Новини

Перешкоджання журналістам на Закарпатті: конкретні кейси та реакція правоохоронців

Ненадання публічної інформації, недопуск до засідань обласної ради, погрози в соцмережах і намагання завадити зйомкам: закарпатські журналісти розповіли про випадки перешкоджання професійній діяльності та про те, як на це реагують правоохоронні органи.


Ярослав Гулан, регіональний представник Інституту масової інформації під час пресконференції в Ужгородському прес-клубі навів статистику щодо випадків перешкоджання журналістській діяльності. За його словами, у 2020 році в Україні було зафіксовано 229 таких випадків – починаючи від недопуску медійників на сесії міських і обласних рад і закінчуючи відвертим фізичним перешкоджанням. На Закарпатті у 2020 році представники ІМІ зафіксували 5 випадків перешкоджання журналістській діяльності.

«За офіційною інформацією прокуратури Закарпатської області, у 2020 році загалом було 9 кримінальних проваджень, порушених за статтею 171 ККУ (перешкоджання журналістській діяльності), з яких 5 було закрито. Це випадки, коли було почато розслідування і слідчі не встановили, що там був факт злочину. 4 справи наразі розслідуються і теоретично мають бути або направлені до суду з обвинувальними актами, або закриті, якщо слідчі не встановлять складу злочину. Сподіваюся, що ці 4 справи таки будуть направлені до суду», – зазначив Ярослав Гулан.  

Гулан
Ярослав Гулан

 

Станіслав Данко, журналіст проекту «ПравдаЄ» розповів, що найбільше неприємних випадків, які траплялися у його професійній діяльності, стосувалися відмови у наданні інформації, яка має бути публічною.  «Наразі ми з колегами займаємося журналістикою розслідувань і часто стикаємося із фактами, викриттями, які потребують особливої праці в частині інформаційних запитів, отримання коментарів посадових осіб різного рівня. Часто в процесі роботи ми потрапляємо в неприємні ситуації – від якихось мінімальних погроз до відвертого перешкоджання. Найбільше випадків – це примітивна відмова в наданні інформації.  Маємо проблему у неналежній реакції правоохоронних органів. Зазвичай такі випадки правоохоронці відкладають у довгий ящик», – сказав Станіслав Данко.

Журналіст навів приклади конкретних кейсів:  

  • у 2017 році, під час громадських слухань щодо будівництва міні-ГЕС у селі Липча (теперішня Хустська територіальна громада) молодики спортивної статури, які не були мешканцями цієї громади, порушували громадський порядок, заважали знімати журналістам і погрожували розбити техніку. «Моєму колезі мало не вибили з рук камеру. Була заява до поліції, але жодної реакції правоохоронців не було», – коментує Станіслав Данко;
  • у 2017 році у вересні, під час інформаційної хвилі навколо прийняття Закону про освіту, на  сесії Закарпатської обласної ради ухвалювалося звернення до Президента стосовно цього Закону. «Тоді кілька рядів поліції блокували вхід до адмінбудівлі облради і окремих журналістів, можливо, саме тих редакцій, які не подобалися працівникам апарату Закарпатської облради, не впускали до будівлі. Показував посвідчення, була вибірковість стосовно допуску», – пояснює журналіст;
  •  у 2018 році випадок перешкоджання стосувався ненадання інформації. Медійник подав запит до Хустської районної ради щодо інформації про заробітні плати голови райради та його заступника. Запитувану інформацію журналістові не надали, Станіслав Данко подав заяву до правоохоронних органів, але провадження не внесли до ЄРДР протягом доби. Журналіст звернувся до суду і вже під час судового засідання дізнався, що хустські правоохоронці вже внесли справу до ЄРДР. Проте, суддя таки виніс ухвалу щодо бездіяльності слідчого;
  • у 2019 році Станіслав Данко проводив розслідування стовно ремонтних робіт автодороги Н-09. «Служба автомобільних доріг на той час була дуже непублічним органом, там дуже дивувались моїм візитам і запитанням. Відмовляли у наданні інформації стосовно деяких документів. Після моєї заяви до поліції, відповідь на запит таки надали. Але заяву до ЄРДР правоохоронці внесли тільки після моєї повторної заяви. Історія розтягнулася, я моніторив, як просувається справа і якось у відділку поліції дізнався, що справа просто закрита. На моє прохання я отримав постанову про закриття, жодних аргументів у слідчого не було. Я повідомив про це публічно, зустрічався з керівництвом поліції і мені пообіцяли відновити слідчі дії», – розповідає журналіст.  
  •  2020 році мав місце недопуск журналістів до адмінбудівлі Закарпатської обласної ради, де відбувалася сесія новобраної облради. Журналісти викликали на місце поліцію, було відкрите провадження.

«Цей випадок в обласній раді  він має стати лакмусовим папірцем для журналістів і для правоохоронних органів, тому що справа доволі кричуща. І факти показують, що відбулося порушення законодавства – вибірковий допуск журналістів до сесії Закарпатської обласної ради»,  – переконаний Станіслав Данко.  

