Як правильно рухатись містом на велосипеді
Існує думка, що їздити велосипедом по вулицях міста неможливо через підвищену небезпеку. І певна доля істини в тому є. Цю думку формують і стан наших доріг, і «культура водіння» наших автолюбителів, і інтенсивність руху на проїжджій частині, яка з кожним роком стає все більшою. Проте, якщо дотримуватись визначених правил, то поїздка велосипедом у місті може бути достатньо безпечною і комфортною.
Людина купує велосипеді думає, що буде використовувати його тільки для заміських прогулянок на вихідних і час від часу для поїздки на дачу. Однак не везти ж свого «коня» за місто на машині, або, боронь Боже, в громадському транспорті. Прийдеться їхати вулицями міста. Та й інші потреби в пересуванні велосипедом можуть виникнути згодом. Приміром, загнавши своє авто на СТО на тиждень (ну, буває), автовласник, проїхавшись раз громадським транспортом може вирішити, що це не для нього. І тут в пригоді може стати велосипед, яким виявиться доволі зручно дістатися місця роботи. А після першої ж велопоїздки виявиться, що і часу це займе практично стільки ж, скільки і машиною. Плюс економія на паливі... Одним словом, виникає необхідність їздити на велосипеді по місту.
Велосипедист — водій!
Треба пам’ятати, що велосипед — справжнісінький транспортний засіб (але немоторозиваний) і велосипедист повинен дотримуватись Правил дорожнього руху, тобто їхати тільки проїзною частиною, дотримуватись дорожньої розмітки, сигналів світлофора тощо.
На правах водія транспортного засобу можна їздити тільки велосипедистам, що досягли віку 14 років і мають навики їзди на велосипеді.
Тут навряд чи знадобляться навики стрибків чи трюкового катання, проте знадобиться вміння їздити по прямій траєкторії (особливо з невеликою швидкістю). Вміння чітко тримати вибрану траєкторію дозволяє бути більш передбачуваним для інших учасників руху і як наслідок — забезпечити більш безпечний рух.
Існує таке поняття як максимальна швидкість водія. Вона стосується не тільки водіїв автомобілів, але і велосипедистів. Поки водій їде зі швидкістю, що не перевищує його «безпечну» швидкість, він здатен помітити всі деталі дорожньої ситуації довкола нього і прийняти правильне рішення. При перевищенні цього порогу швидкості здатність контролювати навколишню ситуацію помітно зменшується. В цьому випадку водій може не помітити пішохода, що перетинає проїзну частину, дорожнього знака, що вимагає дати дорогу або ж перешкоду.
Для людини, котра тільки навчилась їздити на велосипеді, безпечна швидкість буде становити близько 8-12 км/год. Звичайно, вона може їхати швидше, проте вся його увага буде зосереджена на тому, щоб тримати рівновагу. Таким чином, виїжджати на проїзну частину можна тільки в тому випадку, якщо велосипедист здатен рухатись з швидкістю 20-30 км/год і при цьому повністю контролювати дорожню ситуацію. Памʼятайте, якщо їхати з дотриманням усіх правил, поводити себе на дорозі передбачувано і адекватно, не створюючи необґрунтованих перешкод, то більшість водіїв будуть ставитись до велосипедиста з повагою. Не варто також нехтувати відомим правилом «трьох Д» — дай дурневі дорогу.
Сигнали повороту і гальмування
Згідно з Правилами дорожнього руху, під час руху проїзною частиною водій будь-якого транспортного засобу і, в тому числі, велосипеда повинен подавати сигнали повороту і гальмування.
На велосипеді вказівники повороту зазвичай відсутні, тому ці сигнали потрібно подавати руками.
Сигнал рукою повинен починатись завчасно до початку виконання маневру і може бути завершеним безпосередньо перед початком повороту. (ПДР п. 9.4)
Для сигналу повороту потрібно витягнути руку у відповідну сторону (ПДР п. 9.3)
Рука, зігнута у лікті, означає поворот в протилежну сторону. Велосипедисти зазвичай не використовують цей сигнал: він призначений для водіїв автомобілів, у яких несправні сигнали поворотів.
