У вівторок, 12 лютого, кілька сотень представників пацієнтських організацій, лікарів та громадських активістів передали в Адміністрацію Президента лист із проханням скасувати закон про обов'язкове ліцензування імпорту ліків в Україні.
Документ, ухвалений парламентом влітку, має набрати чинності 1 березня і стосуватиметься приблизно 8 тисяч найменувань ліків, які ввозять на територію України.
"Ми, як пацієнти, які вже по 10 років вживають препарати в Україні, точно знаємо, чим ця історія закінчиться для нас. Не для фармкомпаній, не для держслужби, не для Кабміну, а для нас, – виплачувати наслідки подібної ініціативи ми будемо зі своєї кишені", – заявив 12 лютого керівник ради спільнот з питань доступу до лікування UCAB Дмитро Шерембей.
Раніше в коментарі ВВС Україна виконавчий директор асоціації виробників інноваційних ліків АПРАД Юрій Савко заявив, що імпортери ліків справді не впораються із усіма необхідними документами у встановлений терміни.
У підсумку, деякі компанії можуть просто піти з українського ринку, а бюрократичні нововведення, як їх називають у пацієнтських організаціях, можуть змусити людей шукати необхідні медикаменти на чорному ринку.
"Звичайна заява"
У Держлікслужбі, яка згідно із законом має займатися видачею ліцензій, обіцяють, що ліки не зникнуть - по-перше, імпортери нібито мають запас на 3-4 місяці, по-друге, там визнають, що у компаній-імпортерів справді залишилося надто мало часу, тому обіцяють не застосовувати закон одразу на повну силу:
"Запропоновано імплементувати ліцензійні вимоги поетапно – до кінця 2013 року. З першого березня ліцензію можна отримати виключно на основі звичайної заяви", – заявив голова Держлікслужби Олексій Соловйов.
Чоловік стверджує, що нові норми необхідні для того, щоб посилити відповідальність іноземного виробника перед українськими пацієнтами. Зробити це зараз непросто, оскільки із 1500 компаній, які поставляють ліки в Україну, лише третина мають тут представництва.
Також у Держлікслужбі стверджують, що нове законодавство дозволить відслідковувати і усувати із ринку посередників, які працюють при поставках ліків до України.
Урядовий конфлікт
Однак злагодженої позиції стосовно запропонованих змін, як виглядає, немає навіть всередині уряду. Як стверджує радник міністра охорони здоров'я Ольга Баула, в законі є серйозні прорахунки, і його запровадження слід відтермінувати.
"Міністерство охорони здоров'я дуже зацікавлене в тому, щоб не зірвати проект лікування, – заявила жінка. – За своїми програмами ми лише на 12% можемо забезпечити необхідними препаратами хворих на СНІД, 87% препаратів для лікування туберкульозу є імпортними, для трансплантології ми взагалі маємо 0% – що повинно закуповувати міністерство?"
У громадських організаціях переконані, що у всякому разі від нового закону у програші залишаться пацієнти – у більшості випадків немає якісних українських відповідників ліків, які необхідні для лікування СНІДу, туберкульозу, гепатиту, дитячої онкології, діабету та інших недуг. І в разі проблем з імпортом іноземні препарати якщо не зникнуть зовсім, то принаймні подорожчають на 10-20%, стверджує Дмитро Шерембей.
"Щоразу, йдучи до лікарні, я відчуваю величезний страх за своє життя, бо і без того ті 40 тисяч ВІЛ-інфікованих, які лікуються у нашій країні, постійно тремтять через те, що ліки не вчасно купують, немає фінансування, або препарати неякісні. Нині ми зіткнулися із ситуацією, коли цих препаратів взагалі може не стати в нашій країні", – заявив під час акції 12 лютого ВІЛ-інфікований Віталій Ткачук.
Кореспондент