80 % експертів вважають, що у Законі про вибори, прийнятому 17 листопада ВР, слід було залишити графу «Не підтримую жодного» у бюлетенях для голосування. Такі дані навів Денис Ковриженко, директор політико-правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив на громадському обговоренні виборчої реформи в Ужгороді.
«Ми вже бачимо, що цієї графи на наступних виборах у бюлетенях, якщо закон буде підписаний Президентом, не буде,--зауважив Денис Ковриженко, презентуючи дані загальнонаціонального експертного опитування, респондентами якого, було понад 500 фахівців.-- Результати експертного опитування були доведені і до депутатів напередодні голосування, проте, сказати наскільки вони вплинули на зміст проголосованого закону важко. Сподіваємося, що вплинули, але оцінити рівень цього впливу важко».
За словами Святославі Бабілі, координатора моніторингових програм Громадянської мережі ОПОРА в Закарпатській області, залучення широкого кола експертів громадянського суспільства, до процесу реформування виборчого законодавства, є необхідною умовою як для прийняття якісного законодавства, так і визнання нових «правил гри» та їх результатів суспільством та міжнародною спільнотою.
На обговоренні з доповідями виступили й місцеві експерти. Василь Лемак, доктор юридичних наук, професор УжНУ, відзначив, що прийняття «Закону про вибори народних депутатів» 366 голосами є позитивним сигналом, в першу чергу з точки зору легалізації його результатів, оскільки було досягнуто компромісу між владою та опозицією. Проте, у даному законі є ряд пунктів які несуть у собі значні ризики. Наприклад, можливість одночасного балотування в одномандатному та багатомандатному округах, що Конституційний Суд визнав неконституційним ще в 1998 році; жорстке регулювання діяльності ЗМІ у висвітленні виборчого процесу, де публікування «завідома недостовірної інформації» - дозволить суттєво обмежувати їхню свободу слова. Небезпечною є можливість держслужбовцям проводити агітацію в робочий час, за умови їх балотування, що провокує ризики використання службового становища та державних ресурсів.
Олександр Солонтай, експерт «Інституту політичної освіти» звернув увагу на питання визначення меж округів, на прикладі Закарпаття. «Зазначений закон не передбачає врахування меж адміністративно-територіальних одиниць на рівні районів та міст, а також нерозривності виборчих округів. Таким чином, є небезпека, що наприклад, один район буде відноситися до різних округів, або округ буде взагалі складатися з незв’язаних між собою територій. Наприклад, виборчий округ, який завжди створювали Тячівський та Рахівський райони. Там кількість виборців переважає граничну норму передбачену для округу Законом. Тож виходить ЦВК або потрібно робити виключення в об’єднанні, або частина Рахівщини чи Тячівщиини голосуватиме в складі іншого округу». Також експерт зосередився на питанні так званих «закордонних округів», результати яких будуть розподілені серед округів міста Києва. Тож закарпатські заробітчани, зможуть закордоном обирати депутатів лише від київських мажоритарних округів.
Обговорюючи Закон, учасники винесли свої конкретні пропозиції щодо його вдосконалення. Переважна більшість з них стосувалися Закону в частині територіальної організації виборів, а саме створення більш чітких критеріїв формування виборчих округів, а в наступній перспективі – прийняття «Закону про територіальну організацію виборів»; принципів утворення складу дільничних виборчих комісій з обов’язковим навчанням їх керівного складу; обмеження фінансування виборчих кампанії та політичної реклами; скасування обмежень для ЗМІ у висвітленні виборчого процесу, інформації про кандидатів та їх висунення.
Довідка Zaholovok.com.ua. Організатор заходу—Громадський консорціум виборчих ініціатив, який об‘єднав профільні громадські організації, що займаються проблематикою виборчого законодавства та виборчих процесів. В обговоренні взяли участь 28 експертів, що представляли органи влади, політичні партії, громадські організації та засоби масової інформації регіону.