Гальмування позначається піднятою вверх рукою (будь-якою). Сигнал гальмування також потрібно подавати завчасно, за декілька секунд до початку самого гальмування, оскільки одночасно гальмувати і подавати сигнал доволі складно. Сигнал гальмування на практиці велосипедист подає тільки тоді, коли за ним їде автомобіль або інший велосипедист, і для нього маневр може виявитись несподіваним.
Сигнали повороту і гальмування потрібно подавати максимально чітко і ясно.
Як варто їздити
Найголовніше правило при їзді міськими вулицями — їхати впевнено і передбачувано. Тобто, всі наміри велосипедиста повинні бути зрозумілими для всіх інших учасників дорожнього руху. Для цього необхідно добре знати загальноприйняті Правила дорожнього руху.
Якомога ближче до бордюру — найпоширеніша помилка велосипедиста на дорозі.
Раніше за ПДР велосипедисту дозволяли їхати не далі 1 метра від краю проїзної частини. В останні роки цю вимогу практично неможливо виконати — край проїзної частини повністю заставлений припаркованими автомобілями. У зв’язку з цим в новій редакції Правил цей пункт змінено — тепер велосипедист повинен їхати «якомога правіше» (ПДР п.11.14). Дійсно, в багатьох випадках на велосипеді варто їхати якомога ближче до правого краю проїзної частини. Але з цього правила є винятки. Інколи безпечніше їхати посередині правого краю. Але потрібно пам’ятати про те, що тільки за достатньої швидкості велосипедист не буде нікому заважати.
Поширена ситуація, коли велосипедист їде вулицею, притиснувшись до узбіччя, а в цей час з прилеглої території виїжджає автомобіль. Водій дивиться вліво, не бачить автомобілів і продовжує рух. Велосипедист може бути непоміченим через обмежений кут огляду (наприклад, через припаркований автомобіль або дерево).
В цій ситуації найбезпечніше їхати посередині правого ряду, тоді у водія, що виїжджає з прилеглої території, більше шансів помітити велосипедиста і уступити йому дорогу. Проте, він може і не уступити (наприклад, неправильно оцінивши його швидкість) — до цього потрібно бути готовим завжди. Постійно їздити посередині правого ряду також не варто — велосипед буде заважати руху автомобілів. Перелаштовуватись в центр правого ряду варто тільки при проїзді перехресть чи виїздів з прилеглих територій і тільки в тому випадку, якщо правий ряд вільний.
Під час їзди потрібно уникати різких переміщень поперек дороги. Якщо необхідно переміститись лівіше (наприклад, при об’їзді перешкоди на проїзній частині, припаркованого автомобіля чи відкритого люка), то варто попередньо (за 50-100 метрів) подати рукою сигнал лівого повороту і повільно почати переміщення, поглядаючи назад (чи у дзеркало заднього виду). Починати переміщення безпосередньо перед перешкодою надто ризиковано. У зв’язку з цим під час руху варто дивитись не на переднє колесо свого велосипеда, а на те місце, в якому він опиниться через 5-10 секунд.
Часто доводиться їхати вулицею, правий ряд якої щільно заставлений припаркованими автомобілями. В цьому випадку потрібно їхати приблизно за метр від цих автомобілів, оскільки метр — це приблизна відстань відкритих дверцят. В іншому випадку можна не встигнути загальмувати перед різко відкритими дверцятами.
Якщо правий ряд заставлений припаркованими автомобілями не щільно і між ними є проміжки в 100-200 метрів, то краще їхати прямо без заїзду в ці проміжки — так безпечніше. Будь-який маневр на дорозі потенційно небезпечний, і найкраще дотримуватись максимально прямолінійної траєкторії руху.
Якщо потрібно їхати в сутінках чи в темряві, то необхідно зробити свій велосипед помітним для водіїв. Зазвичай велосипеди комплектують світловідбивачами (спереду — білим, позаду — червоним. З боків — жовтими або оранжевими). Самі вони не світять, але роблять велосипед помітним при світлі автомобільних фар. Якщо рухатись в темряві тільки дворами, то світловідбивачів буде достатньо,
Але якщо доведеться виїжджати на автомобільні дороги, краще встановити на велосипед передню фару білого кольору і червоний задній ліхтар.
