Упродовж 6-12 червня 2022 р. було проведено третю хвилю моніторингу гіперлокальних медіа – 5 друкованих та 5 онлайн-видань Закарпаття. Особливістю дослідження став аналіз роботи видань в умовах воєнного стану, переглядався також гендерний аспект у цій тематиці.
У друкованих виданнях аналізували всі інформаційні матеріали й зображення, крім оголошень (зокрема й рекламних), порад, рецептів, некрологів, в інтернет-виданнях – щоденні новини й ілюстрації до них.
Об’єктом дослідження стали матеріали таких друкованих ЗМІ: «Вісник Хустщини», «Регіональні новини», «Дружба», «Панорама Мукачева», «Нове життя», де загальна кількість проаналізованих матеріалів склала 61 публікацій. Із онлайн-видань: Севлюш.інфо, PMG, ТячівNEWS, Район Свалява, Хуст-інфо загальна кількість проаналізованих матеріалів яких 349.
Як показав моніторинг, кількість жінок як експерток (тих, кого цитували) у журналістських матеріалах друкованих ЗМІ склала 36%. Окремі теми – медичну, соціальну– коментували винятково жінки. У третині публікацій про війну подавалася позиція жінок-експерток. Матеріали решти тематичних напрямків коментували винятково чоловіки. Це, зокрема, політика, спорт, культура. Героїнями публікацій жінки найчастіше були у темах: «освіта і наука» (82%) та «політика» (50%).Треба зазначити, що відсоток представницва жінок у публікаціях про політичну ситуацію та місцеву владу у порівнянні з попереднім періодом суттєво зріс: з 5% до 50%. У матеріалах про екологію, культуру, війна та армію участь жінок фіксувалась на рівні 11%( війна)-17% (культура).
Варто зауважити, що порівняно з квітнем, кількість публікацій на воєнну тематику у районних друкованих виданнях зменшилась. Якщо у квітняі ця цифра складала половину (52%) від усіх публікацій, то у червні – 36%.
Значна частина новин про війну стосувалася військових, їх загибелі або відзнак. Також ішлося про соціально-економічні зміни, спричинені війною, благодійні акції тощо. Видання надавали коментарі бійців, Президента, селищного голови, переселенців, заступника міністра освіти та науки України Андрій Вітренка, який коментував облаштування шкіл у воєнний час. Жінки як експертки присутні у 13% публікацій на тему війни, ще у 14% вони фігурують як героїні.
Пишучи про жінок, медіа найчастіше використовували фемінітиви на означення їхніх посад: вчителька, майстриня, директорка, викладачка, колегиня, начальниця, художниця, володарка тощо. У чоловічому роді наводили такі посади: викладач, педіатр, терапевт,лікар-терапевт, керівник середньої ланки, генпрокурор тощо.
Найвищий відсоток фемінітивів зафіксовано у публікаціях «ВісникХустщини», «Панорама Мукачева» та «Регіональні новини» - по 100%.
За індексом гендерної чутливості найвищий відосоток має видання «Панорама Мукачева» -61%.
Зменшилась (майже удвічі порівняно з квітнем) кількість публікацій на на воєнну тематику і в онлайн-виданнях. Значна частина цих публікацій – це передруки пресрелізів, військових зведень з кількісними показниками тощо. У 14% публікацій на воєнну тематику експертками виступають жінки, героїнь у таких матеріалах-ще менший відсоток – 6%.
Загалом у всіх матеріалах онлайн-видань кількість жінок як експерток склала 11%. Найчастіше жінки коментували теми «війна/армія» (46%), «волонтерство/благодійність» та «освіта/наука» по 33%. У публікаціях про решту сфер жінки у суттєвій меншості. Зокрема, у політичній темі до коментарів журналісти залучали жінок всього у 4% випадків, у решті тематичних напрямках коменттарі жінок відсутні.
За цей період моніторингу зафіксовано трохи вищий (ніж у квітні - 14%) відсоток жінок, які ставали героїнями публікацій, - 20%. Найчастіше героїнями новинних заміток жінки за цей період були у матеріалах на теми «освіта/наука» (55%), «культура/релігія» (56%). У 11% матеріалів про кримінал та ДТП героїнями є жінки. Мінімальна їхня присутність у матеріалах про політику – 5% та війну/армію -2% У темах про бізнес, соціальну політику, волонтерство про жінок взагалі не йшлося.
Щодо публікацій, які тою чи іншою мірою стосувалися теми війни, то жінки фігурували у матеріалах про плетіння сіток, складання пісень, збір коштів на потреби армії, харчування переселенцівтощо. Коментували жінки ситуацію про обмін загиблимими, службу жінок в армії, статус України як кандидата на членство в ЄС тощо.
Загалом, було зафіксовано такі фемінітиви: читачка, учениця, артистка, речниця, вчителька, керівниця художньої галереї,заступниця голови облради, заступниця Голови правління, прессекретарка тощо. Щодо маскулінітив, то траплялися такі: завідувач дитячої бібліотеки, музикознавець, вчитель, колекціонер, кандидат економічних наук, доцент, віце-прем’єр-міністр,керівник прес-центру та інші.
Найвищий відсоток фемінітивів зафіксовано у публікаціях «Район Свалява» - 88%.
Найвищий Індекс гендерної чутливості - у видання «Район Свалява» - 42%, найнижчий- у видання «Хуст-інфо» - 22%.
Ознайомитися із загальними результатами моніторингу друкованих та інтернет-видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайтіВолинськогопрес-клубу.
Експертка з моніторингу – ІринаБреза
________________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України.
_________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів локальних регіональних медіа проведений у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром і Незалежною громадською мережею прес-клубів України.