У закарпатських ЗМІ та у соцмережах бурхливо обговорювався випадок, що стався на минулих вихідних - пожежа у туристичному притулку "Явірник" (Великоберезнянський район). Було багато різних думок: хтось обурювався, хтось звинувачував волонтерів у недбалості, хтось шкодував, що згоріла стара будівля - притулок збудували чехи. Активісти ГО "Карпатські стежки", яка взялася відновлювати будівлю, кажуть: до цього випадку захаращеність притулку була нікому не цікава. Про ситуацію та подальші плани щодо реконструкції "Явірника" детально розповів відомий закарпатський фотограф та мандрівник Ігор Меліка.
Публікуємо статтю без змін.
Гірські туристичні притулки
Явище «гірського туристичного притулку» існувало завжди від часу появи туризму. Якщо говорити про сьогодення, то у багатьох розвинених європейських державах, на територіях яких є гірська місцевість і користується популярністю гірське мандрівництво чи альпінізм, існують спеціалізовані будівлі чи мережа будівель, що забезпечують захист, тимчасове проживання, подекуди і харчування мандрівників, що перебувають у доволі суворих гірських умовах.
До таких об’єктів туристичної інфраструктури належать: туристичні бази, гірські пансіони, гірські туристичні притулки. В Українських Карпатах майже нерозвинена мережа таких спеціалізованих будівель. Хоча варто зауважити, що до Другої світової війни в наших Карпатах існувало декілька десятків туристичних притулків зведених в різні періоди часу в основному чехами і поляками. В післявоєнні роки всі ці будівлі, з різних причин, зазнали руйнації, а згодом і повного знищення.
Туристичний притулок “Явірник” (фото 1940-х років)
Будинок туриста “Javornik” збудований в 1936 році
Будинок туриста «Явірник»
Один із вище згаданих притулків – будинок туриста «Яворник», що знаходиться на однойменному хребті Полонинських гір на Великоберезнянщині. Туристичний притулок «Javornik» чи не єдина високогірна споруда в Карпатах, яка до цього часу служить прихистком для туристів. Історія туристичного притулку «Яворник» почалася у 1936 році, якраз у розпал популяризації пішохідного туризму у Чехословаччині. По всій “Підкарпатській Русі”, як тоді називали закарпатський край, розбудовували десятки подібних туристичних притулків, готелів та осель. Безпосереднім ініціатором цих зрушень був Чеський Туристичний Клуб. На той час лише у закарпатському високогір’ї було побудовано 17 таких притулків, кожен з яких не був схожий на інші.
В повоєнні роки всі ці будівлі в Українських Карпатах, з різних причин, зазнали руйнації. Частково вцілів тількибудинок туриста «Явірник» і приблизно в 60х роках був відбудований у дещо спрощеному вигляді. Нажаль з тих часів значних робіт по реконструкції будівлі не проводилось, не дивлячись на те, що вже тривалий час притулок являється приватною власністю. Тому в наші дні, хоч він і служив прихистком для мандрівників, однак перебував у занедбаному стані.
Про це часто наголошував і його останній господар Михайло Ганчак: «Ця єдина, унікальна у своєму роді туристична пам’ятка, потребує значно більшого догляду, а відповідно, – і вкладень, щоб продовжувати існувати». Отож щоб привести притулок до належного стану, звичайними ремонтними роботами тут вже було не обійтись. Притулок давно потребував повної реконструкції. Це питання під свій контроль взяла Громадська організація Туристичне товариство «Карпатські стежки». А ліквідувати проблеми запущеної будівлі з деякими архітектурними корекціями було доручено кваліфікованим проектантам.
Волонтерський захід з облаштування території притулку «Явірник»
25-26 квітня 2015 року відбулася акція з облаштування території навколо притулку “Явірник”. До цього часу членами ГО “Туристичне товариство “Карпатські стежки” вже було проведено ряд робіт 21 березня та 3 квітня. Проте на земельній ділянці площею 0,85 га, за якою останнім часом майже не доглядали, завдань накопичилося чимало, тож було прийнято рішення запросити до участі волонтерів. Доля унікального в своєму роді будинку туриста “Явірник” небайдужа громадськості, тож туристична спільнота та навіть деякі місцеві жителі відгукнулися на заклик і долучилися до толоки.
