Уряд МОН ухвалив постанову про підвищення оплати за навчання для контрактників. Вартість плати за навчання в університетах змінюватиметься поступово, так в 2020 році ціна збільшиться на 60% від держфінансування на одного студента. А в 2021 і 2022 році, вартість зросте на 70 і 80%.
Оплата збільшиться для 38-ми спеціальностей на факультетах, на які вступає велика кількість абітурієнтів. Зокрема, економіка, право, міжнародні відносини, журналістика менеджмент, фінанси, туризм та інші. Ціна підвищиться через малу кількість відповідних вакансій на ринку праці. Для студентів, які вже навчаються, зміни не відбудуться.
«Вища освіта не може бути такою дешевою. Ми усвідомлюємо, що всі університети в Україні мають різні умови роботи, ринки праці, різну економіку. Коли ми вимірюватимемо цей показник для кожного окремого університету, ми будемо робити не загальний український залік, а в межах макрорегіонів дивитися, який середній показник зайнятості з використанням кваліфікації вищої освіти. Ціна за навчання не буде перевищувати більше, ніж три середні офіційні заробітні плати в регіоні. Якісна вища освіта коштує грошей! , - прокоментував ситуацію заступник міністра освітиЄгор Стаднийна зустрічі з викладачами та студентами УжНУ, яка відбулася нещодавно. -- Проблема не в тому, що в суспільстві брак коштів, а в тому, що батьки краще куплять євробляху за 4 тис. доларів, ніж оплатять бакалаврат за підвищеними цінами, приблизно за такою ж ціною. Іномарка не даватиме прибутку, а вища освіта дитини приноситиме набагато вищі девіденди в майбутньому. Багато хто вважає, що з прикордонних областей абітурієнти стрімко виїжджатимуть за кордон. Це не зовсім так. Якщо ми беремо хороший університет за кордоном, то навіть при підвищених цінах на контракт. у нас будуть менші ціни. Але якщо ми себе порівнюємо з низькоякісним закордонним університетом, то, звісно, він демпінгує. Якщо заклад слабкий, ви платите малі кошти й не шкодуєте, що отримали низьку якість знань».
Декан економічного факультету УжНУ Віталій Сержанов має іншу думку: «Я не бачу позитивних наслідків від підняття плати за навчання, це буде ще одним кроком до відштовхування енергійних, амбітних, розумних вступників, які б могли отримувати освіту в українських вишах. Ми втратимо багато абітурієнтів, які почнуть виїжджати за кордон, не тому що там вищий рівень освіти, а тому, що економічні можливості і можливості подальшого влаштування свого життя й заробітку набагато кращі. Фахівці, які будуть виїжджати в інші країни, будуть вносити плати в регіональний валовий продукт, створюватимуть нові робочі місця й збагачуватимуть економіку іншої держави. Це особливо актуально для прикордонних регіонів, зокрема й Закарпатської області. Це елементарні економічні речі. Не розумію, чому їх ніхто не аналізує й не дивиться в майбутнє. Для того, щоб держава розвивалась треба стимулювати освіту, науку, медицину, без них жодна країна не має майбутнього».
На його думку, варто б було зосередити підготовку важливих в сучасному світі спеціальностей (як економісти, фінансисти, взагалі всі напрямки економіки) в одному вузі регіону й забезпечити підготовку за рахунок державного бюджету, тоді: сконцентруються всі сили в одному місті; в бажаючих отримати відповідні знання й навички буде можливість отримати їх безкоштовно; стимулюватиметься майбутній розвиток економіки.
Завідувач кафедри економічної теорії УжНУ Олександр Молнар каже, що за рахунок зменшення абітурієнтів виш може недоотримати навіть ту суму, яка є зараз. «Ринкова ціна дозволяла нам конкурувати, та покривати витрати. Додаткових прибутків при піднятті цін ми не отримаємо, бо втратимо абітурієнтів. В Україні не кожен може дозволити оплатити за дитину такі великі кошти. Немає таких програм, які б давали можливість оплатити за навчання потім. До прикладу, в Америці діє програма МВА, вона коштує близько 50 тис. доларів. За цією програмою в абітурієнтів є можливість брати кредит на навчання і віддавати його тоді, коли вони вже влаштуються на роботу, це може бути навіть через 5 років після завершення навчання. А такі умови як в Україні лише стимулюють до того, що молодь покине країну, - пояснив Олександр Молнар.
Учень 11-го класу Ужгородської ЗОШ І – ІІІ ст. №9 Владислав Бутаз наступного навчального року планує вступити на інженерно – технологічний факультет, ситуацією яка склалася, вкрай не задоволений: «Підняття плати за навчання це безглуздо, адже не всі батьки можуть оплатити навчання студента. Що робити в таких випадках, коли в сім’ї навчаються двоє чи троє дітей з середнім або хорошим рівнем знань? Це жахливо, бо навіть якщо в дитини й будуть хороші нахили до певної спеціальності, вона або не зможе навчатись через брак коштів, або буде змушена заробляти самостійно й не відвідуватиме заняття. Зараз потрібно докласти всіх зусиль, щоб поступити на бюджет, який є досить обмеженим».
Вчитель Ужгородського економічного ліцею Тетяна Бойко каже: «Я за те, щоб всі навчались безкоштовно, але для цього потрібно повернути умови, які були раніше, умови, коли молодь конкурувала між собою, докладала більших зусиль й могла вступити лише з другого або третього разу. Тоді професійна якість випускників була вищою, й спеціалісти були кращими. А зараз, коли до вишів може вступити хто хоче, і хто не хоче, тобто діти з досить низьким рівнем знань, стан освіти погіршується. Саме таким дітям, на мою думку, потрібно оплачувати навчання».
Також у МОН повідомляють, що абітурієнти зможуть отримати податкову знижку на витрати на навчання, якщо під час отримання спеціальності працюватимуть (можна повернути 18% вартості контракту).
Зоя БРЮХОВИЧ
Студентка відділення журналістики УжНУ