Українців чекає чергове підвищення на газ. Попри протести населення та звинуваченні у тому, що держава під час кризи могла б навпаки відтермінувати такі зміни, експерти кажуть: такий крок необхідний, щоб уникнути ще глибшої економічний кризи. Крім того, ефективна система тарифної політики дасть змогу Україні нарешті стати енергетично незалежною та досягти у «газовій політиці» стабільності.
Про це йшлося на семінарі-тренінгу для журналістів. Борис Додонов, старший консультант з питань енергетики Міжнародного банку Реконструкції та розвитку пояснив, чому необхідно підвищувати вартість на енергоносії для населення і як це сприятиме енергетичній незалежності України. За словами Бориса Додонова, Україна може стати енергетично незалежною через 10-15 років, але необхідно впровадити ряд непопулярних серед споживачів кроків, тобто змінити тарифну політику.
Не дивлячись на те, що ринкова ціна газу для України є однією з найвищих у Центрально-Східній Європі, ціна газу для населення на початку 2014 р. була в 5 разів нижчою за ціни для населення в Угорщині, в 6-7 разів за ціни в Естонії, Польщі і Словаччині і в 9 разів – за ціни для населення Австрії та Німеччини.
«Навіть після підвищення тарифів у травні 2014 р. населення зараз сплачує близько 17% ринкової ціни газу. Вже після підвищення тарифів подальша девальвація гривні призвела до зростання прямих та квазі-фіскальних субсидій до 4,9% ВВП у 2014 р. Прямим наслідком такої політики є подвійний дефіцит – державного бюджету та рахунку поточних операцій, що у свою чергу, є однією з головних причин поточної економічної та валютної кризи», - каже Борис Додонов. – Низькі ціни на природний газ для населення не сприяють його ефективному використанню, ведуть до надлишкового імпорту, не дозволяють інвестувати у вітчизняне газовидобування і таким чином підривають енергетичну безпеку України. Більше того, діюча система субсидій є регресивною – більшу частку субсидій отримують порівняно заможніші верстви населення, які споживають більше. Усунути ці економічні викривлення і забезпечити доступність газу і теплопостачання для населення має перехід до ефективної адресної системи соціального захисту населення».
Експерти кажуть, що викривлене ціноутворення здебільшого йде на користь багатому, а не соціально вразливому населенню. Адже найбідніші 20% населення фактично отримують лише 13% прихованих у тарифах на газ і теплопостачання субсидій, що свідчить про те, що такі субсидії працюють переважно на користь великих споживачів, які здебільшого є заможнішими. У 2014 році було збільшено тарифи на газ для населення в середньому на 56%. Однак населення і досі субсидується на високому рівні, що призводить до суттєвих прихованих витрат, до того ж рівень субсидій сильно залежить від девальвації валюти.
Фахівці переконують, що механізм субсидування треба змінити, від цього незаможні українці не програють . На сьогодні в Україні функціонують програми соціального захисту найуразливіших верств населення від зростання витрат на житлово-комунальні послуги, постачання газу та теплової енергії. З червня 2014 року запроваджена нова програма компенсації населенню додаткових витрат на оплату ЖКП в умовах підвищення тарифів на газопостачання. Але механізм соціального захисту треба вдосконалювати, адже іншої альтернативи немає. «У ході досліджень та опитувань ми з’ясували, що найсуттєвішими недоліками програм соціального захисту є складна формула і складний механізм отримання, низький рівень поінформованості, а також можливість забезпеченого населення, що отримує тіньові доходи, отримувати допомогу. Водночас дійсно малозабезпечена родина може отримати відмову, за наявності у власності нерухомості, транспортного засобу або у складі якої є непрацюючий член родини», - каже Борис Додонов.
На сьогодні вартість газу для населення України становить 859 грн за тис. м. куб. У промисловості цей тариф складає 4687 грн. Станом на січень 2015 року ціни на газ для населення були на 490% нижчі за ринкові, і з девальвацією ця прірва зростає. Через це приховані витрати для України у 2013 році складали 4,3% ВВП, а за підсумками 2014 року вони зросли вже до 4,9% ВВП.