Це була перша така масова акція, в якій взяли участь волонтери із Львова, Франківська, Калуша, Ужгорода, Мукачева і в тому числі з Великого Березного. В результаті спільними зусиллями вдалося прибрати та розчистити від чагарників територію, перекласти вміст сміттєвої ями, який тут назбирувався роками у мішки та завантажити ним повну вантажівку. Крім того на Явірник було доставлено та розвантажено камінь і щебінь для подальшої реконструкції будівлі.
Втратити старе, щоб знайти нове
Близько обіду, в ході робіт, раптово загорівся дах будинку, який був у передаварійному стані (цей факт підтверджують і місцеві жителі). Втім потужні пориви вітру перебороли будь-які спроби загасити вогонь всіма доступними засобами. Та найголовніше, що ніхто з присутніх не постраждав. А сама будівля невдовзі буде як нова! Загалом пожежа особливо не вплине на подальший хід реконструкції, адже згоріло фактично те, що не підлягало відновленню і потребувало заміни: старі гнилі і трухляві дерев’яні конструкції, які вже давно потребували ремонту. Кам’яна ж основа будівлі значних ушкоджень не зазнала.
З метою реконструкції притулку, нова покрівля та деревина були закуплені на меценатські кошти членів ГО “Туристичне товариство “Карпатські стежки” ще в березні цього року. Другий поверх планується збудувати з клеєного бруса, просоченого сучасним антипіреном з дотриманням оригінального стилю, але з деяким переплануванням внутрішнього кімнатного простору. Тож незабаром будинок туриста «Явірник» зустрічатиме своїх гостей з новим обличчям, пропонуючи зручні і комфортні умови проживання.
Чутки-плітки – довіряй, але перевіряй!
Слухи про пожежу на Явірнику розповзлися миттєво. На жаль першу інформацію в соцмережі, із власними висновками, поширила особа, яка прийшла на Явірник, коли будівля вже була охоплена повністю вогнем. До того ж, ця людина взяла на себе відповідальність робити передчасні висновки про причини займання. Вже не кажучи про «компетентність» журналістів, які охоче підхопили цю новину, «прикрасили» її та масово розповсюдили в інтернет-мережі, зваливши насамперед вину за скоєне на волонтерів. Причина цьому – спотворення інформації, напівправда, яка в більшості випадків ставить людину в невигідне становище в очах інших людей. Адже зазвичай чутки являють собою недостовірну, неперевірену інформацію.
Цікаво, але чомусь притулок “Явірник” привернув до себе увагу лише тоді, коли сталася біда. Адже до цього часу ніхто не переймався тим, що притулок існував у занедбаному, аварійному стані і всі ці роки повільно руйнувався?! Про те, як він утримувався до появи волонтерів, свідчить хоча б той факт, що одних лише пляшок в основному з-під горілки, було вивезено з території Явірника вщент заповненим самоскидом ЗіЛ-131… Показовою була і поведінка людей, особливо місцевих, з яких на заклик допомогти в прибиранні, відгукнулися і прийшли на допомогу тільки двоє свідомих осіб. Ну, а тих хто приїхав з села на квадроциклах, «уазиках» і роверах подивитися на згарище, було більше, ніж самих волонтерів.
P.S. Дуже часто ми вибираємо ту чи іншу сторону, тільки спираючись на думку людей. Ми рідко звертаємо увагу на позитивні якості людини, але завжди помічаємо недоліки. Навіть коли хтось робить для нас що-небудь добре – ми можемо просто цього не помітити. Але весь негатив і погане ставлення до себе ми готові пам’ятати до кінця життя. У більшості випадків людей цікавить не особиста поведінка, а дії всіх інших. А це свідчить про наявність хворобливого самолюбства.
Нове життя притулку «Явірник»
З метою реконструкції притулку, на меценатські кошти членів “Карпатські стежки” вже придбано нову покрівлю та деревину. Другий поверх планується збудувати з деревяного бруса, обробленого сучасними антипожежними засобами. Під час реконструкції будівлі, збереження оригінального стилю притулку буде також враховано. В проектній пропозиції також передбачається перепланування внутрішніх приміщень. Це для того, щоб створити окремі кімнати, бо до цього була лише загальна стара частина. Так як у споруди відсутня фундаментна основа, бо так колись будували, з роками з’явилися тріщини. Тож будівлю необхідно укріпити армованим поясом. І як запевняє комендант притулку, до кінця поточного року будівництво буде завершено, а унікальний історичний притулок зможе приймати у своїх оновлених стінах любителів активного відпочинку.
Ігор Меліка