автобуси та автомобілі із зображенням незалежного кандидата на посаду міського голови Романа Юрківа. Містяни задають собі запитання: хто такий Роман Юрків, звідки він взявся і навіщо йому ота посада мера Ужгорода? Про ці та інші теми спілкуємося з самим кандидатом.
Романе, розкажіть трохи про себе, свою справу, родину…
Я народився на Кіровоградщині у середньостатистичній родині, був другою дитиною у сім’ї. Батько працював водієм, мати — помічником бухгалтера на одному з підприємств нашого невеличкого селища. Скажу відверто, у школі я не був відмінником. Після 9 класу у 1998 році вступив до Гайворонського машинобудівного технікуму та здобув середню технічну освіту. Потім поїхав у столицю. Там, вступивши до одного з університетів (заочно), влаштувався на одну з фірм для підзаробітку спочатку вантажником, потім водієм-експедитором, торговим представником, супервайзером і, зрештою, начальником торгового відділу. Між тим після основної роботи ще підробляв таксистом аби вижити в мегаполісі. У 2005 році одружився. Тоді керівництво компанії запропонувало мені розбудувати і очолити представництво на Закарпатті.
І що, Ви погодилися?
А куди було діватися? Особливих варіантів тоді не було. Як зараз пам’ятаю, мені 22 роки, вагітна дружина на 6 місяці, місяць лютий, авто ВАЗ 2107… Я не знав у Закарпатській області жодної людини. Але зняв квартиру, склади, офіс, знайшов людей на роботу з невеликим бюджетом на все це. Відкрив ФОП для потреб тієї ж фірми і почав будувати компанію. У травні 2006 року у мене в Ужгороді народився син Денис і я був на сьомому небі від щастя! Як і всі люди тоді взяв іпотеку, авто та дві вантажівки в кредит на себе, і завдяки своїй працездатності вивів філію на не поганий рівень продажу. Але прийшов початок 2009: долар, криза… У зв‘язку з оптимізацією, мені дали наказ закрити філію в Закарпатті та запропонували очолити в Одесі…
Знову переїзд?
Ні, цього разу я відмовився. Оскільки на той час дуже закохався в Ужгород та Закарпаття. Тому вирішив піти, як то кажуть, на вільні хліби… Закрив філію, і почались складнощі та випробування: дружина, не повіривши в мене, так як початок кожної справи найважчий період, запропонувала мені розлучення, залишивши мені 3-річного сина. Я залишився без постійного прибутку, в іпотечній квартирі, та з 38.000$ кредиту, але з підтримкою батьків по телефону, які проживали за майже 1000 км від Ужгорода. За що я їм буду вдячний до кінця свого життя.
У кінці 2009 року я дав собі обіцянку, що буду успішним, незважаючи ні на що. Тоді в мене повірила лише одна людина – мій компаньйон Петро (він працював теж на тій філії, а нині — співвласник ТзОВ ПетРома). Паралельно почалися суди з банком, який раптом став вимагати одразу всю суму іпотеки, хоча я жодного разу не прострочив виплати. Я працював по 18 годин на добу. У 2013 році банк пішов на мирову угоду, я закрив усі кредити і почав нове життя без тягара, не збавляючи обертів…
Розкажіть трохи про Ваше підприємство, на чому воно спеціалізується?
З 2011 року ТзОВ ПетРома є великим дистриб‘ютором товарів широкого асортименту в Закарпатській області, серед яких і продукти харчування і побутова хімія та інше. За цей час згуртував команду з більш, ніж 100 чоловік. Мені довіряють і зі мною працюють 104 українських бренди продуктів харчування і побутової хімії з усієї України. У нашій компанії, кожна не лінива людина може заробити гідну зарплату. Я покликав до своєї команди кращих ужгородських та закарпатських фахівців, вивівши нашу компанію на одну з лідируючих позицій у закарпатській області по дистрибуції згаданих видів продукції…
А як склалася Ваша доля надалі?
У 2015 році ми з сином зустріли, не кровну, але справжню маму й кохану жінку в нашому житті. Вона внесла і вносить дотепер все гарне у наше сімейне життя. Я ж побудував два будинки, перевіз на постійне місце проживання своїх батьків, заснував ще два підприємства в Ужгороді, маю квартиру у Києві, декілька елітних авто бізнес-класу, байк (байкерство — моє хобі). Дуже люблю подорожувати на ньому Україною. За останніх 9 років лише 3 рази був за кордоном. Вважаю, що всі гроші, які заробляєш в Україні, повинні витрачатися тут, розвиваючи внутрішній туризм і країну в цілому.
Чому Ви, успішна людина із власною справою вирішили балотуватися на міського голову Ужгорода?
Я — бізнесмен, який живе в Ужгороді 15 років. Вважаю, що впораюсь і з завданнями і проблемами міста, які щодня стають перед мерією. Маю сили, натхнення і ідеї, як зробити із Ужгорода комфортне та прогресивне місто, в якому буде зручно жити усім нам!
Зважаючи на те, що у ваших суперників є вже певна кількість сформованого електорату, за рахунок чого збираєтесь вигравати?
За рахунок, чесності, відкритості, та ідей, яких немає у конкурентів, та команди досвідчених менеджерів.
Я маю переваги у тому, що:
по-перше, не є чиїмось проектом, як частина нинішніх кандидатів. По-друге — я не перебуваю у договірних стосунках із чиновниками чи політиками з певних партій. По- третє — я не заплямований минулим досвідом керування містом зі скандалами та корупційними епізодами. По-четверте, я — нова у політиці і відкрита до діалогу людина. Зайдіть на мою сторінку в Фейсбуці - https://www.facebook.com/YurkivRoman/ Скажіть, у кого ще з політиків стільки коментарів, хто ще з них відповідає на всі коментарі і веде розмову з кожним ужгородцем?
