Упродовж 15-21 січня було проведено першу в 2025 році хвилю моніторингу обласних медіа – 3 друкованих та 7 онлайн-видань Закарпатської області з метою виявлення рівня їхньої гендерної чутливості.
У друкованих виданнях оцінювалися всі інформаційні матеріали й зображення, крім оголошень (зокрема й рекламних), порад, рецептів, некрологів, в інтернет-виданнях – щоденні новини й ілюстрації до них. У кожному матеріалі потрібно було відстежити, у яких темах жінки і чоловіки є героїнями / героями (про кого пишуть) й експертками / експертами (хто дає коментарі, висловлює думку з приводу теми публікації), чи послуговуються журналісти фемінітивами на позначення посад жінок, чи вживають стереотипні образи жінок і чоловіків, і чи присутній в медіа сексизм.
Аналізу підлягали матеріали таких друкованих ЗМІ: «Карпатський об’єктив», «РІО», «Ужгород», де загальна кількість проаналізованих матеріалів склала 79 публікацій. Із онлайн-видань: «Голос Карпат», «Закарпаття онлайн», «Zaholovok.com.ua», «Mukachevo.net», «Uzhgorod.net.ua», «Про Захід», "Kárpáti igaz szó" -загальна кількість проаналізованих матеріалів яких 407. Під час моніторингу досліджувалися також публікації, які висвітлювали воєнну тематику, зверталась увага на новини, які так чи інакше подавали інформацію про події, людей, пов’язаних з війною у всіх сферах життя.
Друковані ЗМІ
15% публікацій друковані ЗМІ зачіпали тему війни, її впливу на життя людей, ВПО. Значна частина цих повідомлень - про втрати військових. Йшлося також про рішення військового керівництва країни, випадки із зловмисниками, вибори в Америці та впливи на війну в Україні тощо.
Найменше темі війни присвятила площ газета «Карпатський о’бєктив» на рівні 6% від загального обсягу матеріалів. Решта видань присятило цій темі по 17% від усього обєму контенту. Загалом у матеріалах на військову тематику експертами ставали частіше чоловіки, уп’ятеро частіше, ніж жінки. Героями публікацій на воєнну тематику були виключно чоловіки, крім Юлії Тимошенко. У якості експерток фігурували волонтерки та політикиня Олена Шуляк.
Загалом відсоток експерток у журналістських матеріалах друкованих ЗМІ за цей період склав 33%. Варто зауважити, що жінки надавали експертну оцінку в інформаційних матеріалах здебільшого (на 100%) у публікаціях на тему культури та (на 80%) на тему волонтерства. На рівні з чоловіками (50%) жінки коментували події стосовно війни. Мінімально, у 8% публікаціях жінки були присутні як експертки у політичній сфері. У решті напрямків жінки як експертки не фігурували. Варто зазначити, що у матеріалах газети «Карпатський обєктив» мінімально використовували експертну думку жінок (13%), у газеті «Ужгород» максимально за цей період моніторингу- на рівні 50%.
Кількість героїнь у друкованих ЗМІ склала - 22%. Героїнями публікацій жінки найчастіше були у тематиці дозвілля - 67%, соціальної сфери, спорту- на рівні 40%, мініммально жінки згадувалися у матеріалах на тему політики - 15%. У матеріалах на іншу тематику, зокрема, економіку та бізнес, освіта/наука, медицина, волонтерство про жінок не йдеться взагалі.
Найчастіше про жінок писала газета «Карпатський об’єктив» , найменше- «РІО».
Щодо фемінітивів, то їх у текстах друкованих видань максимальна кількість. Дві із трьох газет використовують 100% фемінітив, ще одна - 92%. Серед фімінітив траплялися, зокрема, такі: директорка, артистка, закарпатки, представниця, сноубордистка, володарка, власниця, режисерка, лідерка, щодо маскулінітив, то зафіксовано такі: політв’язень сумління.
Найбільше фемінітивів зафіксовано у публікаціях газети «Ужгород» 79%, найменше- у газеті «РІО».
Відповідно до цих даних найбільш гендерночутливе видання: «Ужгород» (Індекс – 57%). Найменш гендерночутливе – «Карпатський об’єктив» (44%).
Онлайн-медіа
Онлайн медіа подібно до друкованих видань присвятили майже чверть (24%) свого контенту темі війни. Здебільшого це – повідомлення про втрати (смерть, поховання героїв). Решта - це історії військових, події, пов’язані з підтримкою військових, коментарі експертів, політиків. Відсоток жінок-експерток у воєнній тематиці- 18%, героїнь- всього на рівні 5%.
Загалом за період моніторингу кількість експерток склала 26% від усієї кількості експертів і експерток, відсоток героїнь зафіксовано дещо менший- 21%, на рівні з друкованими ЗМІ.
За цей період моніторингу експертна думка жінок присутня у матеріалах більшості тем. Найчастіше жінки коментували такі теми як медицина/охороназдоров’я, волонтерство та благодійність, кримінал - 100%. У 80% публікацій про освіту та науку, де подаються коментарі експертів, присутня експертна думка жінок. Водночас у новинах з тематичного напрямку «політика» коментарі на рівні 0. Найчастіше експертки фігурували у публікаціях видання «Голос Карпат», де цей показник склав 67%, найнижчий показник на сайті Zaholovok.com.ua- 17%.
Найчастіше героїнями новинних заміток жінки за цей період були у матеріалах на тему волонтерства і благодійності - 67% , у матеріалах решти напрямків присутність жінок у якості героїнь - менше 50%. Зокрема, у новинах на тему економіки та бізнесу цей відсоток скалв 44%, культури та науки- 37%, спорту- 39%. У новинах, в яких йдеться про політик, освіту та науку, медицину- жінки в якості героїнь не фігурують. Найбільше матеріалів, де жінки героїні публікацій, розмістив сайт "Kárpáti igaz szó", найменше- “Голос Карпат”.
Варто зазначити, що в онлайн-виданнях активно використовуються фемінітиви. Їхня кількість у двох виданнях (“Про Захід” та Zaholovok.com.ua) становить 100%, у більшості решти видань - понад 80%, за винятком сайту «Голос Карпат», де використання фемінітивів зафіксовано на рівні 45%. Всі сайти, крім двох використовує маскулінітиви (слів на позначення посад, професій тощо жінок у чоловічому роді). Найбільше їх зафіксовано у виданнях “Закарпаття онлайн” та “Голос Карпат”. Мінімальна їх кількість у новинах сайту "Kárpáti igaz szó".
Загалом, було зафіксовано такі фемінітиви: власниця,письменниця, докторка філологічних наук, професорка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри, вчителька , співзасновниця, керівниця, заступниця, речниця,поліцейська капеланка, одеситка,спільниця, радниця, директорка та інші. Щодо маскулінітив, то траплялися такі: міністр національної оборони, експерт з логістики,нардеп, легкоатлет та інші.
Згідно з цими даними, "Kárpáti igaz szó" є гендернонайчутливішим інтернет-виданням квітня (Індекс гендерної чутливості – 52%). Найнижчий показник – у «Голос Карпат» (40%).
Експертка з моніторингу – Ірина Бреза
__________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Незалежною мережею прес-клубів України і медійних організацій.