Вмикати ліхтарі на велосипеді потрібно як тільки починати сутеніти. Сутінки — доволі небезпечна пора. Здається, що ще світло, але насправді багато дрібних об’єктів побачити уже складно. Не варто економити батарейки і нехтувати безпекою. При проїзді інтенсивних перехресть варто увімкнути передню фару і в світлу пору дня — так транспортний засіб стає більш помітним для всіх інших учасників дорожнього руху.
Що робити заборонено
В ПДР чітко вказано, що заборонено їхати велосипедом, не тримаючи руль хоч би однією рукою, оскільки в іншому випадку велосипед залишається без гальм: гальмівні ручки на велосипедах розташовані на рулі, а можливостей гальмування педалями може не вистачити для екстреного гальмування. Окрім того, будь-яка нерівна поверхня може призвести до повної втрати контролю над управлінням велосипеда.
Не можна «висіти на колесі» у автомобіля (їхати одразу за автомобілем, частіше за мікроавтобусом або автобусом на відстані 0,5-1,5 м), хоча така спокус існує — за автомобілем формується повітряний потік, в якому їхати набагато легше. Небезпека такої їзди полягає в тому, що дистанція між велосипедом і автомобілем є недостатньою. Якщо водій несподівано загальмує, то зіткнення уникнути буде нелегко. Можлива також ситуація. Коли водій пропускає перешкоду між коліс (яма, камінь чи інший предмет). При недотриманні потрібної дистанції можна не встигнути зреагувати на неочікувану перешкода з-під коліс.
Не можна їздити вулицями в низькій посадці, незважаючи на те, що вона дає кращу аеродинаміку. Водій будь-якого транспортного засобу повинен дивитись вперед на дорогу, а не на своє переднє колесо. Низька посадка хороша тільки для гонок, коли вільну дорогу повинні забезпечити організатори змагань.
Заборонено їхати зустрічною. Ви їдете проти руху, по лівому боці вулиці. Машина робить поворот вправо з бічної вулиці і врізається прямо у Вас. Водій не бачив Вас, бо слідкував за рухом зліва, а не справа. Він не мав підстав очікувати, що хтось буде рухатися йому назустріч. Може бути й гірше — може вдарити машина, яка їде назустріч. Водій не встиг побачити і зреагувати, бо Ви їдете назустріч, і швидкості додаються. Через це, якщо зіткнення відбудеться, воно буде сильнішим.
При зупинці перед світлофором не варто наближатись до автомобіля попереду ближче, ніж 1,5-2 метри. Особливо в тому випадку, якщо він зупинився на підйомі. Перед початком руху автомобіль може відкотитись назад. Окрім того, недосвідчений водій може помилково увімкнути задній хід.
Незначні габарити велосипеда — одна з його переваг, особливо при русі в потоці транспорту. Але не варто зловживати цією перевагою. Інколи появляється спокуса об’їхати справа автомобілі, що стоять перед світлофором в черзі: між правими бортами автомобілів і тротуаром може бути відстань, достатня для проїзду велосипеда. Але тільки до тих пір, поки автомобілі стоять нерухомо. Коли потік починає рух навіть з невеликою швидкістю, то існує небезпека притискання велосипедиста до тротуару. В цих умовах може допомогти вміння заскакувати на бордюр, але краще в такі ситуації не потрапляти. Особливо небезпечно опинитись біля правого борту вантажівки чи автобуса: з кабіни крупно габаритного автомобіля велосипедиста не видно зовсім. Якщо біля перехрестя скупчилась довга черга автомобілів, то велосипедисту варто перебратись на тротуар і проїхати кількасот метрів на правах пішохода.
Під час їзди по дорозі не варто користуватись навушниками. Водій повинен контролювати ситуацію довкола себе, а слух є досить важливим каналом отримання інформації. В крайньому випиваку можна залишити вільним одне вухо. Під час руху не варто також користуватися телефоном.