Моя сильна сторона — генерувати ідеї, збирати і згуртовувати людей у команду для вирішення складних завдань. Я умію вести переговори і досягати в них поставлених цілей, я наполегливий і завжди доводжу розпочате до кінця. Вмію керувати фінансами, так як пережив зі своєю компанією три кризи і не "потонув", а навпаки — ще й виріс. Я — стресостійкий і люблю вирішувати важкі питання, розвиватися і вчитися кожен день. Крім того я — трудоголік: працюю по 12 годин на день, 6 днів на тиждень, постійно спілкуюся і ділюся ідеями з прогресивними бізнесменами нашої країни. Вчуся чомусь у них, щось натомість підказую їм …
У вас дуже масштабна програма з 21 кроку розвитку Ужгорода. Звідки брали ідеї та натхнення для цих пунктів, можливо, деякі вже апробували у своєму бізнесі або бачили за кордоном чи у інших містах?
Ідеї брав із власного досвіду, досвіду провідних міст України та передових країн Європи і світу. Також багато читаю і дивлюся різного контенту про урбанізацію міст.
Чому ви йдете на вибори самовисуванцем? Вели переговори з певними партіями, чи навіть не пробували?
Ні, партії це — політична відповідальність. Ти якщо в партії, то одразу вже комусь щось винен. Я хочу мати зобов’язання перед ужгородцями, а не перед партіями. Після того, як побачив списки всіх кандидатів на посаду голови, вчергове впевнився в тому, що я зробив правильний вибір, не прив’язавшись до жодної партії. Адже не може міський голова лобіювати інтереси лише однієї партіі, до якої він залежить, потрібно слухати всіх. Бо в кожній партіі, які зареєстровані ТВК, є дуже порядні та патріотично налаштовані люди, яких я особисто знаю. І мені було б приємно з ними працювати. Шкода, що їх не багато і вони мало відомі у політиці.
Автобус з Вашою політичною рекламою, який їздить містом, викликає неоднозначне ставлення ужгородців… Чому вирішили вдатися до такого способу піару?
- Розумію, читав про це у Фейсбуці і коментував (посміхається). Але тепер виборча пора і кожен свою компанію веде, як уміє. Я, наприклад, не бачу резону витрачати по 15 тисяч гривень на бігборди, як великі партії чи їхні проекти на посаду мера… Тому наперед прошу вибачення за можливі незручності. Виборча компанія показує, хто креативний, хто витрачає свої гроші, а хто платників податків.
На Вашу думку, чого, окрім грошей, не вистачає Ужгороду для нормального стабільного розвитку?
Дуже не вистачає прозорості у фінансовій, господарській та судовій системі, креативності і далекоглядності. А також — розуміння, що мерія — це офіс, найнятий платниками податків для обслуговування потреб ужгородців, а не навпаки, як мислить нинішня влада.
Чим більше інновацій з’являється у світі, тим більше зростають очікування громадян від влади. Я вважаю, що кожен громадянин Ужгорода і загалом України, має право поставити доречне запитання: «Якщо мій банк може відразу показати через мобільну програму, скільки коштів у моєму обліковому записі, то чому міська влада не може сказати мені, як витрачаються мої гроші?». Прозорість та відкритість діяльності міських управлінців є вкрай важливою.
Яким на Вашу думку має бути майбутній міський голова Ужгорода?
Міський голова повинен ставити стратегічні цілі та реалізовувати інновації, враховуючи досвід тих, кому це вже вдалося. Новий спосіб державного управління вирізняється тим, що тепер відносини між владою та громадянами будуються на співпраці, а не «зверху вниз». Все це є основним пріоритетом моєї передвиборчої компанії.
Особисто я оцінюю роботу міського голови за трьома показниками. Це — якість життя мешканців, інвестиційна привабливість міста та його інституційна спроможність.
Якість життя включає якість публічного середовища, безпеку, інфраструктуру, культуру, налагодження системи вивезення сміття, доступність води та всі інші речі, з якими мешканці стикаються щодня.
Інвестиційна привабливість – це здебільшого економічні категорії, які демонструють, наскільки місто є комфортним для інвесторів та підприємців малого і середнього бізнесу, наскільки міська влада захищає їхні інтереси, створює умови і стимули для розвитку.
Інституційна спроможність показує, наскільки муніципалітет здатен вести прозору політику розвитку міста, аби податкові надходження можна було інвестувати у підвищення якості життя.
Особисто для мене міський голова – це відповідальність. Це не мета, а засіб, щоб розвинути середовище, де живемо усі ми. А ще міський голова – це лідер, який має чітке бачення, гарні управлінські навички та діє в межах логіки відкритих систем і долучає мешканців до прийняття рішень. Кожен мешканець має розуміти, як він може долучитися, і бути впевненим, що його думку запитають. Ще одне – це бути доступним. Ось таким міським головою планую бути я.. Всі ці речі є у моїй «Програмі 21 кроку для досягненню показників ефективності міського голови».
Можливо, маєте якісь побажання чи звернення до ужгородців напередодні виборів…
Хочу побажати берегти своє здоров’я та здоров’я близьких і рідних. Бажаю уважно придивлятися до кандидатів, за яких плануєте голосувати. Більше задавати конкретних питань. І, у першу чергу, задати питання задати собі: «Чи те що мені обіцяють, є конкретикою? Чи можливо ці обіцянки втілити у життя?». Робіть вибір на користь розвитку та оновлення міста, а не на користь учорашньої корупції з новими обіцянками!