Ужгородський прес-клуб розпочав медіапроєкт, основна увага якого спрямована на виробництво та поширення контенту, пов’язаного з тематикою воєнного часу та ставленням до вимушених переселенців. Заплановано також ряд заходів для журналістів, які допоможуть повніше висвітлити ситуацію, в якій перебувають українці, які знайшли прихисток на Закарпатті, тікаючи від війни. Про це на пресконференції розповіла Ірина Бреза, голова Ужгородського прес-клубу.
Ще у 2014 році прес-клуб активно висвітлював проблему ВПО (внутрішньо-переміщених осіб), тут відбувалися пресзаходи з першими переселенцями, дізнатися більше про людей, які тоді приїхали на Закарпаття, допомогли журналістські історії та репортажі, а також фотовиставка «Переселенці на Закарпатті: життя без стереотипів». «Це були історії про людей, які незважаючи на жахливі обставини, змогли почати нове життя і додати Закарпаттю частку своїх знань, вмінь, ідей та надій. Шкода, що частина з них змушена була залишити нашу область, не знайшовши можливостей з житлом, роботою, перспективами, а також підтримки громади, - каже Ірина Бреза. – Сьогодні Закарпаття приймає в стоні тисяч більше переселенців, ніж 8 років тому. Важливо, як ми приймаємо цих людей і не менш важливе інформаційне поле, яке ми створюємо, щоб наші українці почувалися захищено, не втрачали надії на майбутнє і, якщо залишаться тут, мали можливості розпочати нову сторінку свого життя я з підтримкою громади».
За словами Ірини Брези, прес-клуб вже запустив розповіді про людей, про взаємодопомогу, про розуміння тих, хто переїхав на Закарпаття з інших регіонів. Плануються відеоісторії та телевізійні сюжети. Незабаром буде оголошено про тематичну фотовиставку.
Анжела Бабкіна, ГО «Закарпаття-Донбас», регіональна координаторка БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» (підтримка ВПО), приїхала на Закарпаття ще з початком воєнних дій у 2014 році. Тут і залишилася та активно допомагає з колегами українцям, які прибувають в область з регіонів активних воєнних дій. «До 24 лютого цього року на Закарпаття проживало до 4 тис. переселенців, з них – 2000 в Ужгороді, близько 1000 в Мукачеві, решта- по області. Тепер дуже багато людей стали ВПО. Закарпаття вважається одним з найбезпечніших регіонів, хоча ніхто ні від чого не застрахований. Зараз в області за статистикою понад 110 тис. людей, але ці цифри можна множити на 2,5. В Ужгороді понад 50 тис. переселенців і це відчутно. І коли ми говоримо про таку статистику, це – з одного боку великий виклик, з іншого -- це можливість показати свій регіон, наскільки він може бути таким «гумовим», щоб врятувати когось,- коментує Анжела Бабкіна. Вона зауважує, що якщо перші приїжджі переселенці- це були просто налякані люди, тепер це евакуаційні поїзди, ті, кому вдалося вирватися з Маріуполя. Це люди, які мають зовсім інші проблеми і не мають грошей.
«Війна нас згуртувала, об’єднала. Більшість людей намагається зробити так, щоб наблизити перемогу. Це і державні організації, міжнародні організації, ЗМІ, громадські організації та благодійні фонди. Оця консолідація нашого суспільства дає надію, що це все закінчиться», - долала Анжела Бабкіна. Але ресурс громад не безмежний. І питання житла для переселенців ще більш загострилося. Якщо, починаючи з 2014 року міжнародні організації активно допомагали з облаштуванням та будівництвом нового житла для переселенців в центрально-східних областях, на півдні, і не звертали уваги на Закарпаття з невеликою кількістю ВПО, то тепер все збудоване житло зруйноване, а західні області не підготовані, зазначила Анжела Бабкіна. Частими були звернення і щодо процедури виїзду закордон, особливо старших людей, які не мали документів, а також вивозу тварин.
Потреба у житлі- це перше прохання, з яким звертаються до А.Бабкіної переселенці. Ще одна значна проблем- соціальні виплати. Особливо шквал дзвінків був наприкінці квітня, коли уряд визначив регіони, вихідці (ВПО) з яких можуть отримувати виплати. І виключив з переліку чимало громад в різних областях, куди повертатися досі небезпечно. Зокрема, Київську область, Одеську, Миколаївську тощо. Наразі ситуацію виправили.
Анжела Бабкіна каже, це всі жахливі випадки, які ми зараз бачимо на Київщині, Чернігівщині тощо, були і в 2014 році на Донеччині та Луганщині. Так само небезпечно поки повертатися людям навіть на звільнені території, нашпиговані мінами та мінами –розтяжками. Вона закликала закарпатців з розумінням ставитися до людей, які рятують своє життя, підтримувати та допомагати.