Важливо розуміти, що не варто вчити водіїв дотримуватись правил ПДР з ризиком для свого здоров’я і життя. Незважаючи на несправедливість і невігластво, що часто виникають на дорогах, доводити щось залізяці своїм тілом надто нерівноцінно і більше того — абсолютно безрезультатно.
Їзда по тротуарах
Їзда по тротуарах на велосипеді заборонена. Однак, як вже зазначалося, пересування на велосипеді проїжджою частиною дозволена лише особам, які досягли 14-річнорго віку. Виникає питання — а що ж робити дитині до 14 років? Мабуть, за потреби і як виняток дитина може їхати тротуаром. Однак треба памʼятати:
— на тротуарі пішохід має беззаперечну перевагу в русі;
— тротуар — не місце для швидкої їзди. Швидкість велосипедиста не повинна перевищувати 10 км/год. Це дозволить вчасно реагувати на непередбачувані ситуації;
— під час руху потрібно дотримуватись рівної траєкторії, постійно сигналізуючи пішоходам звуковим сигналом або голосом;
— перед виїздом на пішохідний перехід обовʼязково спішуватися і перетинати його пішки. В противному випадку водій може не встигнути зреагувати на появу велосипедиста.
Особливості проїзду перехресть
1. Перетинання перехрестя без зміни напрямку
Велосипед — повноцінний транспортний засіб і порядок проїзду визначається сигналами світлофору, регулювальника (ПДР п. 16.1), або знаки пріоритету: транспортні засоби на другорядній дорозі, повинні уступати дорогу тим, хто на головній. Якщо немає ні світлофора, ні знаків пріоритету, то дороги вважаються рівнозначними, і на таких перехрестях працює правило перешкоди справа: уступає дорогу той, у кого справа є інший транспортний засіб.
Знання пріоритетів проїзду перехресть допоможе швидко і впевнено їх переїжджати без створення перешкод іншим учасникам руху. Зрештою, не варто наполягати на своїй перевазі: проїжджати першим потрібно тільки в тому випадку, якщо очевидно, що вам дійсно уступають дорогу.
Переїжджати перехрестя потрібно швидко, впевнено і не забувати про необхідність подати рукою сигнал повороту.
2. Поворот праворуч
Поворот праворуч зазвичай вдається без ускладнень. Найчастіше поворот направо дозволений тільки з правого ряду, де якраз і рухається велосипедист. Тут — найголовніше — завчасно виїхати на середину правого ряду, щоб не повернути направо одночасно з автомобілем. В іншому випадку він може притиснути до узбіччя. Те саме стосується і ситуації, коли велосипедист перетинає перехрестя прямо, а автомобіль повертає праворуч. В цьому випадку необхідно також виїхати перед автомобілем, або ж пропустити його вперед. Найнеприємніше — опинитись справа від вантажного автомобіля (особливо з причепом) чи автобуса, що здійснює поворот. Не варто забувати, що з кабіни вантажного автомобіля велосипед абсолютно непомітний. Вантажівки і автобуси краще пропускати вперед і на повороті їхати за ними.
Ситуація ускладнюється, якщо на перехресті з правого ряду можна звернути тільки направо, при цьому прямо їхати недозволено. В цьому випадку перехрестя перетинається «в режимі пішохода», тобто необхідно спішитись і перейти дорогу по пішохідному переходу.
3. Поворот ліворуч
Поворот ліворуч — дуже складний і небезпечний маневр для велосипедиста. Якщо на перехресті немає спеціальної велосипедної розмітки і відповідних знаків, то воно перетинається способом «в два прийоми». Тобто велосипедист перетинає перехрестя прямо, тоді спішується і перетинає дорогу по пішохідному переходу.
Під час проведення Велодня-2012 в Полтаві серед учасників розповсюджувалися «Правила дорожнього руху для велосипедистів». Це перше видання подібної спрямованості. Треба зауважити, що видавництво надало ці брошури безкоштовно. Якщо Ви не отримали їх, то можете з успіхом завантажити тут (файл для завантаження «Правила-завант»). Сподіваємося, що ці матеріали допоможуть Вам зробити велоподорожі по місту комфортними та безпечними.
Олександр Іваніна, «Полтавщина»