Перемога Петера Мадяра на парламентських виборах у квітні цього року створює унікальне вікно можливостей для оновлення взаємовідносин між Україною та Угорщиною. Зокрема, й вирішення питань угорської спільноти Закарпаття. Але це вікно не відкриється саме по собі, потрібна активна воля обох сторін. 9 травня, символічно в День Європи, лідер донині опозиційної партії «Тиса» на установчому засіданні новообраного парламенту склав присягу та офіційно розпочав свою роботу на посаді прем’єр-міністра.
До цього він встиг зробити кілька заяв та кроків у взаємовідносинах з Києвом та збентежити частину українського суспільства й політикуму, які вбачали у ньому повну протилежність Віктору Орбану і прихильність до України. Тож чи має нова влада в Угорщині потенціал перезавантажити співпрацю з українською владою, чи є шанси в України позбутися інструменталізації питання закарпатських етнічних угорців, та що про це думають як в Україні, так і в Угорщині?
До речі, покращення відносин між двома країнами очікують не тільки українці. 64% угорців, які через тиждень після виборів взяли участь у опитуванні Європейської ради міжнародних відносин ECFR, сподіваються, що новий уряд протягом першого року покращить відносини з Києвом. І це стосується не тільки виборців «Тиси», яких серед оптимістів 74%, а й 54% прихильників «Фідес».
Серед основних очікувань угорців зокрема й схвалення фінансової підтримки України з боку ЄС як однієї з умов поновлення фінансування самої Угорщини Євросоюзом.
Ставка на прагматизм: що кажуть експерти
Експерти ж з обидвох країн очікують поновлення прагматичних відносин.
Так, за словами Чілли Фединець (Інститут досліджень меншин Центру соціальних наук Університету ім. Лоранда Етвеша (Угорщина), після формування нового уряду першими точками дотику між Україною та Угорщиною доцільно зробити ті сфери, де є найбільший практичний потенціал. Це насамперед перехід від політизованих вимог до технічного діалогу щодо імплементації чинного законодавства про національні меншини. У центрі уваги можуть бути регулярні консультації щодо відповідності українського законодавства європейським стандартам.
"Другим важливим напрямом є транскордонне співробітництво: розвиток інфраструктури, пунктів пропуску, логістики та підтримка економічних зв’язків у прикордонних регіонах. Це ті сфери, де сторони можуть швидко досягати конкретних результатів і знижувати рівень політичної напруги", - зазначає пані Чілла.
Загалом експертний підхід полягає в тому, що прогрес можливий не через «перегляд усієї системи прав», а через поступове вдосконалення її застосування — з акцентом на освіту, місцеве самоврядування та культурні права в межах чинної правової системи України.
Тож чи змінилась риторика офіційної Угорщини після парламентських виборів? Варто порівняти заяви, які пролунали під час передвиборчої кампанії та формувались задовго до неї, і те, що встиг стосовно відносин з Україною задекларувати Петер Мадяр.
На думку політолога, директора Інституту світової політики Євгена Магди, риторика угорського політикуму після парламентських виборів в Угорщині змінилась, але не надто суттєво:
"Зовсім зникли риторичні випади Віктора Орбана та Петера Сіярто, це підтверджує той факт, що «український» фактор був предвиборчим і з ним активно працювали. У Петера Мадяра це мало вибірковий характер. Тобто якщо питання стосувалось власне угорських інтересів, як, наприклад, відновлення транзиту нафти трубопроводом «Дружба», там Мадяр був дуже активним. А там, де йшлось про повернення захоплених мільйонів доларів, євро і банківського золота, позиція Мадяра була «є питання більш важливі».
На думку Євгена Магди, це може виглядати дещо дивним для багатьох, але є цілком показовим для Мадяра, який демонструє свою зацікавленість насамперед у зміцненні власних позицій. А для цього новому угорському прем’єру можуть знадобитися й вчорашні виборці Віктора Орбана.