Данко
Станіслав Данко

 

«Ми б хотіли привернути увагу на те, що відбувається: журналістам-розслідувачам важко працювати в умовах, коли просто з тобою на говорять, не відповідають на інформаційні запити, закривають перед тобою двері. Повірте, якби я особисто реагував на всі порушення, як того вимагає законодавство, то кейсів було би в рази більше. Ми завжди стараємося непорозуміння вирішити, але це майже ніколи не виходить, тому звертаємося до правоохоронців, які би мали реагувати, щоб ми, журналісти, не потрапляли в такі пригоди. І щоб було розуміння, що немає безкарності – якщо порушується законодавство і чиновники не діляться інформацією, яка є публічною, за це буде відповідальність», – підкреслює журналіст.  

Олена Мудра, журналістка ІА «Голос Карпат» акцентувала  на тому, що медійники прагнуть нормальної співпраці з правоохоронцями. «Ми б хотіли від правоохоронців більшого розуміння специфіки нашої роботи. Тільки разом ми можемо напрацьовувати успішні випадки, які дозволять нам без перешкоджань отримувати публічну інформацію, яку від нас, через якісь причини, чиновники намагаються приховати», – сказала журналістка.  

Із перешкоджанням в журналістській діяльності через ненадання інформації  Олена Мудра стикається, за її словами,  із 2018 року. «Якщо у попередні роки це було ненадання статистичної інформації, яку можна було знайти іншими шляхами, то, наприклад, минулий рік – це випадки ненадання інформації, яка стосується публічних фінансів або комунального майна. Її можна отримати тільки від органів місцевого самоврядування», – уточнює журналістка.  

Випадки перешкоджання в роботі журналістки-розслідувачки стосуються Виноградівської міської ради. «Два останні випадки трапилися у листопаді минулого року. Мою увагу привернуло сумнівне будівництво у Виноградові – ділянка, на якій відбувалось будівництво не відображалась на кадастровій карті. Я подала запит до міської ради. Його проігнорували, потім надали неповну інформацію. У момент, коли я почала цікавитись цією темою, з’явився ймовірний інвестор, який намагався тиснути на мене і в примітивний спосіб погрожувати через соцмережі. Я подала заяву до правоохоронних органів 24 грудня минулого року. Її протягом доби не внесли до ЄРДР, як  і не внесли протягом всього наступного місяця. Ми з юристом вирішили написати скаргу до суду і суд зобов’язав правоохоронців внести заяву до ЄРДР», – розповідає Олена Мудра.

Мудра
Олена Мудра

 

Ще один із випадків – ситуація із комунальним підприємством Виноградівської міської ради, яке реалізовує проекти за грантові кошти. Журналісти виявили, що 1,5 млн. грн. використано дуже сумнівно: «Підприємці, які виконували відповідні послуги в рамках грантового проекту, не були схожі на реальних.  Наприклад, двірник із ЖКГ не міг надавати переклади із англійської мови.  ФОПи відкривались в один і той самий період, за кілька днів до проведення закупівель», – уточнює Олена Мудра.  Через ненадання інформації комунальним підприємством  щодо договорів та актів виконаних робіт журналістка подала заяву до поліції. «Справу закрили, однак ми оскаржили це закриття. За день до засідання суду прокурор сам скасував постанову. Зараз ми готуємо клопотання про проведення додаткових слідчих дій», – каже журналістка.  

«Потрібно унеможливити подібні випадки у майбутньому . Єдиний дієвий спосіб – поліція. Хочеться співпраці й розуміння, бо ми працюємо на одному боці закону. Тому чекаємо підтримки», – зазначає Олена Мудра.

«Наша мета – досягнення синергії, а не протиріч із правоохоронними органами, ми хочемо адекватних реакцій на правопорушення», – додає Станіслав Данко.  

Вікторія Попович, прокурор відділу Закарпатської обласної прокуратури у своєму зверненні до журналістів, зокрема, підкреслила: «Для нас дуже важлива співпраця з журналістами, бо саме вони одні із перших викривають злочини й корупційні схеми і ця синергія допомагає нам разом вийти на позитивний результат – розкрити кримінальні правопорушення». Також Вікторія Попович уточнила, що, за даними Єдиного реєстру досудових розслідувань, наразі є 9 кримінальних проваджень стосовно перешкоджання закарпатським журналістам, 5 розглядаються в судах. 

Попович
Вікторія Попович

Анна Дан, речниця Головного управління Національної поліції розповіла про стан розгляду справи щодо недопуску журналістів на засідання сесії Закарпатської обласної ради: «Слідчі проводять досудове розслідування в рамках відкритого кримінального провадження, розслідування здійснюють співробітники Ужгородського відділу поліції за процесуального керівництва прокуратури». Також речниця поліції під час спілкування із журналістами зазначила: «Ми сприймаємо критику і для нас вона є важливою, бо спонукає до покращення дій. Поліція намагається вдосконалюватися і в частині роботи, яка стосується співпраці із представниками медіа. Ми зацікавлені  у тому, щоби ви могли об’єктивно висвітлювати всі події і спокійно проводити журналістські розслідування».

прес

 

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.