Реформа профільної середньої освіти є складовою комплексного оновлення загальної середньої освіти за концепцією “Нова українська школа”. З 2027 року запроваджується трирічна профільна середня освіта (10-12 класи) за двома спрямуваннями: академічним − орієнтація на продовження навчання в ЗВО; та професійним − здобуття професії.
Навіщо потрібна реформа?
В Україні посилюється нерівність між сільськими й міськими школами за якістю та доступністю освіти. Згідно з міжнародним дослідженням якості освіти PISA-2022 розрив між учнями з міст і учнями із сіл становив:
- у читанні майже 5 років навчання;
- у математиці — більше ніж 4,5 року навчання;
- у природничо-наукових дисциплінах майже 4 роки.
Учнівство практично не має впливу на те, що вивчати. Попри різноманіття назв профілів (понад 20), за гуманітарними профілями навчаються приблизно 70% учнів. Школам не вистачає матеріально-технічних ресурсів, щоб підвищити якість освіти за природничими та IT-профілями.
Найближчі до учня школи пропонують однакові профілі. Також школи не дають можливості вибору великої кількості курсів і майже не пропонують такі форми роботи, як проєктне навчання.
Школи мають допомагати молодим людям робити вибір майбутньої професії. Сьогодні країна не може собі дозволити вкладати кошти в освіту людей, які в майбутньому не будуть працювати за спеціальністю. Окрім того, ринок праці змінюється під упливом війни. Держава має формувати запит на спеціальності, необхідні для відбудови країни.
І насамкінець, 11-річний термін навчання не відповідає практиці країн ЄС, частиною якого планує стати Україна. Такий термін навчання існує тільки в таких країнах, як росія, білорусь та Азербайджан.
Що передбачає реформа?
Учні зможуть обирати профіль навчання, предмети й курси для поглибленого вивчення — і так готуватися до опанування професії ще в школі. У цьому допомагатиме і профорієнтація, яка почнеться в базовій школі. Завдяки ефективній мережі академічних ліцеїв це буде вибір серед різноманіття профілів, а не формальний підхід.
Обирати профілі ліцеїв будуть заклади освіти, проте департаменти стежитимуть за збалансованістю представлення профілів (гуманітарні та природничі, ІТ тощо) у межах областей.
У межах реформи буде створено окремі від початкової (та, можливо, базової освіти) академічні ліцеї з великою кількістю учнів.
Завдяки оновленню матеріальної бази, підвищенню кваліфікації вчителів, розробленню нових навчальних програм і матеріалів, запровадженню проєктного навчання тощо освіта даватиме потрібні навички для життя у світі, що стрімко змінюється.
Підвищення популярності професійної освіти
Важливо, щоб більше учнів після 9 класу мали бажання здобувати професійну освіту, що відповідає потребам ринку праці. Профтехи та коледжі повинні стати місцями, де престижно здобувати високооплачувані та затребувані професії.
На сьогодні приблизно 35% випускників 9 класу в Україні обирають професійну освіту, тоді як у Швейцарії, Німеччині та Австрії ця частка доходить до 70%. Більшість країн Європи мають за мету випускати більше ніж 50% студентів із професійною освітою, оскільки саме це відповідає потребам ринку праці.
Щоб збільшити цей відсоток в Україні, система має змінитися. Стратегічно важливо для цього розділити профільну середню освіту від базової. Тоді співпраця між коледжами та школами стане набагато ефективнішою, а профорієнтація буде активною вже у 8-9 класах.
Школи будуть зацікавлені у якісній профорієнтації, оскільки не матимуть за мету зберегти якнайбільше учнів у себе для навчання в 10-11(12) класах. Це дасть змогу зробити справжній, а не формальний вибір: між академічним ліцеєм, де будуть готувати до вступу в університет, і ліцеєм професійного спрямування, після якого можна вийти на ринок праці.
Чому потрібні відокремлені ліцеї
Для ефективного навчання має бути створено нову культуру закладів освіти й нове освітнє середовище, у якому навчаються учні приблизно одного віку.
Що більший ліцей, то легше забезпечити профільність та вибір курсів/предметів:
- 30 учнів на паралелі: 2 групи (відсутність вибору)
- 60 учнів на паралелі: 3 групи
- 100 учнів на паралелі: 5 груп
- 160 учнів на паралелі: 8 груп
Зміни мережі закладів освіти мають відповідати демографічній ситуації
У великих закладах легше створити відповідну матеріально-технічну базу та лабораторії, утримати висококваліфікованих вчителів, яким буде цікаво поглиблено викладати предмети для підготовлених учнів.
Учні зможуть доїжджати на навчання і/або проживати в пансіонах при ліцеях.
Мережа ліцеїв має бути такою, щоб забезпечити вибір профілів для учнів із сіл: або багатопрофільні ліцеї, або кілька ліцеїв із різними профілями на доступній відстані.
Зміна мережі закладів загальної середньої освіти
У 2029-2030 навчальному році, коли в ліцеях вперше одночасно навчатимуться 10, 11 і 12 класи, контингент учнів становитиме приблизно 1,2 млн осіб (нинішні 4-6 класи). У планах на ці роки — 45% учнів підуть навчатися в ЗП(ПТ)О або ЗФПО.
Далі кількість учнів буде стрімко спадати відповідно до демографічного прогнозу. 2032 року контингент профільної середньої освіти становитиме 874,2 тис. осіб (або ще менше через те, що частина учнів може не повернуться з-за кордону).
Міністерство освіти і науки України розпочало розроблення перспективної мережі закладів, що забезпечуватимуть здобуття профільної середньої освіти, спільно з обласними військовими адміністраціями. Зі свого боку, обласні військові адміністрації, на основі аналізу наявної мережі, спільно з територіальними громадами пропонують оптимізаційні зміни та вдосконалення, спрямовані на підвищення ефективності та доступності профільної середньої освіти в регіоні. Цей етап передує затвердженню змін до законодавства, щоб забезпечити урахування особливостей різних регіонів України. Адже є ризик, що в разі проведення реформи за принципом “зверху донизу”, коли зміни законодавства є першочерговими, певні ключові чинники можуть не бути врахованими під час проєктування мережі.
Таймлайн реформи
- 2023 — 2024 рр.: підготовчий етап: написання стратегії, дорожньої карти, узгодження законодавчої рамки, органи місцевого самоврядування формують перспективну мапу мережі майбутніх закладів профільної освіти
- 2025 — 2026 рр.: пілотування в окремих закладах освіти
- 2027 — 2029 рр.: впровадження — перехідний етап
- 2029 — 2033 рр.: впровадження — фінальний етап