"Тому це хороше щеплення від зайвих ілюзій та «мадяризації», якщо ми говоримо про нового угорського прем’єра і про необхідність здійснювати прагматичну політику. Відсутність чи мінімізація цих змін абсолютно не означає, що Україна не повинна будувати прагматичні відносини з Угорщиною, які спираються насамперед на економічні інтереси, а потім на все інше".
Підтверджує зникнення «українського» питання з центральних шпальт угорського інформаційного простору й письменниця, угорська історикиня літератури, професорка Жужа Гетеньї (Hetényi Zsuzsa):
"Кілька днів тому я почула від міністра оборони суцільне повторення тез Орбана, але без емоційного навантаження. Увага була зосереджена на угорцях за межами Угорщини та відновленні їхніх прав, це свідчить про необізнаність прем’єр-міністра, бо як ми знаємо, відновлювати немає чого. Там є ті самі угорські школи, навчання там ведеться угорською мовою. Якщо їм бракує учнів, причини цього очевидні - це пов’язано з подвійним громадянством та війною, яку, як ми добре знаємо, розпочала не Україна".
За словами професорки, яка була серед групи угорських інтелектуалів, що ініціювала написання відкритого листа українському народу, в якому рішуче відмежувалися від антиукраїнської політики уряду Віктора Орбана, Петеру Мадяру варто зустрітись із різними представниками угорської громади.
"Новий прем’єр-міністр сказав лише: «Ми не будемо надсилати зброю та солдатів до України». На мою думку, головною метою та наступним кроком має бути зустріч із «нормальними» угорцями, які ведуть діалог з урядом України.
Є так багато внутрішніх проблем, навіть таких, яких не очікували перед виборами, тож давайте дамо їм час. Але тим часом говоритимемо про них та інформуватимемо відповідальних".
Порівняння Орбана і Мадяра: що змінилося у підходах до України
Аналіз заяв колишнього ти нинішнього прем’єрів щодо України, війни Росії в Україні показує, що підходи до взаємовідносин Угорщини з Україною у політиків різні, але реальні кроки будуть відомі лише після остаточного формування уряду. Ми склали порівняльну таблицю на основі заяв політиків задовго до, під час та після виборчої кампанії.
Чи на порядку денному питання закарпатських етнічних угорців
Початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну разом з усіма регіонами змінив традиційний розклад життя й в Закарпатті. Регіон пережив хвилю людей, які виїхали зі інших областей у пошуках тимчасового або й постійного притулку. При цьому якщо значна частина вимушених переселенців осіла в закарпатських містах, то села, зокрема й угорськомовні, відчутно спорожніли. Якщо за даними перепису населення 2001 року свідчили про 150 тисяч етнічних угорців, то зараз чисельність спільноти скоротилася до приблизно 60–70 тисяч. Значна частина угорців виїхала до різних регіонів Угорщини, частина етнічних угорців-чоловіків у той чи інший час приєдналася до Сил оборони України.
Однак невизначеність в умовах війни підсилилася під час підготовки до парламентських виборів в Угорщині 2026 року, причому задовго до старту офіційної передвиборчої кампанії.
Вже екс-прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан 16 років використовував чимало суспільно-політичних питань у взаємовідносинах із сусідніми країнами, та й з рештою Європи як інструменти внутрішньої політики. У взаєминах з Україною одним з наріжних каменів стало питання угорської громади в Закарпатті. Орбан використовував закарпатських угорців як дипломатичний ресурс, але чи були вимоги до України реальними кроками до розв'язання реальних питань угорської спільноти?
Корінь відповіді на це питання лежить в історії Угорщини, адже саме доктрина «угорської нації поза кордонами» стала основою політичної конструкції багаторічного угорського прем’єра. Однак попри вимоги та претензії до України щодо захисту прав угорської національної спільноти реальних кроків назустріч вирішенню питань з боку угорського уряду було небагато.
Питання захисту прав угорської нацспільноти було покладено в пріоритет змішаної комісії з питань нацменшин, яка була створена на підставі Протоколу до Декларації про принципи співробітництва між Україною і Угорщиною від 31 травня 1991 року (тобто ще за часів існування УРСР). Комісія вже за часів незалежності фактично припинила роботу після загострення відносин у 2017–2018 роках через «мовний» закон. Варто нагадати, що саме у 2017 році підхід до мов навчання в Україні суттєво змінився через внесення змін до Закону «Про освіту». 2020 рік приніс інші нововведення, якими збільшувалась частка навчання українською мовою, що регламентувалось законом «Про повну загальну середню освіту».
Паралельно з періодичністю в кілька років та з перервою через COVID-19 відбувалися засідання міжурядової комісії з питань економічного співробітництва. Однак саме освітні та культурні питання обговорювались окремим переговорним треком по меншинах. Одним з «результатів» цього треку стали 11 пунктів вимог, які до Ужгорода привозив у січні 2024 року міністр закордонних справ і торгівлі Угорщини Петер Сіярто.
Однак ситуація кардинально змінилась після 2022 року після прийняття закону «Про національні меншини (спільноти) України» та змін у 2023 році до освітнього законодавства, закону «Про місцеве самоврядування в Україні», якими фактично було закріплено використання мови національних спільнот у освітньому процесі поряд із державною, а також розширено права у медіа, рекламі, публічному житті та власне місцевому самоврядуванні. Таким чином, більшість вимог була нівельована.
Власне це показує, що Україна готова слухати та чути угорців Закарпаття, партнерів з-за кордону та показала це практичними кроками. Однак чи взяли до уваги ці кроки представники нової угорської влади та чи встигли вони за два роки своєї діяльності дослідити особливості двосторонніх взаємовідносин?
"Я розумію, що сьогодні новий угорський уряд значною мірою сконцентрований на антикорупційній боротьбі та поверненні коштів, які були втрачені або вкрадені за останні роки. Але не менш важливим для ефективності цього процесу є налагодження довіри та конструктивних відносин із сусідніми державами, — каже голова громадської організації «Українські угорці» Крістіан Шкіряк. — Ми знаємо, що в регіоні проживання угорських громад у різних країнах часто виникали питання, пов’язані з прозорістю використання коштів платників податків та транскордонними програмами".
За його словами, щоб угорському уряду формувати вимоги або оцінки, потрібно глибше знати ситуацію всередині України — і це стосується не лише Закарпаття, а всієї країни, яка вже багато років живе в умовах війни та масштабних викликів.
"Ознак переведення цих процесів у практичну площину поки що, відверто кажучи, небагато. Але мені здається важливим уже сам факт того, що може розпочатися більш глибоке вивчення діяльності окремих фондів та організацій, які діяли й діють в Україні, зокрема тих, що підтримують угорську спільноту на Закарпатті. Особливо якщо мова йде про структури чи окремих осіб, які мали значні можливості розподіляти угорські державні кошти".
На думку Крістіана Шкіряка, поки кроки угорського уряду здебільшого виглядають декларативно і про реальні практичні зміни можна буде говорити тоді, коли з’явиться багаторівнева та багатопрофільна двостороння робоча група. Саме вона зможе швидко ініціювати конкретні зміни в обох державах щодо українсько-угорських відносин.
За даними Bloomberg, 29 квітня під час зустрічі з президентом Європейської ради Антоніу Кошта Петер Мадяр висунув умови, які здебільшого перегукуються з переліком із 11 вимог, які у 2024 році Києву представив експрем'єр-міністр Віктор Орбан, котрі стосувалися прав угорської меншини в Україні та доступу до освіти угорською мовою. Передувала цій розмові зустріч Мадяра із мером закарпатського міста Берегово Золтаном Баб’яком, за результатами якої переможець угорських виборів заявив про необхідність відновити усі культурні, мовні, адміністративні й освітні права закарпатських етнічних угорців. Це прозвучало як закид в бік України, тож меру українського міста довелось вже на своїй сторінці пояснювати, що ситуація зовсім не така, якою її показав майбутній угорський прем’єр.
Тепер варто очікувати взаємних прагматичних кроків як лідерів обидвох країн, так і урядовців та дипломатів у напрямку відновлення діалогу.
Віталій Дячук для zaholovok.com.ua
Фото із соцмереж політиків